Любі друзі, коли Господь Бог пошле вам свою ласку, до вашого ума приходять святі гадки, воля ваша дістає добрі бажання й загалом вас усіх притягає до Господа Бога. Ті ласки - це особливий дар Божий, вони допомагають вам вознестися понад туземні примани й світові задоволення. Тому ніколи не опирайтеся тим Божим дарам, дійсним ласкам, але прямуйте за ними й уживайте їх вірно. Тим способом докажете свою вірність Господеві й вислужите собі в Нього численніші й більші ласки. При помочі молитви, Святих Тайн, самовідречення, умертвлення ваша духовність ростиме. Сама собою чудесна зміна відбудеться у вашому думанні, у ваших гадках, бажаннях і ваших ділах. Ви житимете богоугодним життям, життям ласки Божої, уподібнюючись життю нашого Спасителя.
При Хрещенні ми одержали від Господа Бога освячуючу ласку, з якою Пресвята Трійця вступила до нашої душі, про що Ісус Христос свідчить словами: "Той, у кого мої Заповіді, й хто їх береже, той мене любить. Хто ж мене любить, того мій Отець полюбить, і я того полюблю і йому об'явлю себе" /Ів. 14, 21/. "Коли хтось мене любить, то й слово моє берегтиме, і злюбить його мій Отець, і ми прийдемо до нього, і в ньому закладемо житло" /Ів. 14, 23/. Ця ласка Божа - це наче маленька частинка, іскорка Божого безмежного вогню, яка робить нас гідними мешканцями неба, учасниками в Божому житті, що ним Господь від віків живе, й безмежного небесного щастя, що ним від віків втішається. Без огляду на те, що людина робить, навіть щоб це було незнати яким чудним та добрим, коли в ній немає Божої освячуючої ласки, ті діла є лише людськими ділами, й їхня слава одного дня зникне без заслуг на небо. Ніщо не є гідним неба: ні штука, ні сила, ні краса, ні людський ґеній, ні дар мови, загалом ніщо в світі, хоч яке дивовижне було, не є гідним неба, аж доки його не очистить і не піднесе освячуюча ласка. Бо лише добрі діла, доконані в стані Божої ласки, є ділами адоптованих чи усиновлених дітей Божих, і тим самим заслуговуючими на щастя небесне.
Природні дарування й таланти мають добрі й злі люди. А ласку освячуючу мають тільки й виключно люди добрі, що робить їх гідними щастя небесного. Ця Божа ласка освячуюча є таким великим даром Божим, що жоден інший дар не може з нею рівнятися, тобто ні сила творення чуд, ні пророцтва, ані жоден інший талант чи дарування не може прирівнятися до Божої ласки. Чому, спитаєте? Бо ласка Божа освячуюча - це участкування в житті всемогутнього, всесвятого Бога, вона - це наче іскорка Божого безмежного життєдайного вогню й Божої святости. Вона перемінює людину, робить її подібною самому Богові. Без неї людина стає прив'язаною до землі, контрольованою її людською природою
Розважмо:
Божа ласка, що наряду з посіданням Господа Бога, тобто видінням Його віч-на-віч, є найціннішим здобутком. Своїми дійсними ласками Господь Бог говорить до нас, притягає нас до себе, до нашої правдивої, вічної величі й дає нам силу творити надприродні богоподібні діла. Для душі неохрещеної людини, або для тої, що образила Господа важким смертельним гріхом, треба одну, а то й більше актуальних-дійсних ласк, щоб вона знову одержала ласку освячуючу. Одержавши ласку освячуючу, вона знову стає дитиною Божою, святинею, в якій Пресвята Трійця замешкує, як про те згадується в Святому Письмі /Ів. 4, 23/. Згідно зі словами Спасителя, нашу практичну любов до Господа Бога виявляємо сповнюванням Його Божих Заповідей, і вона вислуговує нам у Господа ласку Його приходу до нашої душі й замешкання в ній Пресвятої Трійці. Той привілей робить розкаяного грішника гідним Царства Небесного, його, кволого християнина, бо ослабленого гріхами, робить сильним, даючи гідність дитини Божої, наслідника Царства Небесного, чого ніхто інший дати не може, крім єдиного Бога. Чим більше вживаємо актуальних ласк, тим сильніше збільшуємо ласку освячуючу в нашій душі. Все що робить нас ближчими приятелями Господа, сильнішими в боротьбі проти спокус, воднораз же вислуговує нам вище місце в небі.
Молитва:
Господи Боже, мій Творче й Небесний Отче. Я не можу творити жодного діла, гідного Царства Небесного, якщо Ти своєю ласкою не просвітиш, скріпиш і не допоможеш спасенними гадками, бажаннями, словами й ділами. Лише при Твоїй помочі я зможу зробити те, чого Ти від мене бажаєш. Без Твоєї спомагаючої ласки я є безсильним та безпорадним проти найменшої спокуси. Це справді важливі слова Твої, Спасителю: "У мені перебувайте - а я у вас! Як не спроможна гілка сама з себе плоду принести, якщо не перебуватиме на виноградині, ось так і ви, якщо не перебуватимете в мені. Я - виноградина, ви - гілки. Хто перебуває в мені, а я в ньому, - той плід приносить щедро. Без мене ж ви нічого чинити не можете. Якщо хтось у мені не перебуває, той, мов гілка, буде викинутий геть і всохне; їх бо збирають і кидають у вогонь, і вони згоряють!" /Ів. 15, 4-6/. Допоможи мені, Господи, щоб я ніколи не занедбував актуальних ласк, що їх мені посилаєш кожного дня. Сподіваюсь, що уникатиму всього, що б могло позбавити мене Твоєї ласки освячуючої, іскорки Твого Божого життя, що в мені, бо з нею Ти сам живеш у моїй душі. З Тобою, Господи, я бажаю певно й безпечно крокувати до моєї мети, тобто до Царства Небесного. Амінь.