Любі друзі, все, що тільки живе чи існує на світі, потребує Божої підтримки, щоб жити чи існувати. Він то створив усе, що живе й існує із нічого, але, щоб все могло продовжати своє життя чи існування. Господь мусить його в житті й існуванні підтримувати, що Він робить при помочі своєї життєдайної сили. Він не може усунути своєї життєдайної підтримки ані на одну хвилину, інакше усе повернулося б у ніщо, з якого Господь своєю Божою силою привів його до існування й життя. Це діло Божої сили й Провидіння описує Псалом 104, такими словами: "Усі вони (сотворіння) від Тебе дожидають, щоб Ти дав їм у свій нас поживу. Коли даєш їм, вони її збирають, як розтулюєш Твою руку, вони насичуються благом. Вони бентежаться, коли ховаєш вид Твій; як забираєш дух у них, вони гинуть і повертаються в свій порох. Зішлеш Твій дух, - вони оживають, і Ти відновлюєш лице землі" /Пс. 104, 27-30/. Господь дбає про все, що Його сотворіння потребують від їхнього сотворення, аж до їхнього кінця, щоб вони могли сповнити те, до чого Він їх призначив.
Господь Бог є джерелом усякого добра, сила й початок усякого життя та глибина всякої премудрости. Наше довір'я до Нього є нашим найвищим знанням і найбільшою потіхою. Кожна здороводумаюча людина мусить згодитися, що такий Господь є гідним нашого повного довір'я, всієї нашої любови та хвали, бож Він сам сказав: "Я - Альфа і Омега, початок і кінець, - говорить Господь Бог, - хто є і хто був, і хто приходить, Вседержитель" /Од. 1, 8/. Так, Він дійсно є Альфа, тобто початок, бо все, що існувало, що існує й що буде існувати в майбутньому, походить від Нього, діянням Його життєдайної сили, й тою самою силою є удержуване в існуванні. Та Він є також і Омеґою, тобто кінцем, метою всього, що існує, метою, до якої все тяготить, остаточно все до нього поверне. Проте чим довше ми все бачимо зі земної дії й туземних потіх, тим більше ми розуміємо, яким обмеженим, коротким і недосконалим все є.
Коли ми навчимось покладати нашу головну надію й довір'я на єдиного Господа Бога, ми будемо втішатися спокоєм чистого серця. Але ми повинні не лише говорити про Господа як про нашу велику надію, нам треба доказати нашу щирість і чесноту сильною й постійною вірою в Його мудрість і допомогу, без огляду на те, що притрапилось би в нашому щоденному житті. Докажімо наше повне довір'я до Господа, не ставляючи умовини в нашому житті, ані застережень. Бажаймо того, чого Він бажає, воліймо завжди Його рішення відносно нас в усіх справах. Він же, зі свого боку, обдарує нас усім, що є найкращим для нас.
Розважмо:
Господь не може хотіти нічого, як тільки того, що є для нас найкращим. Він сотворив нас лише з тої єдиної причини, щоб дати нам повне, всеобнімаюче щастя, що його прагне наша душа й наше ненаситне серце. А ним є участкування в Божому житті та в Його безконечному, вічному щасті. Наша помилка полягає в нашому мисленні за світським світоглядом, тому ми й не свідомі того, що всі добрі речі в туземному житті є тільки недосконалим відблиском досконалих Божих прикмет. Вони є також маленькими натяками добрих речей у майбутньому, що їх Господь Бог приготовив для всіх тих, що Його справді люблять не самолюбною, але відданою любов'ю. Про те натякає св. Апостол Павло словами: "Як написано: Те, чого око не бачило й вухо не чуло, що на думку людині не спало, те наготував Бог тим, що Його люблять" Я Кор. 2,9/. Це є взяте від пророка Ісаї: "Коли Ти твориш страшні чини, яких ми й не сподівались, і про які ніхто ніколи не чув: ніяке вухо не чувало, ніяке око не видало іншого Бога, крім Тебе, що стільки вчинив би тим, що на Нього уповають" /Іс. 64, 2-3/. Тому найвищою мудрістю для нас є покласти повністю наше життя в Його руки й залишити його там, аж до нашого кінця - до смерти. Це означає, що ми старатимемось жити якнайкраще кожного дня, шукаючи розумно того, що праве й добре, й уникаючи всього, що зле й грішне. Ми не будемо старатись дістати того, що поза нашою спромогою осягнути, та й нерозумно не будемо боротись проти того, чого не зможемо оминути. Господь же Бог постарається сам, щоб ми дістали все, що є найкращим для нас. Як довго ми робимо те, що по-людському є для нас можливим, Господь не дозволить, щоб ми терпіли те довгий час, що для нас не є відповідним.
Молитва:
Милосердний Господи Боже, до Тебе я возношу мої очі та в Твої божественні руки я вкладаю моє життя, всякі турботи, старання праці, обов'язки, радощі й смутки. Моя надія й моє довір'я будуть завжди на Тебе перед усіма іншими. Допоможи мені, щоб я ніколи не образив Тебе страхом, журбами чи наріканнями. Ти дбаєш про мене в усьому, що б не трапилося кожного дня. Ти любиш мене більше, ніж будь-коли я був того гідний. Провадь мої гадки, слова, діла кожного дня. Ти любиш мене більше, ніж я можу це зрозуміти. Кермуй моїми гадками, словами й ділами кожного дня мого життя. Сподіваюся, що зможу сповняти Твою волю такою, як вона приходить до мене кожного дня з усіми обставинами й подіями. Мені треба вживати всього, щоб себе вдосконалювати й розв'язувати мої проблеми. Ніколи не буду покладатись на них, начеб вони були моїм єдиним прибіжищем. Бажаю бачити Тебе в кожній речі, що Ти даєш мені до вжитку. Бажаю, щоб Ти провадив мене до Твоєї вічної слави в усьому, що мені приключиться сьогодні. Амінь.