Любі друзі, дуже часто ви падаєте навколішки, але лише вашим тілом, - духом, однак, ви дуже часто остаєтесь далеко від Господа Бога. Часто також ви розпочинаєте думати про Господа, але нараз ви зауважуєте, що ваші гадки пішли десь геть, перенеслися на інші особи чи речі. Ви так зайняті вашими клопотами, планами на майбутнє, різними калькуляціями, що й самі не знаєте, що ви робите або про що говорите й до кого говорите. Так то виглядає ваша молитва - розмова з вашим Творцем і Богом. Ви, може, боронитесь тим, що ті розсіяння находять на вас проти вашої доброї волі говорити з Господом і Творцем. Застановімось тепер, що треба робити з тими розсіяннями, щоб їх позбутися? Тайна успіхів правдивих поклонників Христа є в їхній щирості, коли ви справді хочете тих розсіянь позбутися, то не вистачає тільки на них нарікати, але треба боротись проти них. Їх треба проганяти, відганяючи їх від себе, звертаючи нашу увагу на Спасителя, коротенькими молитвами просити Його про поміч так довго, аж ті непрошені розсіяння зникнуть. Пам'ятайте, що Господь не відмовить у своїй помочі, коли ви дійсно стараєтесь їх позбутись і просите усильно Господа про поміч.
Розсіяння - це є гадки, уяви, почуття й бажання, які займають нашу увагу довше, як повинні. Деколи ми звертаємо нашу увагу на Господа Бога й мусимо зводити борню проти різних гадок, які насуваються й не дозволяють зоставатись при предметі нашого хотіння. Вони звичайно є вислідом деяких наших занять чи досвідів, що їх ми мали давніше в нашому житті. Зменшуючи ті досвіди й не думаючи про них, ми тим самим поволі усуватимемо наші розсіяння. То правда, що ми мусимо присвятити нашу увагу деяким особам, справам чи нашим обов'язкам. Все-таки нам не можна займатися тими всіма справами задовго, бо ми маємо також обов'язок супроти нашої душі, тобто дати їй нагоду побути певний час при джерелі її життя, при Господеві Богові! Так-то нам конечно треба позбутися тих розсіянь, щоб могти дійсно серйозно провадити духовне життя.
Коли ми справді щиро бажаємо відчувати близькість Спасителя протягом дня, нам треба конечно просити Господа про ту ласку. В міжчасі застановімось, що нам перешкоджає в нашому зближені з Богом, і треба над тою перешкодою подумати та знайти засіб, щоб її усунути. Подумаймо, скільки речей можемо усунути, не занедбуючи наших обов'язків чи зобов'язань. Воднораз же пам'ятаймо, що якщо ми серйозно не вживемо відповідних заходів, щоб усунути ті розсіяння, і не зосередимо нашу увагу на Господеві, ми готові зостатись жертвою розсіянь на ціле наше життя.
Розважмо:
Святі бажання не мають жодної вартости, хіба що їх реалізується, тобто здійснюється. Святі дуже старалися зосереджувати свою увагу на Господеві. Вони добровільно й дуже пильно старалися оминати всякі неконечні розсіяння. Вони навчились, як зосереджувати свою увагу на святих речах протягом дня. Розважмо, як би ми дуже уважно приготовлялися до авдієнції зі Святішим Отцем чи якимось президентом держави. Дні, а то й тижні перед побаченням ми приготовляли б собі привітання чи промови, що їх ми мали б до тих визначних осіб звернути, щоб висказати все, що на нашому умі й гадці та що важливого ми бажали б передати. Протягом самого прослухання-авдієнції ми не думали б про ніщо інше, як про те, що ми собі до послухання наперед приготували, а якби ми уважно слухали, що ті високопоставлені особи мали б нам сказати? Що б ми могли доречі на їхні запитання відповісти? А тепер подумаймо, до кого ми говоримо, коли звертаємось у молитві до Господа Бога? Це ж наш Бог і Творець, єдина найсвятіша, безмежно досконала Особа, від якої ми повністю залежимо не лише в туземному, але й у майбутньому житті після смерти. Він всемогутній Творець, воднораз же наш майбутній грізний Суддя, який має власть не лише переглянути наше туземне життя, наші вчинки, й згідно з ними винагородити нас за праведне, але й послати на вічну кару пекла за грішне життя. Він може віддати нам у власність радощі неба, але також засудити на невиносимі терпіння пекельного вогню. А ми часом навіть не хочемо зосередити нашу увагу на Ньому в молитві, в якій звертаємось до Нього з нашими просьбами. Читаймо життя святих, щоб від них навчитися, як вони могли в щоденному житті звертатися до Спасителя, розважати над Його добротою й неустанною опікою над ними. То правда, що ми мусимо мати на увазі наші обов'язки, щоб їх старанно виконувати, але скільки то разів протягом дня нашу увагу задержуємо не тільки на неконечних, але й на грішних речах? Уважаймо, бо нам треба буде колись за те все відповісти перед всевідучим і безмежно справедливим Богом.
Молитва:
Душе Святий, мій Господи, прийди до мене з допомогою протягом дня в моїй туземній подорожі до вічности. Дай мені ласку глядіти на ті земні розкоші й оцінювати їх згідно з їхньою вартістю. Прости мені, коли моя увага часом блудить до туземних речей, та й допоможи мені звертати її на Тебе, єдино важливу особу. Покажи й повчи мене для спасіння моєї душі. Відвертай її від неконечних, а то й шкідливих для мене речей та допоможи утримувати мою увагу на Тобі, з яким я в молитві говорю. Допоможи мені контролювати мої почуття та забути про світські справи, принаймні в тому часі, коли я в молитві звертаюся до Тебе. Дай мені зрозуміти цю правду, що все, що мене відвертає від Тебе, є марним і небезпечним для здоров'я й спасіння моєї душі. Ти, Господи, є моїм найбільшим скарбом тут на землі, та сподіваюсь, що після смерти будеш моєю нагородою на вічні віки. В усіх моїх діях я бажав би відчувати Твою близькість, о Господи, щоб тим способом я жив у злуці з Тобою. Амінь.