Любі друзі, що-тільки доброго у вас є, не думайте заради того зависоко про себе самих. Вашим найвищим і найдорожчим скарбом хай буде Господь Бог. Оцінюйте всі ваші речі з тої точки погляду, яку вартість і яке відношення вони мають для вашої мети, вашого призначення. Знаємо, що метою нашою тут, на землі, є дійти якнайближче до Господа Бога, щоб ми могли Його осягнути після нашого відходу з цього світу. Тому нам треба поставити найперше й найважливіше те, що наближає нас до Господа, а все інше ми повинні класти на другому місці. Таким самим способом нам треба оцінювати наші дарування й чесноти. Ті, що ведуть нас до нашого Творця, повинні бути для нас найважливішими, інші ж менш важливими.
Без огляду на те, якими ми є, багатими чи повними власти, знаними чи не знаними, маймо все на увазі тільки правду про себе, а то станемо жертвою нашої гордости. Все що доброго є в нас, це належить до Господа Бога. Тому що від Нього єдиного маємо все, що тільки маємо, тому що Він усе з нічого створив. Тому й дивує, коли навіть добрі люди чваняться своїм добром, знанням чи чином, чи іншими речами. Так навчає всіх хвальків св. Апостол Павло: "Щоб ви на нас навчилися, як сказано: "Нічого понад те, що написано"; щоб ви не неслися гордо один над одного проти іншого. Хто б то тебе вирізняє? Що маєш, чого б ти не одержав? Коли ж одержав то чому вихваляєшся, начеб не одержав? /Кор. 4, 6-8/. Господь міг дати всі ті речі кому іншому, тобто тим які не є талановитими, мудрими, вченими чи багатими. Тому йому єдиному належиться слава й подяка за всі дарування, а не нам, що наче ті жебраки все одержали від Божої щедрої руки.
Робімо добро, наскільки лише можемо в нашому щоденному житті, але не будьмо гордими ані не чванімось нашими ділами. Бо перше, ніж Господь Бог їх нам дав, піддавав гадку, щоб ними поділившись із тими, що не мають, творили добрі діла. Та й без Його допомоги ми не могли б ні одного кроку зробити, ні віддиху повзяти, ні ті речі іншим передавати й у той спосіб, зробивши добре діло, заслужити собі Царство Небесне. Без Бога ми ніщо, як повчає нас Спаситель: "Я - виноградина ви - гілки. Хто перебуває в мені, а я в ньому, - той плід приносить щедро. Без мене ж ви нічого чинити не можете" /Ів 15 5/. Отже, якщо ми уважаємо себе кращими від інших, ми справді нерозумні люди, бо якщо б Господь захотів, міг би зробити будь-кого більшим, кращим чи мудрішим, бо всі ті таланти - це Його Божа ласка, даром дана!
Розважмо:
Коли Господь порахував кожну волосину на нашій голові, то як ми можемо чванитись нашими ділами? Ми повністю залежимо від Нього на кожну хвилину нашого життя. Без Його допомоги ми не могли б нічого зробити. Такі гадки повинні нас зробити далекими від усякої гордости и самовдоволення. Ми не можемо собі досить пояснити того, що все, що тільки маємо, ми дістали від нашого Творця, й тому ми самі є ніщо. Таке поняття про нас самих є основою правдивої покори. Тож чи ми можемо вважати себе кращими від інших людей? Як би ми почували себе, коли б інші люди гляділи на нас згори. Так само почувають себе й наші ближні, коли ми показуємо їм нашу вищість і їх не шануємо. Господь Бог, бачачи нашу гордість, гидиться нами, як про це згадують св. Апостоли Яків і Петро: "Господь гордим противиться, смиренним же дає свою благодать" /Як. 4, 6; І Пт 5, 5/.
Молитва:
Господи Боже, що любиш правду, Ти єдиний великий та досконалий силою своєї Божої природи. Всі інші досконалості, величі й доброта - це тільки відблиск Твоєї досконалої природи, Твоїх безмежних числом і в собі досконалих прикмет. Змилосердися над моїм ничтожним, але нерозумно гордим серцем. Прошу Тебе, дай мені ласку зрозуміння моєї нічевости, то, може, тоді я стану ласкавим, вирозумілим для других та щедрим супроти тих, що мене оточують. Дай мені ласку Твою, щоб я ніколи моїми словами чи ділами не виносився понад інших. На знак вдячности Тобі за Твої численні дари, я, старатимуся ширити Твою доброту тим, що буду добрим і ласкавим для других. Знищ навіть мою гордість, коли б це було конечним присмирити мене перед іншими людьми. Лише захорони мене від того великого впокорення, коли на Страшному Суді всі люди побачать мою нерозумну гордість. Амінь.