Любі друзі, якщо ви не навчитесь контролювати ваші почування, вам завжди буде важко підкоритися й слухати тих. які мають авторитет чи владу над вами. Ваші почування не вживають розуму, воші під тим оглядом доволі невпорядковані. Вони звичайно відвертаються від усього, що неприємне, без огляду, чи воно добре, чи зле. Ті бажання можна було б до певної міри заспокоїти тверезим поглядом на речі. Все-таки у вас немає більшого й небезпечнішого ворога, як ваші нерозумні почування й сліпі пристрасті. При помочі розважання над відвічними правдами Божими ми можемо виробити собі кращий погляд на світ. Ми пізнаємо нерозум і самолюбство наших почувань і настроїв. Щоб нас заохотити до богоугодного життя, Господь Бог вказує нам на величну мету, яку поставив нам, щоб ми її осягнули. Якщо б ми зрозуміли вищу ціль нашого життя, тоді ми мали б лише зневагу й нехіть до всього, що спротивилось би тій цілі. Це знання небесне й відвічна наша мета принесе згоду й порядок у нашому житті. Тоді нам легше буде провадити нашу тілесну, звихнену первородним гріхом, природу дорогою Заповідей Божих.
Деколи нам треба буде вжити впертого опору, навіть насилля проти невпорядкованих і нерозумних побажань і пристрастей, що мають свій осідок у нас внутрі. Деколи нам не можна звертати уваги на наші вподобання й невподобання та йти за розумними рішеннями волі, яка повинується розумові, просвіченому вірою. Твоєю Божою правдою ведені й Твоїми Святими Тайнами скріплені, ми не можемо втратити боротьби й зазнати поразки в нашому щоденному змаганні за Царство Небесне.
Розважмо:
Послушний, шляхотний кінь може багато допомогти своєму господареві в його щоденній праці, а впертий мул - навпаки, може йому багато більше пошкодити, ніж допомогти. Так справа мається також із нашою людською, тобто тілесною природою, яка звихнена первородним гріхом. Людський розум, однак, підкріплений Божою ласкою, може допомогти людині в проводі нерозумних пристрастей і пожадань. Ця правда має свій вияв у Святому Письмі: "Я можу все в тому, хто укріплює мене" /Флп. 4, 13/. Добре життя є те, що підкорившись Божому Закону, слідує Його Святими Заповідями, тому що єдиний Господь Бог може допровадити до Себе й до вічного щастя в Царстві Небесному.
Молитва:
Мій добрий Спасителю, моїм бажанням є йти Твоїми слідами кожного дня мого туземного життя. За допомогою Твоєї Божої ласки я сподіваюся бути сильним і неуступчивим у боротьбі проти моїх сліпих пристрастей і побажань. Ти, Господи, є моїм царем і провідником у туземному житті. Дай мені ласку бути Твоїм послідовником. Я бажаю й сподіваюся жити таким життям, як Ти бажаєш, щоб я жив! Пошли мені ласку. Господи, яку Ти обіцяв усім тим, що її в Тебе просять. Ти показав мені, якою великою й конечною вона є для мене, щоб осягнути спасіння. Тож пошли її мені, щоб я міг перемогти мою кволу, звихнену первородним гріхом природу, яка веде й тягне мене до вічної смерти пекла. В моєму тілі я відчуваю закон, який противиться закону мого розуму і дуже часто робить мене невільником моїх пристрастей. Вже св. Апостол Павло зрозумів та пізнав цю правду, кажучи: "Знаю бо, що не живе в мені, в моїм тілі добро; бажання бо добро творити є в мені, а добро виконати, то - ні; бо не роблю добра, що його хочу, але чиню зло, якого не хочу. Коли ж я роблю те, чого не хочу, тоді вже не я його виконую, а гріх, що живе в мені: Отож знаходжу (такий) закон, що коли я хочу робити добро, зло мені накидається; мені бо милий, за внутрішньою людиною Закон Божий, але я бачу інший закон у моїх членах, який воює проти мого ума і підневолює законові гріха, що в моїх членах" /Рм. 7, 18-23/. От бачиш, Господи, я не міг би опертися тим спокусам диявольським мого тіла, хіба що Ти мені допоможеш, вливаючи Твою Божу ласку в мою душу. Тої Твоєї Божої ласки мені постійно бракує, щоб я оставався вірним Тобі. Вона мені є конечною постійно, щоб за її поміччю опертися моїй звихненій природі, яка постійно тягне мене до гріха. Тож змилосердися надо мною грішним, бо в Тобі моя вся поміч, і надію мою на Тебе покладаю. Амінь.