Любі друзі. Господь бажає, щоб ми завжди мали добре намірення. Тобто, щоб ми в усьому, що думаємо й плануємо, мали надприродну мету на оці. Такими надприродними мотивами є старання уникнути пекла, зменшити час перебування в чистилищі й осягнути щастя небесне; заради того вони є добрими наміреннями. То правда, що ми не завжди свідомі наших мотивів, але як довго ми не є в стані важкого гріха й наша дія-акція узгоджується з Божим Законом, в нас є добре намірення. Добре намірення, однак, має різні ступені досконалости. Тож коли ми робимо щось, щоб подобатися Богові, тоді наш намір є вищим від того, коли робимо щось, тому що воно подобається нам особисто, чи коли робимо це заради нашої власної користи. Все-таки, яким би не був ступінь нашого доброго намірення, воно завжди старається сповнити Божу волю й у тому випадку приносить нам більше добро, ніж намірення, яке дбає тільки про нашу туземну користь.
Стосовно наших почуттів, настроїв, пересудів чи уподобань стараймося зберегти завжди добрий намір. Коли ж тільки наше природне бажання противиться Божій волі, відкиньмо його, так само, як ми відкинули б кожне недоречне намірення. Не дозволимо, щоб денні випадки тривожили чи занадто займали нас. Стараймося пізнати Божу волю й її приймати в усьому. З таким чистим наміренням в нас буде глибокий внутрішній спокій. Він є Божим даром для всіх тих, які дозволяють, щоб Бог рядив їхнім життям. Намірення людини стає непевним, коли вона переходить через свої щоденні заняття. Поступово на неї виливають розкіш і самозадоволення. Тому нам треба віднов-мити наші чисті намірення протягом дня. Жертвуймо Богові наші діла й оминаймо все, що могло б доводити нас до гріха. Час від часу пригадуймо собі нашу небесну мету. Щоб у нас не було нічого великого, високого, нічого приємного, нічого прийнятливого. хіба що воно допомагає нам слідувати за Божою волею. Вважаймо всі неужиточні потіхи й чуттєві розкоші за непотрібні й нам шкідливі. Кожен, хто справді лю-бить Господа Бога, ненавидить все те, що старається відвер-нути його від Нього. Він єдиний, безмежний Господь - доско-налі радощі душі, може принести правдивий спокій душі й без-межне щастя нашому серцю. Як це добре висловив св. Августин: "Ти, Господи, створив мене для себе, й неспокійне моє серце, аж доки не спочине в Тобі!".
Розважмо:
Де є розкоші й радощі останнього року? Вони пройшли. й ми вже забули про них. Якщо вони згіршили нас і привели до гріха, нам буде важче зустріти смерть і страшний та спра-ведливий Божий Суд. Чому ж ми не оцінювали земні речі згідно з Божими Заповідями? Господь бажає, щоб ми прова-дили безгрішне, корисне й Богу вгодне життя. Навіть наші небезгрішні розкоші повинні до певної міри робити нас ліп-шими й спроможними виконувати нашу працю. Небо є наба-гато більшим, ніж ми коли-небудь можемо бути його гідними; все-таки нам треба старатися кожного дня, щоб ми були менше негідними його.
Молитва:
Господи, мій Боже, все, що ти говориш, - є прав-диве. Дай мені ласку, щоб я прямував Твоїми дорогами через ціле моє життя. Твої правди хай мене повчають; провадь і хорони мене на моїй дорозі туземного життя. Хай вони звільнять мене від злих побажань і глупої любови. Щоб я не вважав нічого великим, цінним чи чу-довим, хіба що воно робить мене кращим і лютішим у Твоїх очах. У такий спосіб я ніколи не буду невіль-ником цієї землі, але щоденно зі святим спокоєм серця крокуватиму до неба. Амінь.