Любі друзі, існує єдина річ, яка стримує багатьох людей від поступу в духовному житті й перешкоджає вдосконалити себе. А нею є страх перед труднощами або перед працею, що їх вимагає зусилля до осягнення досконалости. Люди, які осягнули високий ступінь святости, це люди, які були настільки відважні, щоб залишити все, що задержувало їх від Господа, без огляду на те, якими важкими й немилими були зусилля, щоб Його осягнути. Чим більше ми боремося проти наших блудів і сліпих пристрастей, тим більше ласк одержуємо від Господа. І якщо ми постійно будемо боротися проти всіх труднощів, тоді одержимо від всемилостивого Творця стільки ласк, що зможемо осягнути успіх, що його Господь від нас вимагає.
Різні люди мають у своєму житті різні перешкоди до святости. Але розумна й завзята людина зможе зробити кращий поступ у чеснотах, ніж інші, хоч вона, може, мала більше перешкод, як інші. Деякі люди, що не мусять так багато вад перемагати, все-таки не поступають у святости, бо вони є менше запопадливі в старанні про чесноти. Або, може, вони не хочуть признати, що в них є вади, й їх також треба викорінювати.
Розважмо:
Багато людей бояться навіть гадки про зміну способу життя, уважаючи, що він є найдосконалішим і найбільш відповідним для них. Та вони, напевно, змінили б гадку, якби лише хотіли зробити усильне старання в тому напрямі. Ті люди, по-перше, потребують відповідного духовного провідника, який би допоміг їм заглянути в себе без упередження й боязні та побачити, якими вони в дійсності є. По-друге, вони повинні бути щирими в їхньому старанні чеснот, противних їхнім вадам і гріхам. У тому випадку, однак, вони мусять признати, що в них дійсно є блуди та прогріхи. Тому що пізнання й признання тих гріхів і вад є першим кроком до поправи. По-третє, вони мусять бути приготованими на те. що їхні вади й прогріхи будуть бунтуватися й всякими способами робити їхні старання поправитися й набути конечні чесноти важкими. Тому що людська, первородним гріхом звихнена природа є схильною до зла та опирається всяким спробам її поправити. Під кінець люди повинні використовувати кожну нагоду, щоб набути собі протилежні вадам чесноти, наслідуючи в тому інших праведних людей, а передусім Ісуса Христа, який приніс нам світло й безмежну досконалість Отця Небесного. Своїм власним життям Спаситель показує нам. як можна й як належить наслідувати в нашому щоденному житті Небесного Отця, словами: "Тож будьте досконалі, як Отець ваш Небесний досконалий" /Мт. 5. 48/. Як нам треба наслідувати чесноти, які бачимо в наших ближніх, так треба також уникати їхніх вад і прогріхів.
Молитва:
Душе Святий, Утішителю, що всіх нас своїми ласками освячуєш і робиш гідними Царства Небесного. Пошли нам світло Твоє, щоб ми побачили й пізнали, яка велична нагода трапляється нам позбутися наших вад і недосконалостей та розпочати боговгодне життя. Допоможи мені в тому, щоб я міг якнайкраще й якнайскоріше очистити мою душу, привернути її до життя ласки й у ній аж до смерти перебувати, тому що Ти є нашим Богом і бажаєш нашого добра. Своєю Божою любов'ю обнімаєш кожного з нас і готовий робити все, що тільки є конечним для добра нашої душі, а за тим до осягнення Царства Небесного. Ти знаєш, яким нестійким і лінивим я є, головно в духовному житті; як важко мені завернути з дороги гріха й ступити на стежку, що веде до неба. Дай мені найперше досить наснаги, щоб залишити дорогу, яка веде до пекельного вогню й вічної муки. Карай мене тут, на землі, не тільки тому, що ті кари багато легші, але також, щоб я при помочі тих кар відступив від мого грішного життя. Змилосердися надо мною, нещасним грішником, який, попавши в багно гріхів, не годен із нього вилізти. Твоя всемогутня ласка, Душе Святий, мене з нього видістане й допоможе крокувати стежкою, що веде до святости й спасіння вічного. Амінь.