Любі друзі, ласка відданости чи побожности, - це не лише святе почування чи релігійний настрій, але це є розумне віддання вашої волі Богові в усьому, що б Він не приказував чи бажав від вас. Це є велика ласка Божа, й Він дасть вам її, якщо ви будете старатися усунути все, що перешкоджає вам у вашому духовному поступові. Вам треба очистити ваші серця від усяких непотрібних зацікавлень, щоб звільнити місце для Бога. Він звертається до вас із запрошенням: "Прийдіть до мене, всі втомлені й обтяжені, і я облегшу вас. Візьміть ярмо моє на себе й навчіться від мене, бо я лагідний і сумирний серцем, тож знайдете полегшу душам вашим. Ярмо бо моє любе й тягар мій легкий" /Мт. 11, 28-30/.
Деколи маленька якась річ перешкоджає вам одержати цю важливу ласку. Нерозумне самолюбство стримує багатьох людей від одержання тієї ласки, хоч Господь у своїй доброті бажає нам її уділити. Якщо ми її ще не маємо, то це є знаком, що ми ще не приготували нашої душі до її прийняття. Тож молімось про неї й працюймо, й приготовляймо нашу душу до її гідного прийняття. Стараймось одержати контроль над нашими почуваннями й нерозумними пристрастями при допомозі актів самозречення й самопожертвування. А передусім зачнімо справжню боротьбу проти наших основних пороків та немочей. Св. Апостол Павло закликає нас відносно того словами: "Вам треба позбутися, за вашим попереднім життям, старої людини, яку розтлівають зваблені пристрасті, а відновитись духом вашого ума й одягнутись у нову людину, створену на подобу Божу у справедливості й у святості правди" /Еф. 4, 22-24/.
Коли будемо так жити, тоді одержимо від нашого Отця Небесного ласку правдивої відданости, а з нею побачимо, що речі, які досі здавались нам важкими, а то й неможливими, стануть легкими. Ви ніколи не втратите з виду Господа Бога, Його сили, премудрости та любови, й ви будете мати той привілей сповняти Його волю у вашому житті. Господь є завжди готовим сповнити ваше прохання, якщо щиро та з вірою звертатиметесь до Нього в молитві, а особливо в справах спасіння ваших душ. Він запевняє про те словами: "Просіть і дасться вам; шукайте й знайдете; стукайте й відчинять вам. Кожний бо, хто просить, одержує; хто шукає, знаходить; хто стукає, тому відчиняють" /Мт. 7, 7-8; Мк. 11, 24/. Або при іншій нагоді: "І все, чого проситимете в молитві з вірою, одержите" /Мт. 21, 22; Мк. 11, 24/.
Розважмо:
Якщо ви відкинете вашу нерозумну любов до неконечних розсіянь, Господь дасть вам ласку побожности. Від тої хвилини ви будете завжди вірними Христові. Вже не будете залежними від почувань чи настроїв, але будете розумно й вірно послідувати за Христом, навіть тоді, коли не дуже будете хотіти.
Молитва:
Мій вірний і люблячий Спасителю, Ти жив у цьому світі, будучи вірним і відданим волі Твого Небесного Отця. Самовідданням Ти задосить учинив за мої безчисленні переступлення Твоїх Святих Заповідей. Своїм самовідданням Ти також доказав Свою Божу любов до мене, грішного; Ти дав мені також приклад правдивого віддання і підкорення волі Твого Небесного Отця, як то сам заявляєш: "їжа моя, — каже до них (Апостолів) Ісус, - волю чинити того, хто послав мене, і діло Його вивершити" /Ів. 4, 34/ "Не спроможен я нічого діяти від себе самого. Суджу я так, як чую, і суд мій справедливий, бо шукаю я не своєї волі, лише волі того, хто послав мене" /Ів. 5, ЗО/. "Усе, що Отець мені дає, прийде до мене, і Того, Хто до мене прибуде, я не відкину; бо зійиюв я з неба не для того, щоб власну волю чинити, а волю того, хто мене послав" /Ів. 6, 37-38/. Добрий Господи, дай мені ласку правдивого й щирого віддання Тобі, так, щоб я міг доказати моїм відданням правдиву любов до Тебе. Без огляду на мої почування, допоможи мені чинити тільки те, що Тобі подобається. Моїм бажанням є не лише оминати всі гріхи, але й дещо чинити більше заради Тебе. Подай мені віддання подібне до Твого - тобто постійне самовіддання й саможертвування, що має бути доказом моєї безсумнівної любови до Тебе. Амінь.