Любі друзі, не вірте всьому, що ви чуєте про інших людей. Люди схильні робити з мухи слона, бо вони судять своїх ближніх на підставі своїх пересудів. їхні осуди звичайно залежать від темпераментів, смаків, настроїв, амбіцій, самолюбства чи ненависти. Тож ми звичайно будемо праві, коли відмовимося судити когось згідно з тою критикою, яку ми чули від когось про нього. Дуже часто люди осуджують когось, коли тої людини немає, в її відсутності, так що вона не може себе боронити, вияснюючи справи чи подаючи причини або рації її вчинків.
Причини для критики є різні: наприклад, деякі люди вважають себе вищими, коли можуть критикувати інших. Вони схильні переборщувати хиби чи проступки інших. Коли ж хтось проявить зацікавлення в їхній критиці, тоді такі люди почувають себе заохоченими продовжувати такі безсердечні розмови. Покажімо наше невдоволення до всіх таких безсердечних розмов нашою мовчанкою, залишаючи тих критикуючих людей або стараючись змінити тему розмови так чемно, як тільки це є можливим.
Кожен може помилитися. Критикуюча людина може знати, як дану річ можна краще зробити, ніж той, хто її зробив. Але вона може не знати, якими мотивами чи намірами керувався той, хто це зробив. Вона не має права виявляти іншим укриті хиби, за винятком, щоб захоронити невинну особу або допомогти винній особі якимось способом. Як знаєте, відносно того маємо восьму заповідь Божу, яка каже: "Не свідчи ложно проти твого ближнього" /Вих. 20, 16/. Ця заповідь включає всі очорнення, обмови, наклепи й лихословлення про ближнього, які можуть знищити його добре ім'я і репутацію. Ісус Христос є дуже строгим відносно таких осудів і образ: "А я кажу вам, що кожний, хто гнівається на брата свого, підпаде судові. Хто ж скаже братові: Нікчема! - той підпаде Верховному Судові. А хто скаже: Дурень! - той підпаде під вогонь пекельний".
Пам'ятаймо також те, що й ми самі можемо бути предметом критики обмовця, під час нашої відсутности, й він також знайде уважне вухо, яке опісля розголосить цю злочинну плітку. Тож старайтесь тепер так говорити про особу, яку критикують, як ви бажали б, щоб про вас так говорили, коли ви будете неприсутніми.
Розважмо:
Затямте також цю правду, що найгіршою хибою людини є осуджувати інших. Тому то й Ісус навчав науку любови. Як ми судимо інших, так Господь судитиме й нас, Він справедливий, воднораз же грізний суддя. Правдивий послідовник Христа готовий радше думати добре, як зле про інших людей.
Молитва:
Добрий Спасителю мій - Ісусе: Дай мені дещо зі своєї доброти, щоб я завжди думав і говорив добре про моїх ближніх. Я не знаю всього про мого ближнього, може, він не є в спромозі утриматися відносно того, що мені не подобається. Він може мати сотні різних причин, які його оправдують, чи полегшуючих обставин, які, на його гадку, дають йому право так поступати. Дозволь мені. Господи, залишити в Твоїх Божих руках його справу, а мені дозволь не звертати уваги на те, що інші роблять. Дай мені ласку займатися виключно моїми справами й молитись за тих, що молитов потребують. Я особисто ніколи не хочу забути за Твоє Боже милосердя супроти мене, грішника, тому, як Ти Господи простив мені, дай мені ласку, щоб і я був готовий прощати тим, які провинились проти мене. Допоможи мені, Спасителю, ніколи не виявляти тайних хиб моїх ближніх, хіба що конечним є це зробити заради невинних людей, або заради публічного — загального добра. З тої причини пригадай мені молитву св. Єфрема, що її відмовляємо під час Великого Посту: "Господи мій Царю, дозволь мені видіти мої прогріхи й не дозволь мені судити мого (ближнього), бо Ти благословенний навіки віків". Амінь.