Любі друзі, вчіться розмовляти з Господом Богом, як дитя зі своїм батьком чи матір'ю, щоб не було жодних перешкод між Богом і вами. Чому вам легше балакати з людиною, ніж із Богом? Він знає вас краще, ніж будь-хто інший, Він бо сотворив вас із нічого. Знає ваші добрі й злі сторони, знає ваші гадки, бажання, гріхи й чесноти. Ніхто інший не зацікавлений вами так, як Господь Бог, Він любить вас своєю Божою безмежною любов'ю, без огляду на те, якими ви є. Коли фарисеї спитали учнів Ісуса: "Чого він їсть і п'є з митарями та грішниками? Ісус, почувши те, сказав їм: "Лікаря треба не здоровим, а хворим. Я не прийшов кликати праведних, а грішних" /Мк. 2,16-17; Мт. 9,13; Лк. 5, 32/. Цю свою любов до грішників доказав Бог тим, що віддав за них свого Єдинородного Сина: "Бог бо так полюбив світ, що Сина свого Єдинородного дав, щоб кожен, хто вірує в Нього, не загинув, а жив життям вічним. Бо не послав Бог у світ Сина світ засудити, лише Ним світ спасти" /Ів. 3,16/. Помимо всіх важких гріхів і проступків проти Його Божого Закону, Господь все-таки любить людей та робить все, щоб їх спасти. Син Божий прийшов на цей світ не щоб судити людей, але щоб їх рятувати. Очевидно, щоб дістати прощення, треба вірувати в посланого Божого Сина, тому каже Святе Письмо: "Хто вірує в Нього, не буде засуджений, хто ж не вірує - той уже засуджений, бо не увірував в ім'я Єдинородного Сина Божого" /Ів. З, 18/. Господь Бог не вимагає багато від грішників, лише щоб вірували в Його Єдинородного Сина, прийняли Його заповіді й сповняли їх протягом їхнього життя. Під тими умовами Господь готовий простити їм їхні гріхи й зробити із них, противників Божих, своїх синів, даючи їм свою ласку освячуючу.
Так, любі друзі, Господь любить нас своєю безмежною Божою любов'ю більше, ніж хто інший. Порівнюючи свою любов з найбільшою любов'ю, знаною у світі, з любов'ю матері до своєї дитини, заявляє: "Сіон сказав: "Господь мене покинув, забув мене Владика мій!" Невже ж забуде молодиця своє немовля? Не матиме жалю до сина свого лона? Та хоча б вона і забула, я тебе не забуду. Глянь! Я записав тебе в себе на долонях, мури твої завжди передо мною" /Іс. 49, 14-16/. Маймо на умі цю правду, що ми ніколи не є самі, бо Господь є завжди з нами, готовий допомагати нам у важких хвилинах і розв'язати всякі труднощі, які зустрічатимемо в нашому житті. Він знає нас краще, як ми самі себе. Тому не уважаймо Господа як якогось чужинця, але приходім до Нього без страху, як до рідного батька. Маймо довір'я до Його любови й доброти, до Його безмежного милосердя. Спаситель воліє нас називати своїми приятелями, а не слугами, як про те заявляє своїм Апостолам: "Тож слугами вже не називатиму вас: слуга бо не відає, що його пан робить. Називаю вас друзями, бо все я вам об'явив, що чув від Отця мого" /Ів. 15, 15/.
Розважмо:
Хоч би всі ваші приятелі вас нараз опустили, ви, мимо всього, матимете найкращого, найважливішого приятеля, нашого Господа Бога й Спасителя Ісуса Христа. Хоч би ваші найкращі приятелі були задуже зайняті своїми приватними справами, так що не могли б присвятити вам своєї уваги, пам'ятайте, що ви все-таки мали б досконалу увагу з боку нашого Бога і люблячого нашого Батька. Люди можуть віддати вам лише частину своєї уваги й любови, та вся людська увага й любов на землі не може ніяк зрівнятись із Божою увагою супроти вас і Його любов'ю до вас. Кожної хвилини нашого життя Господь є ближчим до нас, ніж будь-хто в світі може бути. Ми живемо начеб на долоні Господа Бога, завжди й цілий час перед очима, й усе в нас залежне від Нього кожної хвилини. Про ту залежність усякого сотворіння від Господа так розказує псалмоспівець: "Усі дожидають від Тебе, щоб Ти дав їм у свій час поживу. Коли даєш їм, вони її збирають, як розтулюєш Твою руку, вони насичуються благами. Вони бентежаться, коли ховаєш вид Твій; як забираєш, дух у них, вони гинуть і повертаються в свій порох Зішлеш Твій дух, - вони оживають, і Ти відновлюєш лице землі" /Пс. 104, 27-30/. Коли ми спокійно засинаємо або задуже зайняті нашими справами чи розкошами, коли наші гадки є далеко від нас самих, навіть і тоді Господь думає про нас і удержує нас у житті. Ми свідомі того, що без Божої сили, яка постійно удержує нас в існуванні й у житті, ми не могли б ні одної хвилини жити. Що більше, без Його Божої співпраці ми не могли б ні одного кроку здійснити, ні одного віддиху зробити, ні одної гадки чи бажання повзяти. Його життєдайна сила є завжди з нами, бо Він мусить співпрацювати з кожним нашим віддихом, щоб ми могли жити. Ми повністю в Його власті на кожну хвилину нашого життя. Справді, якби ми точно знали, яким близьким є Господь до нас кожної хвилини, жили б спокійніше, не грішили б, але старались би провадити святе й богоугодне життя, яке й для нас було б святішим і щасливішим.
Молитва:
Мій Господи й добрий мій Батьку, Ти бажаєш, щоб я справді був Твоїм добрим сином, Ти бажаєш моєї любови, хоч я є грішним і неслухняним Твоїм сотворінням. Ти бажаєш, щоб я дав Тобі докази моєї любови до Тебе, так як Ти сам стільки доказів Твоєї любови даєш мені на кожну хвилину мого життя. Але бажаєш моєї любови не лише на словах, але на ділах у моєму щоденному житті. Ти називаєш мене своїм приятелем, і такими приятелями є всі ті, які, зберігаючи Твої Заповіді, стараються сподобатись Тобі в своїх щоденних ділах, словах, гадках і бажаннях. Очевидно, я ніколи не зможу віддати Тобі всього, чого Ти гідний. Та я старатимусь віддавати Тобі стільки, скільки лише зможу, щоб Тобі сподобатися. Часто протягом дня старатимусь зосередитися, щоб принаймні на хвилину в моїх гадках глянути на Тебе, тобто подумати про Тебе. Ти любиш мене більше, ніж я сам себе люблю, що більше, Ти мене любиш більше, ніж мати своє немовля, як про те говорить пророк Ісая: "Сіон сказав: "Господь мене покинув, забув мене Владика мій!" Невже ж забуде мати своє немовля? Не матиме жалю до сина свого лона? Та хоча б вона й забула, я тебе не забуду. Глянь! Я записав тебе в себе на долонях, мури твої завжди передо мною" /Іс. 49, 14-16/. Ти, Господи, є моїм найближчим товаришем у моєму щоденному крокуванні до неба. Бо Ти створив нас "щоб ми шукали Бога, чи, може, навпомацки не знайдемо Його, - хоч Він від кожного з нас недалеко. У Ньому бо живемо, рухаємося й існуємо" /Ді. 17, 27-28/. Допоможи нам, Господи, щоб ми не лише шукали Тебе, але щоб і знайшли, Амінь.