Любі друзі, не зневірюйтесь, коли ваше внутрішнє насталення так скоро змінюється. Одного разу ви сповненні жевріючим бажанням служити Господеві, а з другого боку, за хвилину вам здається, що ви всіми залишені, й ніхто вами не цікавиться. Не дивуйтесь, ані не сумуйте на вид такої непостійности внутрі вас. Таким способом душа ваша очищується від самолюбства та самовдоволення, щоб тим краще служити Господеві. Без огляду на ваше змінливе успосіблення та ваші почування, ви, мимо всього, можете доказати вашу вірність і відданість Господеві. Попросту не дозвольте залишити ваші добрі наміри й рішення вірної служби Богові, які ви перед тим зробили. Навіть великі святі Божі мали подібні зміни й почування в їхньому туземному житті, та вони, мимо того, порішили подобатися Господеві, без огляду на свої почування й настрої.
Наші почуття й щире віддання Господеві - це тільки особливий дар чи ласка Божа на деякий час чи хвилину. Коли ж ми зробили сильне рішення Йому вірно служити, Господь звичайно забирає ті дари, щоб ми могли доказати Йому щиру постанову служити або нещирість супроти Нього. Очевидно, що це дуже легко - робити надзвичайно високі рішення й обіцянки Богові, але важко їх додержувати в щоденному житті. Кожна людина їх робить у моментах душевного піднесення й емоцій. Однак дуже часто ті взнеслі рішення зникають зі зміною почувань та настроїв.
Господь Бог бажає, щоб ми жили розумним, богоугодним життям. Він дає нам ласку пізнавати те, що є краще Його бажати й до Нього стреміти. Воднораз же дає нам силу й змогу прямувати до того, що є розумнішим чи кращим. Тож коли ми далі прямуємо до того, що є кращим і Богові милим, то хоч і наші почування зникнуть, ми доказуємо Господеві, що ми дійсно шляхетні й несамолюбні супроти Господа Бога й через те гідні Його приязні й небесного щастя.
Розважмо:
Ніхто не є готовим бачити Господа Бога лицем у лице, аж доки він не докаже Господеві, що він до цього вже готовий. Людина мусить від сліпого самолюбства очиститися й повністю звернутися до Господа. Подібно як золото очищується в сильному вогні, й чим більший вогонь та чим довше золото в ньому держимо, тим чистішим воно стає. Подібно й із нами, чим довше ми розважаємо наші недосконалості й чим пильніше стараємось їх усувати, тим кращими й ми також стаємо. Ми ніколи не можемо бути певними нашої щирости, аж доки не очистимось різними подіями нашого щоденного життя. Зі способу, з яким ми сприймаємо наші успіхи й невдачі, наші хвилини задоволення та наші моменти нужди, пізнаємо, якими ми в дійсності є або повинні бути. Тільки в тому випадку, коли наша воля приймає й вибирає те, що Господь Бог нам посилає, лиш тоді ми будемо великими, як ми повинні бути. Щоб до тої досконалости дійти, нам треба підкорити наші змінливі настрої й почуття розумною активністю - дією.
Молитва:
В час світла чи темряви, в смутку чи радощах дозволь мені, Господи, звертатися до Тебе, й дозволь мені доказати, що я справді є таким, яким Ти бажаєш мене мати. Мої слова вдячности, любови й вірности Тобі мусять ясно виходити з моєї поведінки. Балачка є марною, доки її не підпирає золото дії - акції. Настрої міняються, й мої почуття міняються з ними кожного дня; але моя воля бажає сповняти Твою святу волю в кожному ділі й у кожному занятті. Добрий Спасителю, дай мені ласку й силу доказати Тобі мою справжню вартість моїми ділами. Амінь.