Любі друзі, кожен бажає мати свій спосіб думання й за ним слідувати. Кожна людина бажає спілкуватись із тими людьми, які годяться з її ідеями. Однак нерозумним є задуже думати про свою власну опінію чи гадку, бо ніхто не знає всього й тому не може завжди мати рацію. Людина, яка завжди говорить, не може поступати в науці, в знанні; людина, яка добре слухає, завжди навчиться більше від тої, що задуже говорить. Святе Письмо підкреслює цю правду, розказуючи про двох сестер: Марію й Марту: "Коли вони були в дорозі, він (Ісус) увійшов в одне село, і якась жінка, Марта на ім'я, прийняла його в хату. Була ж у неї сестра, що звалась Марія; ця, сівши в ногах Господа, слухала Його слова. Марта ж клопоталась усякою прислугою. Наблизившись, каже: "Господи, чи Тобі байдуже, що сестра моя лишила мене саму служити? Скажи їй, щоб мені допомогла". Озвався Господь до неї й промовив: "Марто, Марто, ти побиваєшся і клопочешся про багато, одного ж потрібно. Марія вибрала кращу частку, що не відніметься від неї" /Лк. 10, 38-42/. То значить, що для нас єдиною й найважливішою річчю є слухати навчання Спасителя й здійснювати Його в нашому щоденному житті. Бо згідно зі словами Христа Господа: "Вічне життя в тому, щоб вони (люди) спізнали Тебе, єдиного істинного Бога, і Тобою посланого - Ісуса Христа" /Ів. 17, 3/. Виходить із того, що всі високонаукові доповіді й диспути, всі конференції й гадки вчених є маловажними в очах Божих, тому, що вони не можуть нам у нічому допомогти для одержання життя вічного. Єдине є конечним - пізнати Господа Бога, дорогу нашого спасіння, і слідувати нею в нашому туземному житті.
Не все є конечним вказувати на помилки наших ближніх. Навіть тоді, коли ми є кращими чи краще знаємо, нам не конечно висловлювати свою гадку - опінію. Фактично багато дискусій є неконечними й неважливими. Дуже часто гадки й опінії залежать від людей, від їхніх уподобань чи переконань, тож чому сперечатися про речі, які не важливі? Тим, що вміють контролювати свій язик заради Господа Бога, Він дає ласку внутрішнього миру. Тому не любімо занадто наші власні опінії чи гадки. То правда, що гадки чи опінії інших людей можуть поширити наш світогляд, але вони не є важливішими від того, що Господь нас навчив. З нас вистачить, коли старатимемось пізнати якнайкраще Господа, щоб Йому як слід служити.
Розважмо:
Деколи нам треба держати язик за зубами заради спокою з іншими людьми. Багато речей пізнається й довершується в нашому щоденному житті. Наша гордість спонукує нас поправляти наших ближніх при найменших нагодах. Поправки дуже часто є неконечними в багатьох справах, та й ми не повинні надавати ваги й довір'я нашим переконанням і опініям. В деяких неважних справах не зашкодить мовчати й слухати гадки, чи опінії, які не годяться з нашими гадками чи переконаннями. То правда, що це вимагає глибокої покори й справжньої любови, щоб так поступати.
Молитва:
Спасителю Ісусе, царю правди й справедливости, допоможи мені заховати мир і гармонію з усіми тими, що кругом мене. Навчи працювати й старатися про те, що є справедливим. Не дозволь, щоб я мовчав тоді, коли говориться про щось, що є противним Твоїй науці або є шкідливим для мого ближнього, чи для моєї душі. Воднораз вкажи мені, як бути вирозумілим супроти почувань і опіній інших людей, наскільки воно було б можливим, не ображаючи правди й справедливости. Дай мені покору, щоб послухати поради інших людей, якщо це буде конечним, воднораз дай мені ласку любити правду більше від моєї власної опінії. Амінь.