Любі друзі, мало людей на землі мають спокій душі, тому що не всі вони дозволяють Господеві укладати їх життя, згідно з Його волею. Багато з них покладають більше віри в свої обмежені спроможності, як у безконечну мудрість і силу Божу. Деякі віддаються Господеві, але з деякими застереженнями, й у тих винятках, що собі застерігають, довіряють радше своєму маленькому розумові, ніж Божій премудрості. В тих справах їхні плани вже змінились, відступаючи від Божого рішення, в чому вони вже згрішили, діючи проти Божого бажання. Інші знову віддаються Божій волі, але за якийсь час починають ослаблюватися в деяких особливих справах. Вони нетерпеливі, й їм задовго ждати на досконалу нагороду, що її приготував Бог для тих, що Його люблять. А ця нагорода, як каже Святе Письмо, більша, ніж хтось міг би собі подумати: "Те, чого око не бачило й вухо не чуло, що на думку людині не спало, те наготував Бог тим, що Його люблять" /II Кор. 2, 91/. Жоден із тих людей ніколи не пізнає Господа, та й вони не будуть мати ніколи того спокою душі, що його Він приобіцяв своїм вірним послідовникам. Їхня вірність Богові є дуже недосконалою, якраз із причини фальшивого самолюбства. Забудьмо про себе самих і тоді знайдемо когось без порівняння більшого, тобто самого Господа Бога, Творця вселенної. Хай Він сам рішає, яким повинно бути наше щоденне життя. Він не буде вдоволений жодною іншою жертвою з нашого боку, за винятком жертвування Йому нашої свобідної волі. Тож жертвуймо Йому нашу волю, приймаючи все, що тільки Він захоче нам послати кожного дня. З нашого боку робімо все, що тільки можемо, а вислід тої праці приймаймо як вислід Його волі. В усьому, що приключиться нам сьогодні, стараймось пізнавати й бачити волю нашого Творця, а наш розум і волю вживаймо, щоб жити корисним і святим життям. Коли ж дещо не буде подобатися, стараймось практикувати Божу терпеливість, яку Він об'являє, будучи терпеливим і вирозумілим із нами, грішниками. Наслідуймо також досконалі чесноти Його Божого Сина Ісуса Христа, які Він об'явив нам, живучи тут із нами, на землі. Стараймося по змозі їх якнайдосконаліше практикувати, а передусім уникати гріхів, особливо важких смертельних гріхів.
Розважмо:
З огляду на те, що Господь Бог є всемогутнім, Він може нам дати все, що нам потрібно; воднораз же, тому що Господь - це безконечна мудрість, Він знає, чого нам найбільше потрібно, й що є для нас найбільше корисним. Наш розум є замаленьким, щоб зрозуміти, як дуже Господь нас любить, але можемо бути цілком певними, що Він бажає для нас того, що для нас є найкориснішим, і може нам те дати. То правда, ми деколи дивуємось тому, що Господь дозволив, щоб дещо притрапилося, що є дальшим доказом, як мало ми розуміємо. Про те висловлюється Господь, кажучи: "Думки бо мої - не ваші думки, і дороги ваші - не мої дороги, - слово Господнє. Бо так як небо вище від землі, так мої дороги вищі від доріг ваших і думки мої вищі від думок ваших" /Іс. 55, 8-9/. Найбільш розумною річчю для нас є покласти наше життя й наше майбутнє в руки нашого доброго Отця Небесного, хай Він кермує ним згідно зі своєю волею; а Він, який любить нас безмежно, доведе нас до вічного щастя в Небесному Царстві. Таке повне віддання Його Божій волі ми практикуємо нашою терпеливістю, розумінням, щедрістю й несамолюбством у наших щоденних заняттях. Коли нам треба подбати про нас самих, робімо це без великої турботи й обави, не ображаючи чесноти справедливости й Харітас.
Молитва:
Добрий Господи, я щойно тепер починаю розуміти, що я осягаю вершок знання, коли дійсно віддаюся повністю Твоїм Божим порадам та вказівкам і здійснюю їх у моєму щоденному житті. Ти є присутнім у всьому, що я говорю і думаю, в малих і важливих речах, чи то в товаристві, чи на самоті. Я також розумію, що я подобаюсь Тобі, коли роблю Твоїм способом, а ображую Тебе тоді, коли поступаю незгідно з Твоєю волею. Ісусе добрий, Ти повчаєш мене своїм святим прикладом, як мені треба жити, щоб подобатися Твоєму Небесному Отцеві. То правда, що я не завжди зможу Тебе в усьому наслідувати, але я бажаю жертвувати Тобі мою вірність, стараючись постійно йти Твоїми слідами. Без огляду на мої безчисленні упадки, бажаю доказати Тобі моє щире бажання, стараючись знову й не зражуючись моїми неуспіхами. Амінь.