Любі друзі, щоб могти стати учасниками безмірних Божих ласк, що їх Пресвята Євхаристія зі собою приносить до наших душ, треба конечно до неї гідно приготуватись. Застановімось на хвилину, що це означає? Найперше розважмо, що в Пресвятій Євхаристії приходить до наших душ Ісус Христос, Єдинородний Божий Син зі своїм Тілом і Кров'ю, зі своєю Божою й людською природою. Він - це той сам Христос Господь, що тому майже дві тисячі літ проходив палестинською землею, проповідуючи, повчаючи, оздоровлюючи, а то й привертаючи до життя людей, які Його слухали і Його про поміч просили. В Святому Причасті приймаємо того самого Господа, який з любови до нас, бачачи нашу безпомічність і безпорадність, зійшов з небесних висот, жертвував себе самого за нас на страшні муки й ганебну хресну смерть, щоб поєднати нас зі своїм Небесним Отцем і тим способом захоронити нас від страшного майбутнього у вічному пекельному вогні. Про ті страждання Спасителя говорить св. Пророк Єремія: "Нехай вас ніколи таке не спіткає, о всі ви, що дорогою проходите повз! О, гляньте, подивіться, чи є біль, як мій біль, що мені заподіяно, що ним побив мене Господь у день палаючого гніву свого! З висоти він зіслав вогонь в мої кості, і той пожирає. Він сітку розстелив мені під ноги і завернув мене назад. Він завдав мені смутку, - я повсякденно недужий" /Пл. Єр. 1,12-13/. Те все Спаситель витерпів, щоб нас захоронити від терпінь і пекельного вогню. Але пам'ятаймо також, що Він прийде вдруге на землю, але вже не як маленьке дитя чи як лагідний Учитель-Чудотворець, але як грізний Суддя, щоб віддати кожному згідно з його ділами. Про те запевняє нас Спаситель словами: "Син Чоловічий має прийти в славі Отця свого з ангелами своїми й тоді віддасть кожному, згідно з його ділами" /Мт. 16, 27/.
Проте сповнімо нашу душу святим страхом, пригадуючи собі все те, що Христос Господь говорив і чинив у час свого туземного життя, або те, що про Нього говорили Його вірні послідовники. Збудімо в наших душах святе бажання подобатися Йому, як найбільше можемо в кожній хвилині нашого життя, уникаючи всяких блудів та гріхів, а напроти, вправляючись у чеснотах. Стараймося набути якнайбільше заслуг у Нього, бо не знаємо, скільки ще часу залишається нам тут, на землі. Пам'ятаймо, що ми тут маємо до діла не з людьми, але зі самим Богом живим, від якого залежимо повністю під кожним оглядом. Будьмо вдячні Йому за кожну хвилину нашого життя, за всі добродійства й ласки, в яких Він нам ніколи не відмовляє, але осипає щедро, щоб, спроможені ними, ми могли старатися про спасіння нашої душі. Маймо завжди на думці Його важливі слова, що їх звернув до своїх Апостолів перед своїми страстями: "Чувайте й моліться, щоб не ввійшли у спокусу, бо дух бадьорий, але тіло немічне" /Мт. 26, 41/. А нам треба бути уважними й постійно щиро молитися, щоб другий прихід Спасителя не застав нас не приготованими, перед чим Він сам остерігає нас словами: "Чувайте, отже, бо не знаєте, якого дня Господь ваш прийде. Знайте те, що коли б господар відав, у яку сторожу прийде злодій, пильнував би він і не дав би підкопати свого дому. Тому й ви будьте готові, бо Син Чоловічий прийде тієї години, що про неї ви й не думаєте" /Мт. 24, 42-44/. Так, дорогі, той сам Син Чоловічий, всемогутній Бог, що зараз у Пресвятій Тайні Євхаристії бажає прийти й поселитись у нашій душі, прийде до нас під кінець світу, щоб рішити нашу долю на цілу вічність. Тож стараймось, щоб Він знайшов нашу душу вільною від гріхів, а перед усім, вільною від важких - смертельних гріхів.
Ті гадки про останні речі повинні збудити наш розум і приготувати нас до кращої служби Спасителеві нашому, Христу Господу. Він же в нагороду за те обдарує нас своїми Божими ласками, яких у іншому випадку нам би не посилав. Христос Господь ніколи не оминає нагоди, щоб піднести нас на вищий щабель святости, очевидно, коли ми ждемо на Нього й є готовими на сприйняття Божих ласк. Кожне Святе Причастя має для нас безмежні можливості освячення наших душ. Границі означуються нами самими, тобто ступенем нашого бажання поступу в святості й готовністю слідувати за Господом, коли лише Він нас покличе.
Розважмо:
Одне Святе Причастя, але належно й свято прийняте, може зробити нас святою людиною; та, на жаль, після стільки Святих Причасть ми все ще залишаємось далеко від святости. Воно означає, що ми не дуже свято приймаємо Господа до наших душ. В такому разі нам треба вживати молитовник, коли це помагає нам направити й удосконалити нашу молитву. Нам треба вживати всяких засобів, щоб могти краще приготуватись до приходу такого великого Гостя, що приходить до нас у Пресвятій Євхаристії. Таким способом ми заощадимо собі жалю й сорому, що не гідно прийняли Господа Бога й Спаса нашого. Чим краще й щиріше приготовимо себе на Його прихід, тим більше ласк від Нього одержимо!
Молитва:
Мій Господи Боже, чим важливішими є відвідини та чим важнішою є нагода, тим краще і совісніше люди себе до неї приготовляють. Господи, допоможи мені якнайчастіше приймати Тебе, воднораз же не допусти, щоб я приймав Тебе без належного приготування. То правда, що в мене не завжди є досить часу та належної бистроти ума, якої я б собі бажав, тож допоможи мені зробити принаймні дещо, що є для мене можливим, щоб приготуватись на Твій прихід. Я бажав би оминути всяку млявість, рутину чи лінивство. Обіцяю вживати всяких засобів, мені доступних, щоб прийняти Тебе в покорі, пошані й любові. Амінь.