Любі друзі, просіть Спасителя, щоб повчив вас про найкраще приготування до Його прийняття в пресвятій Євхаристії. Не робіть того механічно, лише вимовляючи слова, а думаючи про щоіншого. Не робіть цього зі страхом, начеб Спаситель приходив до вас, щоб знайти в вас якісь блуди чи непорядки. Пам'ятайте, що Він приходить до вас, бо бажає вас відвідати, наче ваш найкращий приятель або люблячий батько, який любить вас і бажає бути близько вас якийсь час. Пам'ятайте про те, що як Він не прийде до вас, ви не матимете участи в Божому житті та Його безмежному щасті. Хай ваше приготування до Святого Причастя має на увазі, що вам треба в такому випадку чинити. Роздумуйте над вашим щоденним життям і старайтеся пізнати, як зможете краще приготуватися до прийняття Христа Господа. Коли ви визнаєте, що ви негідні Його, пригадайте собі різні ваші прогріхи, якими ви Його ображали в житті, і старайтеся те все якось направити, й то чимскоріше! З Ним любов означає дію, акцію, тобто певну й доцільну акцію там, де вона конечна. Зробіть вашу любов до Нього любов'ю дії, самопожертви, перепрошення, добрих, на небо заслуговуючих вчинків. Тим способом найкраще приготуєтесь до Його гідного прийняття у Пресвятій Євхаристії. Нам не вистачає слів, щоб описати ті всі привілеї й ласки, якими Спаситель осипає нас у Святому Причасті. Тому уникаймо звичної рутини, яка нічого не каже про нашу любов, віддання бажання Його прийняти. Не звикаймо приймати Його так, що ми тратимо наше заінтересування й оцінку того великого привілею, якими повинно б бути навіяне кожне наше наближення до Господньої Трапези. Стараймось перетворити кожне Святе Причастя в якусь особливішу подію, бо ж то Бог всемогутній, Творець всесвіту, наш Спаситель і Відкупитель приходить, щоб увійти до нашої душі й злучитися з нами так близько, замешкуючи в ній, чи як Він сам каже: "Коли хтось мене любить, той і слово моє берегтиме, і злюбить його мій Отець, і ми прийдемо до нього, і в ньому заложимо житло" /Ів. 14, 23/. Не вживаймо завжди таких самих молитов, ані не послідуймо за таким самим способом. Одного дня думаймо над Його словами, стараючись зрозуміти, що Він бажає ними нам сказати, заохотити, похвалити, а може, й дорікнути нам за нашу недбалість. Іншого дня проказуймо якісь молитви, уважно слідкуючи за ними, або читаймо молитви з наших молитовників. Думаймо також про життя нашого Спасителя, про Його численні чуда, якими Він помагав хворим, немічним, потішав засмучених, додавав відваги малодушним. Завжди стараймось якось оживити нашу зустріч із приходячим Спасителем, нехай свідомість нашої негідности не знеохочує нас; для цього нагадуймо Його слова: "Не ті, що при доброму здоров'ї потребують лікаря, лише хворі. Я прийшов не щоб праведників кликати до покаяння, а грішних" /Лк. 5, 31-32/. Тому-то й Він запрошує нас, обтяжених прерізними гріхами й проступками, приходити до Нього, й обіцяє вилікувати нас від них, коли каже: "Прийдіть до мене, всі втомлені й обтяжені, і я облегшу вас. Візьміть ярмо моє на себе й навчіться від мене, бо я лагідний і сумирний серцем, тож знайдете полегшу душам вашим. Ярмо бо моє любе й тягар мій легкий" /Мт. 11, 28-30/. Ми знаємо, що ми ніяк не гідні приймати Спасителя в Пресвятій Євхаристії, бо якби справді гідність була б конечною, тоді ніхто в світі не міг би прийняти Його, бо ніхто не може бути гідним приймати Господа Бога, саму святість, саме добро! Господь, однак, знає нашу негідність і помимо того приходить до нас, бо, як каже: "Не ті, що в доброму здоров'ї потребують лікаря, лише хворі" /Лк. 5 31/
Розважмо:
Наше щоденне життя повинно б бути постійним приготуванням до Святого Причастя. Кожного дня вже від самого ранку ми повинні бути приготованими до прийняття такого дорогого Гостя. Помимо всяких труднощів та клопотів ми завжди можемо ясно думати й заховувати самоконтроль. Щоб допомогти собі це осягнути, ми можемо вживати святі ікони, образки, різні релігійні предмети й побожні звичаї. Деколи, під час дня, ми повинні коротенько призадуматись над нашою щоденною діяльністю, щоб пізнати, де ми прогрішились чи не дописали, а де ми поправилися. Ми не повинні ніколи поминути відчинену церкву, щоб не вступити і не відвідати Спасителя, в ній присутнього в Пресвятій Євхаристії. Повинні на хвилинку поступити до неї, коротенько помолитись, подякувати за всі одержані ласки, попросити про дальшу опіку, допомогу в біді, в нашому духовному житті. Деколи можна просити й про матеріяльні речі, а Спаситель, бачачи, що вони допоможуть нам у духовних справах, напевно вислухає наших просьб. Тим способом, коли ми зробимо наше щоденне життя постійним приготуванням і подякою Христові заради Його приходу до нас у Святому Причасті, тоді ця Тайна творитиме для нас чуда
Молитва:
Мій Господи й Спасителю, що перебуваєш на наших престолах під видами хліба й вина, такий недооцінюваний і так мало люблений людьми, хоч заради нас Ти так принизив себе, що став поживою наших душ; допоможи мені віддати хоч частинку тої пошани й любови, якої Ти гідний. З мого боку, частіше протягом дня буду старатися виявляти бажання прийняти Тебе у Пресвятій Євхаристії і принаймні тим способом висловити мою вдячність за той Твій великий дар Божий. Хочу покласти у Твоїх стіп мої матеріяльні й духовні потреби враз із такими потребами інших людей. Бажаю виявити мій щирий жаль за мої гріхи, передусім важкі, а також за гріхи цілого світу. Обіцяю, що ніколи не буду приймати Тебе без належного приготування, без відповідної застанови й розположення серця. Старатимусь, щоб кожне моє прийняття Пресвятої Тайни Євхаристії було інтелігентним любовним наближенням до Тебе, мій Господи й Спасителю. Хоч я не можу приготуватись до Твого прийняття так, як Ти того гідний, та я старатимусь приймати Тебе краще, як досі. Амінь.