Любі друзі, Спаситель дає свої преобильні ласки всім тим, що вживають Його Святих Тайн, які Він установив для освячення й спасіння наших безсмертних душ. Ті, що вживають ласк, які плинуть від тієї Тайни любови Божої - Тайни Євхаристії, зростають скоро до досконалости. Та й воно нічого дивного, бо в ній приходить до їхніх душ джерело всякої святости, чистоти й ласки - Син відвічного Бога Отця, а з ним і Пресвята Трійця, Датель усіх Божих ласк. Прийшовши до наших душ, Спаситель, а з Ним і Пресвята Трійця, притягає нас близько до себе, проясняє наш розум до розуміння своїх Божих Тайн, кращого пізнання Його самого й Пресвятої Трійці. Дає нам краще пізнання свойого Божого навчання, головно тих правд, пізнання яких є конечним для нашого духовного поступу в чеснотах і святости. Дає нам силу й відвагу проти зла в цьому світі, відкидати й відмовлятись від усяких спокус нечистого духа й притягання до гріхів. Спаситель дає нашим душам більше й щиріше бажання Його самого й сильнішу любов до богоугодного життя, тому що воно є єдиним способом Йому подобатись і одержувати більше Божих освячуючих та діючих - актуальних ласк. Христос Господь дає нам ласку бути уважнішими до небезпек і спокус гріха, більш сприйнятливими до нагоди зискання Божих ласк та чеснот, воднораз же звертає нашу увагу на свою близькість протягом дня.
Спаситель учить нас і дає ласку більше думати про Нього протягом дня, а забувати за нас самих та про наші марні тілесні розкоші й бажання. Так поступово вчить нас пізнавати й судити речі згідно з Його розумінням і бажанням радше, як нашим людським, світовим способом. Ми звільна, але постійно вивчаємо Його способи оцінки різних речей, простуючи Його напрямними радше, ніж нашими власними природними бажаннями й пересудами. На жаль, багато з нас спочатку шукає своїх власних користей, навіть стараючись сподобатись Спасителеві; але коли ми поступаємо в любові до Христа Господа, тоді звільна забуваємо про наші власні користи й бажаємо повністю тільки подобатися Йому, незважаючи на нас самих. У нас перед очима стоїть Його Божа постать зі знаками Його безмежної Божої любови до нас, тобто з ранами на руках і ногах від цвяхів, та глибока рана в Його Божому боці, з якої пролляв заради нас останню каплю своєї пресвятої Крови. В Його товаристві й приязні знаходимо стільки радощів і втіхи, що не бажаємо вже ані людського товариства, ані світських розваг. Наскільки наші щоденні заняття нам дозволяють, ми стараємось скритися від людського товариства, щоб зоставатись на самоті з нашим Спасителем, розважати над Його життям, над Його добротою, з якою опікується нами кожну хвилину нашого життя, воднораз же дякувати Йому за ті всі ласки й старатись використовувати їх для освячення нашої душі. Від такої приязні зі Спасителем наші молитви стають більш інтимними та досконалими, бо вони втрачають своє звичайне відчуження і не є вже більше утяжливими, оскільки в них уже немає земних розсіянь і світських зацікавлень.
Розважмо:
Часте Святе Причастя, добре приготоване й належно прийняте, приводить нас до досконалої й тісної злуки з Христом Господом уже в туземному житті. Протягом тих дорогоцінних хвилин Спаситель творить чуда в наших душах. Як про те Він сам заявляє словами: "Хто споживає Тіло моє й Кров мою п'є, той у мені перебуває, а я - в ньому. Як мене послав живий Отець, і як я живу Отцем, так і той, хто споживає мене, житиме мною" /Ів. 6, 56-57/. Спаситель продовжує далі: "Я - хліб життя. Батьки ваші їли манну в пустині - і померли. Це ж хліб, що з неба сходить, щоб той, хто їстиме його, не вмер. Я - хліб живий, що з неба зійшов. Коли хтось цей хліб їстиме, житиме повіки. І хліб, що його я дам, — це Тіло моє за життя світу" /Ів. 6,48-51/. Знаючи те, нам конечно треба вживати всіх ласк, які Спаситель дає протягом кожного дня, знаючи, хто живе в нас і хто дає нам силу й ласку осягнути успіхи в житті. Христос Господь навчить нас, як можна погодити наші щоденні заняття, не втрачаючи тісного контакту зі Спасителем, та як можна Йому краще подобатися, сповняючи Його святу волю. Тоді то ми осягнемо вершину святости, що її Христос відзначив і приготував для нас, якщо ми будемо частіше приймати Його в тій Тайні Божої любови, залишаючись Його вірними поклонниками.
Молитва:
Спасителю мій Господи, Ти жертвувався повністю на муки й на ганебну смерть на хресті заради мене, щоб я не загинув у гріхах і не потонув навіки в пекельному вогні. Хоч я не гідний Твоєї уваги й Твоєї Божої любови, я не можу ніяк відвернутися від привілею стати причасником Твого Божого Тіла, пресвятої Крови Твоєї. Ти бажаєш, щоб я приймав Тебе, хоч я грішний і не гідний такої ласки, якої ніяке сотворіння не може бути гідним, навіть Твої найвищі ангели-херувими й серафими. Коли я сприймаю Тебе в Пресвятій Тайні Євхаристії, я осягаю найбільший ступінь ласки перед Престолом Всевишнього. Хоч Твоє перебування, Господи, в моїй душі триває лише кілька хвилин, дозволь, щоб воно мало вплив не тільки на той день, але щоб впливало назавжди аж до кінця мого життя. Хай я вважаю себе Твоєю власністю, допоможи мені, щоб моя воля завжди вибирала Тебе й Твою волю, подібно, як Ти вибирав завжди волю Твого Небесного Отця. Моїм бажанням є жити моїм життям начеб я був завжди з Тобою злученим. Допоможи мені, щоб я не ставив ніяких перешкод Твоїй Божій ласці, що її подаєш мені в Святому Причасті. Зі свого боку, старатимусь уникати всяких розсіянь, воднораз буду виконувати мої щоденні заняття, як тільки найкраще можу. А крім того, бажаю робити щось понад те, щоби сподобатись Тобі й тим способом виявляти Тобі мою любов. Амінь.