Любі друзі, безконтрольна цікавість відтягує вашу увагу від ваших обов'язків і приносить зі собою непотрібні розсіювання, доводить до безцільних відвідин і безкорисних розмов. Наповняє ваш ум різними непотрібними речами, які не дозволяють вам сприймати святі гадки й добрі бажання, які Господь посилає вам протягом дня. Подумайте лише, яким коротким є оце наше туземне життя, воднораз же також думайте, що метою того життя нашого є зібрати якнайбільше заслуг для осягнення небесного щастя. Кожна втрачена хвилина ніколи не вернеться до нас, а з нею й нагода заслужити собі в нашого небесного Отця вищий ступінь блаженства в Царстві Небесному. Здаймо собі справу з того, що, станувши на Страшному Суді перед нашим грізним Суддею, нам треба буде здати рахунок не тільки з наших гріхів, але також із ласк Божих, які ми змарнували, а які Він посилав нам, щоб допомогли в осягненні не тільки неба, але й вищого ступеня небесного щастя. Тому цінімо кожну хвилину нашого туземного життя, бо вона може бути для нас різницею між щастям небесним і вічними стражданнями в пекельному вогні.
Ми мали б багато спокою, коли б були менше цікавими до речей, які остаточно нам непотрібні. Той, хто задуже цікавиться словами та ділами інших, забуває про преславний ідеал, який сам Господь має для нього, тобто ідеал подобатися Богові в усіх речах і тим способом осягнути життя вічне в небі. Багато речей зустрічаємо кожного дня нашого туземного життя, які не допомагають нам стати кращою особою. Що то нас обходить, що хтось має нову, гарну одежу, чи ще не осягнув того, що мав у плані? Думаймо радше про те, що відноситься до нас, чи в який спосіб можемо другим допомогти, творячи тим способом добре діло. Маймо на увазі нашу мету, тобто осягнення небесного щастя, наскільки наші заняття дають нам змогу подумати про те! Спаситель радить нам уникати всіх речей чи занять, які відтягають нас від нашої мети; тобто того, що є конечним для нашого тіла, а звернути радше всю нашу увагу на те, що є конечним для спасіння нашої душі: "Ось чому кажу важ Не турбуйтесь вашим життям, що вам їсти та що пити, ні тілом вашим, у що одягнутись. Хіба життя - не більш їжі, тіло - не більш одежі?.. Отож не турбуйтеся, промовляючи: Що будемо їсти й у що зодягнемося. Про те все побиваються погани, Отець же ваш Небесний знає, що вам усе це потрібне. Шукайте перше Царство Боже й Його справедливості, а все те вам докладеться" /Мт. 6, 25; 31-33/. Тож коли Спаситель каже нам не журитися нашими щоденними потребами, напевно не хоче, щоб ми займалися речами, які нас не обходять і лише розсівають нас і відтягають від нашого головного заняття! А ним є, треба вам знати: шукати Божої справедливости й старатися бути вірними Божими слугами.
Розважмо:
Цікава людська природа, розумно контрольована, доводить людину до великих, важливих винаходів. Однак, цікавість, нічим не контрольована, може нам дуже пошкодити. Нашим найпершим і найвищим завданням повинно бути сповнення Божої волі, об'явленої нам у Божих Святих Заповідях, щоб тим способом осягнути вічну нагороду, так бо відповідає Господь багатому молодцеві: "Як хочеш увійти в життя, додержуй Заповідей" /Мт. 19,17/. Знаємо, що нашою метою на землі є: Бога пізнати, Його полюбити та Йому служити. Й тому Ісус Христос каже: "Якщо ви любите мене, то мої Заповіді берегтимете..." /Ів. 14,15/. Бо "Той, у кого мої Заповіді, й хто їх береже, той мене любить" /Ів. 14, 21/. Чим менше ми займаємося неконечними для нас речами, тим краще ми розуміємо мету нашого життя на землі, бо численні туземні заняття не дають нам думати про нашу небесну ціль. А багато гріхів забуття й недбалости відносно нашої останньої мети походять від нашої неконтрольованої цікавости.
Молитва:
Добрий Спасителю, Твоїми й моїми ворогами є це все, що відтягає мене від Тебе й притягає до гріха. Тому безконтрольна цікавість є моїм ворогом. Якщо я бажаю бути вірним Тобі, мушу поборювати мою цікавість з усіх сил, бо в тому випадку я борюся за моє вічне щастя. Господи, пошли мені Твоє небесне світло розпізнати відразу цього мого ворога і його успішно поборювати в моєму житті. Допоможи мені Тобі єдиному служити кожної хвилини мойого туземного життя, щоб тим способом я завжди був Твоїм вірним слугою. Амінь.