Любі друзі, кожна мудра людина мусить розумно дбати про себе саму. В час спокуси розбудімось, остерігаймо себе, чуваймо та оминаймо безділля. Без огляду, як дуже ми дбаємо про других, нам не можна занедбувати нас самих. Не балакаймо забагато, бо безцільна балаканина лише розсіває нас; але радше, наскільки воно для нас є можливим, стараймось бути на самоті з Господом Богом і стараймось скористати з тієї хвилини розмови з нашим Творцем і Спасителем. Кожну хвилину нашого туземного життя ми повинні старатися жити в присутності нашого Творця. Його присутности цілий світ не годен відняти від нас. А Він, безмежно досконала істота, повинен бути для нас найважливішим понад усе в цілій вселенній.
Якщо ми занедбаємось у наших духовних вправах, у дуже короткому часі втратимо всю духовну силу, яку ми зусиллями й важкою працею здобули собі протягом довшого часу. Тому, щоб не вийти із вправи, розважаймо часто про відвічну мету нашого туземного життя. Щоб осягнути цю ціль, нам треба частіше розважати й займатися духовними вправами. Спаситель говорить до нас при помочі своєї Святої Церкви, повчаючи нас, як ми маємо жити тут, на землі, щоб Йому подобатися. Тож розважаймо щоденно, як ми прожили кожен день, бо без такої застанови не може бути дійсного поступу в нашому духовному житті. Застановімось над тою важливою справою, що час скоро біжить, а з ним і наше життя, яке скоро скінчиться! Якщо будемо вірними Господеві, вже ніколи не будемо знати ні страху. ні смутку. За тих трохи терпінь і праці на оцій землі чекає нас славне майбутнє, вічне життя й безмежне щастя в Царстві Небеснім. Господь - сама правда, сама любов, не може завести нас, коли зостанемось Йому вірними аж до смерти.
Людина, яка навчилась молитися й розважати над своїм життям, глядить на осягнення досконалости, як на свій найперший і найважливіший обов'язок. Той, хто розважає над собою, своїми вчинками й словами, напевно, не матиме труднощів не говорити й не займатися справами інших людей, хіба що обов'язок вимагає від нього про те говорити. Тож зацікавимося нашими власними справами, а головно нашими вадами й немочами, й стараймося що-небудь зробити з ними, тобто - їх позбутися? Якщо ми є справді побожними людьми, ті прогріхи людські не можуть зробити нас гіршими, бо ми працюємо над собою й стараємося подобатись Богові, нашому Творцеві. Коли ж ми вважаємо, що в дечому можемо направити людей, тобто заохотити їх до праведного життя, стараймось те робити. Все-таки в багатьох випадках побачимо, що в нас немає спромоги їх навернути до Господа, тоді молімося як грішник за грішника. але не як праведник за неправедного грішного чоловіка. Якщо нам удалося звернути нашу увагу на наше власне життя й наші недомагання, тоді в нас не буде досить часу займатися справами інших, а в нашу душу загостить великий спокій і мир.
Розважмо:
Якщо це нам є можливим, стараймось помагати іншим у їхньому старанні про Царство Небесне. Але під тим оглядом ми можемо їм допомогти тільки нашим добрим прикладом, молитвами й мовчанкою. Кожна молитва випрошує ласку в Господа Бога для нас самих і для інших, про яких просимо. Добрий приклад краще, ніж слова чи упімнення вказує нашим ближнім. що вони мають робити й яким способом добрі діла осягати. Мовчанка запобігає сваркам, оскарженням, скандалам, злості. Займатися своїми власними справами й не втручатися в справи чужих людей - це вже велика чеснота. Нашою найважливішою справою є спасіння власної душі. Але наскільки це можливо, нам треба допомагати нашим ближнім жити святим щасливішим життям. Все-таки багато речей є поза осягом наших людських сил. Як ми зробимо що тільки могли для наших ближніх, треба їх залишити в руках провидіння Божого, щоб їх дальше провадило.
Молитва:
Господи Боже справедливий, дай мені ласку глядіти чесно на себе й на мої діла. Дай мені пізнати й чесно признати всі мої вади, обмеженості й дай щире бажання направити себе самого, дай любов до Тебе протягом мого цілого життя. Допоможи мені не журитися тими справами, які понад мої людські спромоги, за винятком прохання про Твою допомогу. Під кінець дай мені силу жити зі словами, які так часто повторяю в Господній молитві: "Хай прийде Твоє Царство, нехай буде воля Твоя як на небі, так і на землі" /Мт. 6, 10/. Амінь.