Розважання 126

ВИЩА ЛЮБОВ

Любі друзі, чим більше ви бажаєте небесної слави, тим менше бажатимете дібр туземного життя. Слава й людські похвали є дуже короткочасними. Вони недосконалі й не задовольняють людину. Найвища слава й похвала прийде вам не від людей, але від вашої спокійної совісти. Якщо ви маєте ласку так жити, ви спокійно глядітимете на все, що діятиметься кругом вас. Бо ви знатимете цю важливу правду, що все проходить і все минає, чи зло чи добро. Цього всього бояться люди світу цього, бо вони задуже переймаються неважливими справами. їх журить те, що інших людей шанують, поважають, а про них світ забуває, начеб їх на світі й не було. Вони завидують іншим людям, їхнім успіхам, у той час, коли вони самі мусять переносити заводи й розчарування. Деяких люди слухають із захопленням, а їх ніхто й чути не хоче. Воші журяться тим, забуваючи, що про ті людські речі говорить Святе Письмо: "Марнота марнот, — каже Когелет, марнота марнот - геть усе марнота. Що за користь людині з усіх її трудів, які вона собі завдає під сонцем" /Проп. 1, 2-3; 12, 8/.

Людина бачить і журиться тим, що інші люди питають і дістають те, про що просять, а їй, хоч вона й просить, відмовляють у тому, чого просить. Іншим людям дістаються становища з великими впливами та відповідальностями, а їх обминають, начеб їх уважали невідповідними такого достоїнства, що іншим так легко дістається. Очевидно, що ті неуспіхи людям важко переносити, але їм треба зрозуміти, що Спаситель не очікує від них успіхів, але вимагає усильного старання, решту ж їм треба залишити Христові. Вони, однак, можуть зробити свої неуспіхи успішними тим, що будуть годитися з Божою волею. їм треба поглянути, що говорить мудрість Божа в Блаженствах? Там кажеться: "Блаженні вбогі духом (тобто покірні), бо їхнє є Царство Небесне. Блаженні засмучені, бо вони будуть утішені. Блаженні голодні та спраглі справедливости, бо вони наситяться. Блаженні ви, коли вас будуть зневажати, гонити та виговорювати всяке лихо на вас, обмовляючи мене ради. Радійте й веселіться, бо нагорода ваша велика на небі" /Мт. 5, 3.5; 6; 10; 11-12/ Як виходить з тих блаженств, сам Господь Бог називає щасливими тих, які згідно з нашим способом думання є нещасливими. Але то людський спосіб думання, а не Божий, як про те говорить Святе Письмо: "Думки бо мої - не ваші думки, і дороги ваші - не мої дороги, - слово Господнє. Бо так як небо вище від землі, так мої дороги вищі від доріг ваших і думки мої вищі від думок ваших" /Іс. 55, 8-9/.

Очевидно, що наша людська гордість бунтується проти волі Божої, бо гордій людині дуже важко підкоритись їй, Божій волі, яка противна волі людини; деяким є важко перенести це в мовчанці. Але коли вона це зробить, то це буде великим осягом чесноти її покори, чого Господь Бог не залишить без відповідної нагороди. Спаситель наш вимагає від нас, щоб ми піднялися понад ті людські погляди, щоб передусім бажали Йому подобатися, бо тим способом будемо дорогими Його Божому серцю та й відчуємо силу Його Божої любови.

Розважмо:

Коли святі є прикладом вищої чесноти, тоді правдою є, що любов до Спасителя пробуджує в людині бажання до ще більших терпінь та погорди з боку інших людей. Ця вища любов вимагає, щоб людина шукала хрестів у її щоденному житті й сприймала їх із любов'ю. Св. Апостоли й перші християни раділи, коли їм прийшлося переносити упокорення й зневаги заради Христа Господа; вони з радістю приймали те, чого інші люди боялися. То правда, що зараз ми не можемо оцінити тієї ласки, але ми повинні просити про неї. В нашому щоденному житті ми принаймні повинні бути раді, що Господь дозволяє нам терпіти деякі маленькі противенства, догани, неуспіхи, які нам небо в своїй доброті посилає.

Молитва:

Ця вища любов буде можливою лише тоді, коли ми поставимо Спасителя понад усі наші гадки й бажання. Багато людей чинять те на словах, але того не здійснюють у своєму щоденному житті. Мене не буде боліти те, що інші не будуть мене шанувати, коли я повністю буду задоволений Твоєю приязню й увагою. Бо я грішу гнівом, образами, заздрістю й гордістю в тих людських терпіннях кожного дня. Моїм бажанням є сповняти мої обов'язки щоденні лише заради Тебе й очікувати лише Твоєї подяки, признаним й любови. Хай люди роблять зі мною, що тільки бажають, як довго я матиму Твою приязнь, Cпасителю, моє життя буде вічним успіхом. Амінь.