Любі друзі, старайтесь усіма силами не робити нічого злого, грішного. Бо краще мати увесь світ-вселенну проти нас, ніж наразитися на страшний Божий гнів. Пригадуйте собі те, що сказав Ісус Христос: "коли твоє праве око тебе спокушає, вирви його й кинь геть від себе: ліпше тобі, щоб один твій член загинув, аніж щоб усе твоє тіло було вкинуте в пекло. І коли твоя правиця тебе спокушає, відітни її й кинь геть від себе: ліпше тобі, щоб один твій член загинув, аніж щоб усе твоє тіло пішло в пекло" /Мт. 5. 29-30/. Запам'ятайте собі, любі друзі, оцю велику правду на все життя: хто втратив Господа Бога важким гріхом, той втратив усе. Перед ним уже немає ніякого майбутнього, тільки пекло жде на нього, щоб його поглинути, й тьма дияволів, щоб його цілу вічність у пеклі мучити. Тому Спаситель звертається до нас усіх із запитанням: "Яка користь людині, як світ цілий здобуде, а занапастить власну душу? Що може людина дати взамін за свою душу?" /Мт. 16, 26/. Все, що є в цьому всесвіті. що нам подобається, і чим ми дуже часто одушевляємося, є лише слабеньким відблиском Божих, безмежних чеснот і безмірної якості, прикмет: бо від Нього одного все походить і тільки наслідує його досконалості. Коли ж ми тільки на хвилину залишимо Господа й усю нашу увагу звернемо на оці сотворені речі, ми незабаром втратимо Господа, його ласку й останемось самі без Божої допомоги в цьому грішному світі.
Як тільки ми задуже захопимося світськими розкошами й захочемо ними втішатися, наша совість зразу звертає нам увагу, що ми недобре робимо й наражаємся на небезпеку втрати освячуючої ласки. Коли ж ми її не слухаємо, стаємо найбільшим ворогом, бо наша совість чи сумління - це Богом даний провідник у цьому житті, який має вести нас певною дорогою до небесного щастя. Ще більший гріх поповняємо, коли замість послухати сумління, стараємось оправдати себе, тобто наше поступування в тому випадку. Ніхто не може безпечно втішатись туземним життям, хіба що Має спокійну, чисту совість Проте грішники не мають ніколи спокою й правдивих радощів, тому що в них, у їхньому серці, немає внутрішнього спокою. Вони може й кажуть, що вони втішаються внутрішнім спокоєм і не мають страху перед Господом Богом. Але в такому разі або говорять неправду, або є нерозумними. Господь Бог є, щоправда, терпеливим, але, водночас, і безмежно справедливим. Він довго жде на їхню поправу, на повернення до Нього: коли ж того не зроблять, тоді Божа справедливість негайно звернеться проти них, покарає їх болюче за їхні гріхи. Й тоді вони будуть думати інакше.
Нечиста совість чи сумління є завжди неспокійною й затурбованою, бо сподіваються Божої кари за свої проступки. А спокійна совість, навпаки, є вдоволеною навіть серед найбільшої біди чи терпіння. Слава доброї людини полягає в свідченні її доброї, чистої совісті. Тож немає справжнього спокою, ані правдивої радости без чистої совісти й святого страху перед гріхом. Щасливою є людина, очі якої звернені на Господа Бога. й яка вдержує свої бажання згідно з Божими Заповідями. Богу вгодне життя прямує за Божим знанням і приносить глибоке цінування земного існування.
Розважмо:
Господь Бог сотворив людину настільки розумною, що вона знає, що треба робити, що добре, справедливе. Так що грішник є свідомим того, що він є грішником. Знає, що його життя не є відповідним, але противним Божим Заповідям. Якщо він далі бажає грішити, мусить у якийсь спосіб оправдати перед людьми й перед самим собою таку свою поведінку. Він, однак. не зможе довго самого себе дурити. Так що він або втратить спокій душі, або зможе знечулити свою совість. Людина з такою знечуленою совістю знайде розсіяння, забуття та заінтересування в різних справах. Але вона не скуштує сталого спокою тих людей, які живуть для Господа Бога, заради його винагороди - небесного щастя.
Молитва:
Добрий Спасителю, дай мені таку ласку, щоб я ніколи не був нещирим у моєму житті. Дай мені силу, відвагу і лояльність слідувати завжди за тим, що є добрим і справедливим. Я не бажаю вибирати будь-яке дочасне задоволення або приємність, які б Тобі не подобались. Дозволь мені жити для вічності, завжди вибираючи те. що Ти бажаєш, щоб я вибрав. Дозволь, щоб і смерть не застала мене неприготованим; я сподіваюсь жити в кожній хвилині мого життя згідно з Твоїми Святими Заповідями й у згоді з Тобою, тут, на землі, сповняючи Твою святу волю. Але Ти, Господи, добре знаєш, яким слабким і безпорадним я є в цьому житті. Тож подай мені Твою помічну руку, відвертай мене від того всього, що могло б мене відвернути від Тебе й відтягнути від Твоїх Святих Заповідей. Пошли мені Твою Божу ласку, щоб я назавжди оставався Тобі вірним, як довго мені жити на оцій землі. Амінь.