Любі друзі, не дайте себе розчавити різними заняттями, що до них ви піднялись заради Христа Господа. Вас не повинні знеохотити ні засмутити важка праця, страждання, покута ні молитва. Все, що робите заради Христа Господа, допоможе вам осягнути нагороду, яка перевищує спромогу людського мислення, нагороду, що її приготував Спаситель для всіх тих, які Йому служили вірно в туземному житті. Спаситель не дасть себе перевищити в щедрості чи вірній службі Йому. Він бо сказав: "Хто вас приймає, той мене приймає; а хто приймає мене, той приймає Того, Хто мене послав. Хто напоїть, як учня, одного з цих малих тільки кухликом холодної води, істинно кажу вам, той не втратить своєї нагороди" /Мт. 10. 40; 42/. Так Господь запевняє нас, що не залишить жодного доброго діла без відповідної нагороди. А Його нагорода перевищує навіть спроможність нашої уяви, як це підтверджує св. Апостол Павло, перефразуючи слова пророка Ісаї: "Те, чого око не бачило й вухо не чуло, що на думку людині не спало, те наготував Бог тим, що Його люблять" /І Кор. 2, 9/. Справді, Божа нагорода перевищує спромогу снаг людських.
Ваші страждання й туземні клопоти проминають дуже скоро. Навіть найдовше життя людини тут, на землі, не можна й порівняти з післясмертним життям на тому світі, вічним, тобто таким, що ніколи не кінчається. Тому переносіть ваші труднощі, клопоти й страждання терпеливо. Господь звільнить вас від них, як тільки воно буде корисним для вас. Те, що ви переносите зараз у вашому житті, є дуже малою ціною за щастя, яке жде вас після смерти, а крім того, свідомість того, що тим радощам і щастю ніколи не буде кінця, усуне всяку обаву, що ви зможете втратити те щастя, чи що воно може змінитися, погіршитись. Гарантом того щастя є всемогутній, всесправедливий та безконечно милосердний Господь Бог. Це велика правда й потіха для всіх людей, що коли осягнете те щастя неба, його ніколи не втратите, ніхто не зможе вас позбавити його чи зменшити його безмежну щасливість. Коли ж ви вже дістанетесь до того Небесного Царства, пізнаєте й зрозумієте, що св. Павло мав на думці, коли, перефразуючи пророка Ісаю, сказав: "Чого ні око не бачило, ні вухо не чуло, ні на ум людині не спало, те наготував Бог тим, що Його люблять" /І Кор. 2, 9/.
Тому покладіть себе й ваше майбутнє в руки Господа Бога й старайтесь, наскільки воно вам є можливим, бути незалежними від ваших людських потреб та потіх. Воднораз же майте на увазі, що ніхто не може бути два рази щасливим, тобто в туземному житті й після смерти, як це пояснив Ісус у притчі про багача й Лазаря. Там Авраам поясняє багачеві, кажучи: "Згадай, мій сину, що ти одержав твої блага за життя свого, так само як і Лазар свої лиха. Отже, тепер він тішиться, а ти мучишся" /Лк. 16, 25/. Це є причиною для вас погодитися з Божою волею, коли вона посилає вам різні клопоти й страждання, бо вони дають вам нагоду терпіти, й у тому терпінні крок за кроком послідувати за нашим Спасителем, який такого терпіння вимагає від нас словами: "Коли хтось хоче йти за мною, нехай зречеться себе самого, візьме хрест свій і йде за мною. Хто хоче спасти своє життя, той його погубить, а хто своє життя погубить ради мене, той його знайде" /Мт. 16, 24-25/. Тож принесіть ваші радощі й страждання до Господа й старайтесь зробити Його вашим найкращим приятелем. Бо коли перебуваєте свої страждання й хрести в товаристві Господа Бога та Його Єдинородного Сина Ісуса Христа, вони не будуть вам заважкими.
Розважмо:
Труднощі й клопоти денні здаються легшими, коли Спаситель допомагає нам їх зносити. Тож зосередьтеся радше на Ньому, а менше на ваших клопотах і стражданнях. Він навчить вас, як зарадити тому, чому можна зарадити, а переносити те, чого не можна оминути. Він також покаже вам, скільки Він перетерпів за всіх людей, щоб їх спасти й примирити зі своїм Отцем Небесним. Він дасть вам відвагу й заохотить та потішить вас у вашому стражданні й занепаді духа. Пам'ятайте одне, якщо не зважитесь крокувати з Христом у вашому щоденному житті та заняттях, будете віддалятися від Нього.
Молитва:
Спасителю мій Ісусе: воно добре мені, коли час до часу зможу переносити деякі терпіння. Це дає мені можливість пізнати, яким слабким я є, й як мало я можу покладатись на людей, на яких я покладався. В таких хвилинах навчи мене, Господи, опертися на Тобі, пізнати Твій Божий план відносно мене, воднораз же розважати про всі короткочасні радощі туземного життя. Ти, Господи, гідний моєї вірности вже через те, що Ти для мене досі зробив. Очевидно, що Ти гідний багато більше всього, що я можу Тобі жертвувати, хочби заради того, що Ти приготовив мені в Царстві Небесному. Повчи мене, що ніч скоро забувається з приходом ранньої слави. З очима, піднесеними до Тебе, воскреслий Господи й Царю слави, допоможи мені йти темрявою землі, як той, хто глядить поза неї. Амінь.