Любі друзі, вам треба переносити всякі противенства й досвіди, щоб ви могли вправлятися в різних чеснотах. Спаситель наш, Ісус Христос, посилатиме вам від часу до часу потіхи й внутрішні полегшення, але не сподівайтесь постійного задоволення в туземному житті. Заради Нього бадьоріться й будьте відважними, щоб переносити неприємні речі. Спаситель запевняє і заспокоює нас, подібно як це робив із Апостолами, кажучи: "Сказав я вам це, щоб ви мали в мені мир. У світі страждатимете. Та бадьортеся! Я бо подолав світ" /Ів. 16, 33/. Тими словами Христос Господь бажає приготувати нас до днів досвідів, зусиль та жорстокої боротьби проти зла. Це буде важка боротьба, вона вимагатиме багато зусилля й хоробрости, але все-таки перед нами яснітиме запевнення перемоги послідовників Христових над силами зла й диявола. Ця боротьба допоможе нам стати новими людьми, дійсними й вірними послідовниками Христа. Дуже часто вам буде треба чинити те, чого ви не схочете, й відмовлятись від того, чого б ви дуже бажали. Це предсказує Господь св. Апостолові Петрові, кажучи: "Істинно, істинно говорю тобі: Коли ти молодший був, то підперізувався сам і ходив, куди сам бажав. А як постарієшся, то руки свої простягнеш, і підпереже тебе інший та й поведе, куди ти не схочеш". Сказав же Він це вказуючи, якою то смертю прославить Бога" /Ів. 21,18-19/. Спаситель звіщає нам всі труднощі, що їх зустрінемо в дорозі до нашої спільної мети, щоб ми приготовились до нашої щоденної боротьби за небо, стараючись здобути славну перемогу над гріхом і злом; бо без боротьби не може бути перемоги й тріумфу. Всі ті, що відмовляються взяти участь у тій борні, позбавляють себе остаточної й нескінченної слави. Тож ідімо до боротьби, зносімо терпеливо всі терпіння, й нам дістанеться всезаспокоюючий вінець слави щастя з Христом Господом у Царстві Небесному. Лише трудами й усильною працею на землі здобудемо собі вічний вінець і вічний відпочинок у небі. Лише терпіннями тут, на землі, ми зискаємо вічну нагороду в небі. Та з другого боку, коли ми відказуємося взяти на себе наші хрести і йти слідом за Спасителем, ми виключимо себе від Його товариства: "Хто не бере свого хреста й не йде слідом за мною, той недостойний мене. Хто своє життя зберігає, той його погубить, а хто своє життя погубить задля мене, той його знайде" /Мт. 10, 38-39/. Це означає, що кожен, хто хоче заощадити собі туземних терпінь і уникатиме зусилля боротьби, той утратить остаточний бій і вічні радощі. Бо лише постійними зусиллями й важкою працею зможемо осягнути вічний відпочинок у небі. Доказ на ту правду подає Спаситель у своїй притчі про багача й Лазаря. Там батько ізраїльського народу Авраам пояснює цю гірку правду багачеві, який після свого щасливого життя на землі знайшовся в пекельному вогні: "Згадай, мій сину, що ти одержав твої блага за життя свого, так само як і Лазар свої лиха. Отже, він тепер тішиться тут, а ти мучишся" /Лк. 16, 25/.
Ісус Христос - це наш Цар і наш зразок. У своєму туземному житті Він мусив терпіти й боротися. Тим способом на собі доказував нам, що неможливою річчю є бути щасливим і вдоволеним у туземному житті й на другому світі. Отже, ми маємо можливість вибору: тобто туземне щасливе й безжурне, але коротеньке життя, або відвічне, безмежне щастя після смерти в Царстві Небесному. Наш вождь Ісус Христос ітиме перед нами й боротиметься разом із нами проти диявола й гріха. Проте крокуймо за Ним, без страху стоячи на Його боці вірно протягом цілої боротьби. Борімось проти всяких спокус і нашого самолюбства. Бо той, хто залишає Спасителя і Його Божі засади, є Його ворогом, згідно з висловом Христа: "Хто не зо мною, той проти мене, а хто зо мною не збирає, той розсипає" /Лк.11,23/.
Розважмо:
Можливо, що сьогоднішні наші старання й зусилля будуть безуспішними. Щось інше, чого ми не бажали і навіть не сподівалися, може статися. Люди можуть нас іритувати своїми вимогами чи поступками, а також наша власна глупота може нам докучати. Це велика правда, що кожна людина має багато досвідів і терпінь у житті. Але треба нам знати, що ті всі життєві противенства є конечними для кожного з нас, щоб ми могли вправлятись у різних чеснотах, конечних для праведного життя. Наша духовна величність або немічність залежить якраз від тих щоденних зусиль у борні проти спокус. Тож коли ми терпеливо видержимо всі ті щоденні досвіди, осягнемо вже перший ступінь святости. Коли ж ми, переносячи ті всі труди, дякуватимемо Господеві за них, ступаємо на вищий щабель святости. А коли ми дякуватимемо Господеві за нагоди до терпіння заради Спасителя, ми осягаємо найвищий ступінь святости. Тож коли бажаємо знати, скільки ми готові жертвувати Христові, наше щоденне життя дасть нам точну відповідь.
Молитва:
Мій Господи Ісусе, мій Божий Спасителю. Ти взяв на себе нашу людську природу і переносив усі прикрости, труди й досвіди нашого щоденного життя, щоб нам дати приклад, як і ми мусимо переносити те все, що життя має для нас. Спасителю, своєю терпеливістю, лагідністю й самоопануванням Ти показав мені, якої любови Ти бажаєш від мене. Допоможи мені розпізнати ці нагоди до чеснот у моєму житті й додай мені сили вживати їх для осягнення чеснот. Допоможи мені, щоб я не вдоволявся самим униканням гріхів, дай мені бажання поступати в чеснотах, які є мені найбільш конечними. Бо тим способом моя боротьба буде найбільш успішною проти всіх моїх злих учинків. І тими зусиллями в боротьбі проти зла даватиму Тобі найкращий доказ моєї любови до Тебе. Амінь.