Любі друзі, в день Страшного Суду лахмани вбогих сяятимуть більшим світлом, ніж найкраща одежа тих, що задуже любили туземне життя. Доми вбогих будуть у кращій пошані, ніж найвигідніші палати багачів. У той день терпеливість вірних послідовників Христа матиме більшу заслугу, ніж могутність сильних цього світу. Звичайне повинування Божим Заповідям славитиметься більше, ніж найхитріші земні викрути, чи оправдання. Тому не нарікаймо, коли нас ненавидять, переслідують Христа ради, чи заради Його святого Євангелія, тому що нашим буде Царство Небесне. Не сумуймо коли маємо клопоти й терпіння, тому що Господь у своєму милосерді потішить нас. Радіймо й веселімось, коли голодуємо й терпимо спрагу, бо Спаситель нагодує й напоїть нас преобильно. Тішмося, коли нас переслідують з тої причини, що ми прагнемо до святости, тому що нашим буде Царство Небесне. А з нашого боку, будемо завжди милосердними супроти інших, щоб ми також зазнали милосердя, головно в день Страшного Суду, Бо Господь поступатиме з нами так, як ми поступаємо і нашими ближніми. Стараймося заводити мир між людьми, бо Миротворці назовуться синами Божими.
В день Страшного Суду правда й спокійне чисте сумління Принесе більше радості, ніж будь-яке високе знання й наука. Людина, яка відмовилась грішити задля земного добра чи зиску, буде предметом зависти всіх тих, які задуже припали до землі П її земних дібр. Ми будемо мати більше втіхи з того, що ми щиро й гаряче молилися, ніж ті, які втішалися земними добрами й грішними розкошами. Того дня будемо щасливі, коли заховували молитовну мовчанку, розважуючи правди Божі й Божу опіку над нами, ніж коли б ми будь-які второпні й мудрі та цікаві речі розказували. Перед Господом більшу вартість матиме добре діло, зроблене чи то з милосердя, чи з любови до нашого ближнього, ніж безліч геніальних планів, що ми їх виготовили, але жодного з них не здійснили. Самоопанування й здорова покута будуть нам милішими, ніж будь-які почесті чи розкоші цього світу.
Розважмо:
Як відрізняється Боже мірило від мірила світської людини: "Думки бо мої - не ваші думки, і дороги ваші - не мої дороги, слово Господнє. Бо так як небо вище від землі, так мої дороги вищі від доріг ваших, і думки мої вищі від ваших думок" /Іс. 55, 8-9/. Тож не диво, що для світських людей, тобто тих, що думають по-земному, ті, що живуть життям, згідним із Заповідями Божими, видаються такими, що живуть нерозумним життям. Але в дійсності направду нерозумними людьми є ті, які противляться Божим Заповідям, не керуються Божим мірилом у своєму туземному житті. Немає жодного сумніву, що Боже мірило Христа Господа затріумфує остаточно під кінець світу, а ті, що живуть згідно з Його правилом життя, затріумфують разом із Ним. Вже св. Апостол Петро зрозумів цю правду, коли Спаситель спитав їх, чи вони також хочуть Його залишити. подібно як інші люди, почувши Його обіцянку, що Він дасть їм їсти Його Тіло, пити Його Кров; відповів тоді Симон Петро: "Господи, а до кого ж іти нам? Це ж у Тебе - слова життя вічного! Ми й увірували, й спізнали, що Ти - Божий Святий" /Ів. 6, 68-69/.
Молитва:
Мій добрий Спасителю, чи міг би я бути настільки нерозважним і нерозумним, щоб жити якимсь іншим мірилом, як Твоїм? Може, й життя видаватиметься мені дещо важчим, я не буду нарікати, ані жалітись, як довго я знаю, що Твоя воля й Твоє провидіння веде мене до моєї остаточної мети. При помочі Церкви Святої, Твоєї представниці на землі, й при помочі Святого Письма Ти обіцяєш вести мене певною дорогою до радісного Суду й до щасливого життя в Твоєму Царстві Небесному. Я бажаю залишатися Твоїм вірним послідовником кожного дня мого туземного життя. Але Ти вимагаєш від кожного, хто слідує за Тобою: "Коли хтось хоче йти за мною, нехай зречеться себе самого, візьме хрест свій і йде за мною" /Мт. 16, 24/. Ти не обіцяєш легкого, радісного життя, але важкого й повного терпінь, бо вимагаєш, щоб кожен брав свій хрест і ніс його слідом за Тобою, відрікся своїх батьків, кровних і рідних, навіть, щоб заради нього був готовий забути за своє життя: "Хто любить батька або матір більше, ніж мене, той недостойний мене. І хто любить сина або дочку більше, ніж мене, той недостойний мене. Хто не бере свого хреста й не йде слідом за мною, той недостойний мене. Хто своє життя зберігає, той його погубить; а хто своє життя погубить задля мене, той його знайде" /Мт. 10, 37-39/. Але добрий Спасителю, який я лінивий і самолюбний, як я не хочу терпіти, тож допоможи мені своєю ласкою, щоб я дійсно став готовим заради Тебе відкинути не тільки батьків і рідних, але навіть моє власне життя, щоб іти за Тобою і жити тільки для Тебе. Тому що знаю, що лише тим способом дійду до Тебе и туземному житті, а після смерти спочину із Тобою в Твоєму Царстві Небесному. Амінь.