Любі друзі, Господь Бог знає все, тому що Він створив усе з нічого й удержує те все в житті й існуванні своєю життєдайною силою. Всі сили й спромоги, які є в кожній людині чи речі, то їх вложив у них єдиний Господь Бог. Все що стається, Господь передбачив, планував і дозволив, щоб сталося. А треба нам знати, Він усе уложив для нашого добра, не лише того добра, що його ми нашим слабким інтелектом можемо бачити, але для нашого найбільш правдивого й триваючого добра, тобто до злуки з Ним, нашим Богом, щоб участкувати в Його Божому житті, яким Він, відвічний Творець, від віків живе, й втішатися тим безмежним щастям, що Ним вічно втішається. Коли ви беретесь критикувати Його мудрість, лише розважте, хто ви є, а хто Він? Ви ніщо інше, тільки діло, вислід Його Божих рук, Його ничтожне сотворіння. Він дав вам розум, яким ви розважаєте й пізнаєте речі, подібно як і волю, при помочі якої можете вибирати, те, що вам підходить. Коли ж ви не годитесь із Його волею, пам'ятайте, що Він бачить усі рації й причини, що їх ви бачите, але бачить також інші речі й причини, яких ви бачити не можете. Все, що ви думаєте, Він точно й досконало знає. Тож коли Він вибирає щоіншого для вас, робить це тому, що ваш вибір не є для вас найбільш корисним. Каже Псалом: "Ти мене випробував, Господи, і знаєш. Знаєш мене, коли сиджу й встаю я. Думки мої здаля розумієш. Чи ходжу я, чи спочиваю, Ти добре бачиш; Тобі відомі всі мої дороги. Бо ще нема слова на язиці в мене, а Ти, Господи, вже все знаєш. Ти ззаду й спереду мене оточуєш, кладеш на мене Твою руку. Що за предивне знання! Для мене занадто високе, недосяжне воно!" /Пс. 139, 1-6/.
При кожній нагоді старайтесь робити те, що ви вважаєте найкрищим. Коли ж щось буде важчим до виконання, звертайтесь. Із проханням до Господа, прохаючи Його допомоги, але і бажанням прийняти Його рішення, яке б воно не було. Закінчуйте всяке ваше прохання таким додатком: "Господи, дай мені те, якщо воно дійсно є добрим для мене, коли ж ні, то рішай згідно Твоєї вподоби, бо я бажаю тільки того, що Ти бажаєш". Наслідуймо в тому випадку Божого Сина Ісуса Христа, який молився: "Отче мій, якщо можливо, нехай мине ця чаша мене. Однак не як я бажаю, лише — як Ти" /Мт. 26, 39/. Покладіть у стіп Господа всі свої надії, амбіції й зусилля, хай Він їх благословить, якщо така Його воля. Зі свого боку, робіть усе якнайкраще, а решту залишіть в Його Божих руках. Він же рішить усе, що буде для вас найкориснішим.
Ніколи не думайте, що можете говорити з Господом, наче з рівним собі, щось на подобу гордого євангельського фарисея. Він всемогутній, безконечно досконалий Творець всесвіту, а ми тільки незначні й убогі віддзеркалення Його безконечно досконалих прикмет. Його Божою силою ми заіснували, Його життєдайна сила вдержує нас в існуванні, а Його Божа співпраця співдіє з кожним нашим рухом, словом, гадкою й бажанням, і без Його співпраці ми не могли б нічого вчинити. На це вказує Спаситель словами: "Я - виноградина, ви - гілки. Хто перебуває в мені, а я в ньому, той плід приносить щедро. Без мене ж ви нічого чинити не можете" /Ів. 15,5/. Про ту повну залежність людини від Господа в усьому розказує дальше псалміст: "Усі вони (сотворіння) від Тебе дожидають, щоб дав їм у свій час поживу. Коли даєш їм, вони її збирають, як розтулюєш руку Твою, вони насичуються благом. Вони бентежаться, коли ховаєш вид Твій; як забираєш дух у них, вони гинуть і повертаються в свій порох" /Пс. 103, 27-29/. Ще краще підкреслюється ця повна залежність кожного сотворіння від Господа в Діяннях: "Він сам дає усім життя, дихання і все. Він створив з одного ввесь рід людський, щоб він жив по всій земній поверхні, призначивши встановлені часи й границі їхнього оселення, щоб вони шукали Бога, чи, може, навпомацки не знайдуть Його,- хоч Він від кожного з нас недалеко. У Ньому бо живемо, рухаємося й існуємо" /Ді. 17,25-28/. Ми в Ньому живемо, тобто Він усе в собі охоплює, й поза ним не могли б ми жити, бо в Ньому єдиному є все життя. Отже, коли звертаємось до Господа, нашого Творця, робімо це з глибокою покорою того, хто признає цю всебічну залежність нашу від Господа. Він любить нас, і тому нам не треба журитись про наше майбутнє, бо воно в руках всемогутнього Бога. Нам треба лише на Нього покладатися, на Його премудрість і Божу любов, а Він принесе спокій нашому серцю. Хоч треба нам знати, що журба й боязнь не покинуть нас, аж доки ми повністю не віддамось Його святій волі в усьому!
Розважмо:
Коли б ми могли уявити собі нашу повну залежність від Господа, ми ніколи б не могли знайти жодної суперечности в Його волі. Він контролює все, що може статися зараз чи в майбутньому, отже, не може бути протиріччя. Йому не треба поради чи інструкцій. Він бажає, щоб ми шукали добра й чинили те, що могло б бути поліпшенням нашого життя, а коли чогось не можемо зробити, хоче, щоб ми в Нього шукали допомоги. Все-таки Господь вимагає, щоб ми все чинили розумно, воліючи не наші забаганки, але завжди Його святу волю. Як довго ми маємо сильну віру в Його любов і повне підкорення Його святій волі, можемо бути певними, що Він пошле нам тільки те, що є для нас найкращим.
Молитва:
Мій Господи й Сотворителю, я є повністю Твоєю власністю, бо Ти мене з нічого сотворив і в тому існуванні й житті піддержуєш. Ти бажаєш, щоб я був Твоєю дитиною, а тому що Ти всезнаючий, дай мені зрозуміння того, що воно значить бути Твоєю дитиною, й як згідно з тою незвичайною гідністю жити! Допоможи мені, щоб у всьому, що бажаю й чиню, я послідував за Твоєю волею. Найбільшим лихом, яке могло б мене постигнути в моєму житті, було б противитися Твоїй Божій волі й Твоїм планам щодо мене. Те, що я можу зробити - це добровільно зложити у Твоїх стіп усе моє життя; роби зі мною, що Твоя воля, а мені допоможи, щоб я не противився Тобі. Моїм бажанням є вживати всіх снаг, якими Ти мене обдарував згідно з Твоїм бажанням, щоб вдосконалювати моє життя. Коли ж мої зусилля заведуть, я не буду нарікати або бунтуватись проти Твоєї волі. Мені неможливо так добре подбати про моє майбутнє, як Ти про нього дбаєш, Господи. В Твоїй святій волі сподіваюся знайти найкращі успіхи в житті. Амінь.