Любі друзі, чи ви бажали б знати тайни Христових святих? Бажали б знати й зрозуміти, як вони могли переносити стільки страждань не тільки спокійно, але навіть радісно. Вони часто розважали над стражданнями Спасителя і Його ганебною смертю на хресті. Заглиблюючись у ті страждання Христа, вони знаходили в них силу для своїх численних терпінь і досвідів. Вони поклали свої серця й душі в Його Божественні руки й діставали стільки ласк від Нього, що спокійно могли переносити всі противності заради Спасителя. Тож і ви також наближайтесь до Нього, тим більше, що Він запрошує вас: "Прийдіть до мене всі втомлені й обтяжені, і я облегшу вас. Візьміть ярмо моє на себе й навчіться від мене, бо я лагідний і сумирний серцем, тож знайдете полегшу душам вашим. Ярмо бо моє любе й тягар мій легкий" /Мт. 11, 28-30/. При Ньому вже не будете почуватись опущеними чи забутими, але з Ним спокійно зустрінете людські обмови й очернення.
Це все робитимемо, бо ми знаємо Спасителя нашого Христа Господа й розуміємо Його життя. Його також ненавиділи люди під час Його життя тут на землі. В найчорнішій хвилині Його життя, серед найбільших потреб, у той час коли Його приятелі Апостоли Його опустили, вороги кпили собі з Нього та лихословили Його. З любови до нас Він дозволив прийняти ті всі терпіння й образи, тож чи ми можемо тепер нарікати на ті наші маленькі терпіння, що їх зазнаємо від наших ворогів та противників? Він мав багато ворогів, які говорили й оскаржували Його, тож чи ми, Його послідовники, можемо нарікати, що в нас немає друзів, через те. що ми стали прихильниками Христа? Каже Спаситель: "Ненавидить вас світ, - то знайте: мене ще перед вами він зненавидів. Були б ви від світу, то світ би своє любив. А що ви не від світу, бо я вибрав вас від світу, ось тому й ненавидить вас світ. Слуга не більший від пана свого. Переслідували мене - переслідуватимуть і вас. А слово моє зберігали - зберігатимуть і ваше. Та все робитимуть вам за моє ім'я, не знають бо Того, Хто послав мене" /Ів. 15,18-21/. То правда, що важко правдивим поклонникам Христа жити, але коли бажаємо в майбутньому царювати з Христом, мусимо тепер, у туземному житті терпіти, як і Він терпів.
Розважмо:
Секретом святих Христових угодних було те, що вони глибоко полюбили Спасителя, бажали Йому уподібнитись та участкувати в Його житті. Він же віддячувався їм своєю Божою любов'ю, а тому що вони бажали наслідувати Його життя, щоб доказати Христові свою любов, то Він дав нагоду доказати свою любов до Нього: "Якщо ви любите мене, то мої Заповіді берегтимете". Бо "Той, у кого мої Заповіді, і хто їх береже, той мене любить. Хто ж мене любить, того мій Отець полюбить, і я того полюблю і йому об'явлю себе. Коли хтось мене любить, то й слово моє берегтиме і злюбить його мій Отець, і ми прийдемо до нього і в ньому закладемо житло". Так також справа малася зі святими, вони хотіли бути Його приятелями в добрі й славі, але також і в Його боротьбі й стражданнях. Тому нам не треба жалуватись, коли нам прийдеться терпіти, і нам не можна ненавидіти людей, які нас гонять, бо за них Христос також терпів, а ті терпіння мають бути для нас нагодою теж дещо перетерпіти за Христа.
Молитва:
Добрий Христе, моїм бажанням є бути твоїм правдивим послідовником і вірним приятелем. Дай мені участкувати в Твоїй гіркій чаші терпінь, у стражданнях і в упокореннях. Ти робив це заради мене, тож я тепер хочу переносити те саме заради Тебе. Я бажаю повністю позабути про себе й залишаю всі потіхи в Твоїх Божих руках. Ти безконечно гідний усього того, що я можу перенести, та й більше, ніж те. Не дай мені забути про те, що всі ті страждання мого туземного життя не є гідними порівняння з Твоєю славою, до якої Ти мене призначиш, коли я буду того гідним. Я віддаю Тобі всю мою любов і мою відданість. Це все, що можу Тобі жертвувати. Тож прийми це від мене й допоможи у вірності до Тебе. Амінь.