Любі друзі, заки ви справді зможете належати до Христа Господа, мусите перейти затяжну боротьбу з самими собою. Ваше сліпе самолюбство так легко не підкориться Христові чи кому іншому. Ця нижча частина вашої істоти старатиметься лише осягнути те, що їй сприяє, що є для неї добрим. Але ті всі туземні блага й задоволення є нічим у порівнянні з Христом. Лише в Ньому єдиному знайдете вашу найбільшу користь, ваше досконале задоволення. Заради того ви мусите бути готовими жертвувати всім, що може відводити вас від Христа. З усіх земних конечностей жодна не є більш конечною, як конечність опанувати й контролювати ваші нерозумні бажання й пристрасті. Ви мусите раз і назавжди зрозуміти, що вашою найбільшою й найважливішою користю є злучитися з Христом і йти слідом за Ним. Бо це запевняє вам обіцяне Царство Небесне, яке для кожної людини є найважливішою річчю. Ісус Христос розказує, що для людини найбільшою цінністю є Царство Боже у своїх двох притчах: "Про скарб, укритий у полі", та "Про дорогоцінну перлину". В них вказує, як люди повинні цінити Царство Небесне й бути готовими жертвувати все заради нього. В тих притчах показує, як люди, бажаючи дістати укритий скарб чи перлину, позбуваються всього, що мають, щоб тільки їх собі дістати. Каже Христос: "Царство Небесне подібне до скарбу, захованого в полі, що його чоловік, знайшовши, ховає і, радіючи з того, іде й продає все, що має, а купує те поле. Подібне ще Царство Небесне до купця, що шукає добрих перлів. Знайшовши одну дорогоцінну перлину, йде, продає все що має, й купує її" /Мт. 13, 44-46/. Виходить із того, що й нам треба наслідувати тих людей і бути готовими зректися всього, позбутись усього, що маємо, щоб осягнути Царство Небесне й до нього дістатись.
Коли вам важко слухати й підкорятися вашим настоятелям чи їхнім представникам, глядіть на того, хто за ними стоїть і чиїми посланцями вони є. Поза ними побачите Спасителя нашого Ісуса Христа. Тож повинуйтеся Йому в Його представниках та посланцях. Коли ваше теперішнє заняття вам не подобається чи видається вам заважким, чи перешкоджає вам держати очі ваші зверненими на остаточну мету, думайте ясно й не дозвольте вашим бажанням, настроям чи самолюбству сліпому звести вас. Але з ясною любов'ю до Христа Господа, з глибокою вірою й упованням на Його поміч контролюйте і провадьте ваші найбільші осяги до мети, наміченої для нас усіх самим Творцем - тобто до власного освячення й освячення народу. З усіх ваших потреб жодна не є такою важливою, як надприродний самоконтроль. Бо якщо ви зможете контролювати себе самих, зможете контролювати й усі інші речі. Щасливі, які навчилися заховувати стисло Заповіді Божі й контролювати себе при помочі ласки Христової. Бо Ісус Христос запевняє нас: "Якщо хочеш увійти в життя, зберігай заповіді" /Мт. 19, 17/. Тому, що "Той у кого мої Заповіді, й хто їх береже, той мене любить" /Ів. 14, 21/. А нашою найпершою й найважливішою Заповіддю є: "Люби Господа Бога твого всім твоїм серцем усією твоєю душею і всією думкою твоєю: це найбільша й найперша Заповідь" /Мт. 22, 37; Мк. 12, ЗО; Лк. 10, 27; Вт. 6, 5/. Та Господь не хоче бути нам нічого винним, Він за любов відразу ж винагороджує, як видно зі слів Його Єдинородного Сина: "Коли хтось мене любить, той слово моє берегтиме, і злюбить його мій Отець, і прийдемо ми до нього і в ньому закладемо житло" /Ів. 14,23/. Це буде найбільшим щастям для людини, коли Господь Бог замешкає в її душі, бо тим способом запевнить їй життя вічне в небі.
Розважмо:
Чим досконаліше ми умертвимося для себе самих тим досконаліше житимемо для Господа Бога, Спаситель іде перед нами в наших щоденних досвідах. В самітності можемо прилучитися до самітнього Христа. В непорозуміннях можемо звернутись, бо Його люди також не зрозуміли. Коли ми змучені можемо відпочивати зі змученим Спасителем. У різних досвідах можемо прилучитись до Христа Господа, який також переносив різні досвіди заради нас. Так що ті наші щоденні досвіди й противенства не будуть для нас відразливими чи страшними як вони колись були. Всяка слава християнського життя полягає в подібності до Христа. Ми найбільше уподібняємось до Спасителя, коли добровільно сприймаємо щоденні хрести, заводи труднощі, важку працю і страждання. Християнська перемога над самим собою є щоденною відповіддю на сліпі природні шукання самих себе, що стараються відвернути нас від Христа.
Молитва:
Спасителю мій Господи, Царю вселенної, я кладу моє серце й життя у Твоїх стіп, моїм рішенням є йти слідом за Тобою. З радістю поборюватиму моє сліпе й нерозумне самолюбство заради Тебе, бо знаю, що Ти провадитимеш мене до найвищого добра й до найдосконалішого щастя. Бажаю слідувати за Тобою двома дорогами, тобто по-перше, сприймаючи те все, що Ти захочеш мені сьогодні послати, як труди, важкі праці, радощі, упадки й заводи. По-друге, бажаю слідувати за Тобою добровільно, противорічачи моїм природнім забаганкам, наскільки це зможу зробити, не занедбуючи моїх щоденних обов'язків. Дай мені силу ненавидіти моє сліпе самолюбство, щоб я ніколи не потурав собі самому в нічому, за винятком сповнювання Твоєї святої волі й прямування до більшої слави Божої. Амінь.