Розважання 52

МОЛИТВА - ПЕРШИЙ ЗАСІБ ПРОТИ СПОКУС

Любі друзі, старайтесь завжди пізнати правду, без огляду на те, чи вона вам приємна, чи противна, й передусім не відвертайтеся від фактів. А фактом є те, що як довго ви живете на землі, ніколи не можете бути вільними чи забезпеченими перед спокусами й клопотами. Навіть Господь Бог у своєму слові до людей, своїх сотворінь, у Святому Письмі каже: "Багато в праведника злиднів, але з них усіх Господь вирятує його" /Пс. 34, 20/. Тому нам не можна легковажити собі спокусами, бо вони, деколи видаються менш небезпечними й тому якраз, якщо не будемо трактувати їх серйозно, можуть довести нас до гріхів. Щоб на них відповісти, ми мусимо приготуватись до того частою молитвою до Господа й, уповаючи на Нього, давати відсіч спокусам, які, може, приходять до нас у виді добра, щоб нас звести. Спаситель наш Ісус Христос упоминає нас словами, зверненими до своїх Апостолів: "Чувайте й моліться, щоб не увійшли в спокусу, бо дух бадьорий, але тіло немічне" /Мт. 26,41; Мк. 14, 38/. Подібно й св. Петро, переконавшись на собі в небезпеці спокус, і зі слів Спасителя про конечність молитви в боротьбі проти них, каже: "Будьте тверезі й чувайте! Противник ваш, диявол, ходить навколо вас, як лев ревучий, шукаючи, кого б пожерти. Противтеся йому, сильні вірою, відаючи, що таких самих страждань зазнають і брати ваші скрізь по світі" /І Пт 5, 8-9/.

Ми з нашої довгої практики знаємо, якими немічними й розгубленими в нашому духовному житті ми завжди є. Ми свідомі того, що в нашому тілесному житті ми повністю здані на Божу ласку, а тим більше в нашому духовному житті, про що вже виразно висловився Божий Син Ісус Христос: "Ніхто не спроможен прийти до мене, коли Отець, який послав мене, не приведе його, - і я воскрешу його останнього дня. Написано в пророків: Усі будуть поучені Богом. Кожен, хто вчув від Отця, той, навчившися, до мене приходить" Як. 6,44-45/. Отже, всі, які мають спастися і прийти до Христа, щоб від Нього одержати ласку життя вічного й воскресіння в день Страшного Суду, мусять бути спонукані чи допроваджені до того Небесним Отцем. Він-то спасає всіх при помочі свого Єдинородного Сина. З того виходить, що всі Особи Божі співпрацюють у спасінні кожного з нас. Бог Отець притягає кожного, Бог Дух Святий поучує всіх і просвічує, а друга Особа, Син Божий, воскрешає й, приводячи до Царства Небесного, спасає всіх. Тому, добрий Спасителю, пошли мені світло Духа Святого, що ясніше від сонця, бо це світло відвічне, щоб прогнало темряву, яка загніздилася в моєму серці. Допоможи мені позбутися всіх моїх грішних, проминаючих гадок та заступи їх добрими й здоровими думками. Захоронюй мене перед дияволом, що приходить до мене в постаті світла, милих привабливих гадок і бажань, щоб я, одурений ними, часом не зблудив із дороги життя. Даруй мені чисте серце, щоб я міг гідно прославляти Тебе щодня й слідувати за Тобою повсякчас. Втихомир бурі моїх пристрастей та заборони вітрові гадок і злих побажань віяти в моєму серці, позбавляючи мене тим способом внутрішнього спокою, так дуже потрібного до застанови над дорогами Божими й для відповідних рішень моєї волі, щоб вона бажала тільки того, чого хоче від неї Господь. Я знаю, що Ти можеш те все зробити, бо Ти не лише всемогутній, але також безмежно люблячий нас Спаситель. Ти, що віддав себе на страшні муки й ганебну хресну смерть, щоб нас спасти від вічного пекельного вогню, та й Ти єдиний це можеш зробити, змилосердившись над нами грішними.

Розважмо:

Всемогутній Господи, всевідучий Боже, Ти бачиш, у яких клопотах я знаходжуся. Ти знаєш, скільки-то різних спокус підносяться в мені, хотячи довести мене до гріха, щоб погребти мене в пекельній безодні, спонукаючи мене спротивитися Твоїй святій волі. Не дозволь, щоб вони довели до того, щоб я спротивився Твоїм Божим планам щодо мене. То правда, що я того робити не хочу, але я такий немічний під тим оглядом, подібно, як і Твій св. Апостол Павло, який признає, кажучи: "Знаю бо, що не живе в мені тобто в моїм тілі, добро: бажання бо добро творити є в мені, а добро виконати - то ні; бо не роблю добра, що його хочу, але чиню зло, що його не хочу. Коли ж роблю те, чого не хочу, то тоді вже не я його виконую, але гріх, що живе в мені" /Рм. 7,18-20/. Та щоб спротивитися тим спокусам, мені самому не вистачає сил, а крім того, щоб контролювати мою людську, первородним гріхом звихнену природу. В Тебе, Господи, є всемогутня сила, як про це запевняє мене св. Апостол Павло: "Я можу все в тому, хто укріплює мене" /Флп. 4, 13/. Проте, Господи, поспіши мені на поміч, щоб я часом без неї не пропав, згрішивши проти Тебе. Ти запевняєш нас про Твою допомогу в 34-му Псалмі: "Візвали праведні, й Господь почув їх, і з усіх скорбот їхніх врятував їх. Близький Господь до тих, у кого розбите серце; прибитих духом Він спасає. Багато в праведника злиднів, але з них усіх Господь його рятує. Господь визволяє душу слуг своїх, і хто до Нього прибігає, не буде покараний" /Пс. 34,18-20; 23/. Тож спаси, Господи, мою душу, щоб вороги мого спасіння не довели її до гріха.

Молитва:

Спасителю мій і Господи, не відступай від мене! Зглянься наді мною і допоможи мені! Злі мислі й спокуси найшли на мене й грозять своєю силою! Як же мені оборонитися від них без Твоєї всемогутньої допомоги? Встань, Господи, і сокруши їх. Я знаю, що Ти бажаєш моєї перемоги над усіма противниками мого спасіння, тож я певний, що при Твоїй всемогутній допомозі зможу оставатися вірним Тобі, як довго живу тут, на землі. Устами пророка Ісаї обіцяєш свою поміч словами: "Я йду поперед тебе, вирівнюючи гори. Я трощу бронзові ворота, ламаю залізні засуви. Даю тобі заховані багатства й скриті скарби, щоб ти знав, що я Господь..." /Іс. 45, 2-3/. Спасителю добрий, роби так, як кажеш, і всі вороги мого спасіння зникнуть, подібно, як і грішні гадки й бажання, які могли б звести мене з дороги правої. Амінь.