Любі друзі, багато людей бажало б жити досконалішим молитовним життям. Вони бажають того спокою, який приходить від тіснішої злуки з Христом Господом. Все-таки вони не виконують того, що є конечним, щоб той небесний спокій осягнути. Просімо Спасителя, щоб повчив нас, як його можна дістати? Нам треба обмежитись до кількох найбільш пожиточних занять, а всі інші проекти облишити. Щоб це осягнути, нам треба контролювати наші теперішні бажання. Бо коли ми обмежимо наші зацікавлення, будемо мати більше часу звернути нашу увагу на Ісуса Христа. Він-то навчить нас мудрости святих і пошле радощі ангелів. Ми поступово будемо свідомі Його близькости й навчимось говорити й діяти, наслідуючи Його в нашому щоденному житті. Досвіди й клопоти дня будуть нас менше страшити. Спаситель запрошує нас приходити до Нього в наших терпіннях і клопотах: "Прийдіть до мене всі втомлені й обтяжені, і я облегшу вас. Візьміть ярмо моє на себе й навчіться від мене, бо я лагідний і сумирний серцем, тож знайдете полегшу душам вашим. Ярмо бо моє любе й тягар мій легкий" /Мт. 11,28-30/. Свідоме відчуження від усіх непотрібних зацікавлень є конечним, коли бажаємо прийти ближче до Христа Господа. Ті зацікавлення - наче ланцюги, які зв'язують наш розум, приковують нашу увагу й не дозволяють нам так легко звертатись до Спасителя протягом дня. Мало хто дає Йому повну увагу довший час протягом дня. Забагато людей є постійно зайнятими своїми неконечними розсіяннями. Навіть, подібно як Марта, приготуванням таких конечних речей, як страва для прийняття Спасителя. Ті речі Христос Господь уважає неконечними, як видно з Його слів: "Озвався Господь до неї і промовив: Марто, Марто, ти побиваєшся і клопочешся про багато, одного ж потрібно. Марія вибрала кращу чесноту, що не відніметься від неї" /Лк. 10,41-42/. А що ж такого важливого робила? Як каже Св. Євангеліє: "Марія, сівши в ногах Господа, слухала, Його слова" /Лк. 10, 39/. Бо щасливими є очі, що глядять на Спасителя щодня, й вуха, що слухають Його голосу, тобто Його Божих слів, відкидаючи всякі непотрібні речі, щоб їх не розсівали.
Розважмо:
Нам справді треба відірватися від усяких неконечних занять та непотрібних розсіянь, щоб ближче приступити до Спасителя в нашому щоденному житті. Спаситель дає багато ласк тим, які щиро бажають осягнути щоденний контакт із Ним та з небом. Вони більше бачитимуть й пізнаватимуть Божих правд, як ті, що живуть лише, щоб цікавитись світом та його добрами. Як довго наш ум і бажання наші є контрольовані світовими речами, нам буде важко вознестися від землі й осягнути Господа Бога. Те намагання дійти до Нього буде легшим, коли ми Його краще пізнаємо.
Молитва:
Господи Ісусе Христе, зішли Твою ласку на моє грішне серце, щоб я любив те, що найбільш гідне любови, найкраще знав те, що є конечним знати, й бажав того, що є найціннішим. Дай мені силу ненавидіти все те, що мене відтягає від Тебе й не дозволяє до Тебе ближче прийти. Я не бажаю осуджувати речей, які мені видаються, якщо вони дійсно мені помагають пізнавати й любити Тебе та повинуватись Твоїм Заповідям. Навчи мене правильно й щиро молитися, допоможи радіти Твоєю приязню й шукати Тебе завжди, головно в моїх сумнівах та потребах. Дай мені бути свідомим Твоєї присутности протягом дня. Амінь.