Любі друзі, старайтесь приймати Спасителя в Пресвятій Тайні Євхаристії, як тільки зможете найчастіше. Старайтесь щораз то більше очищувати ваші мотиви, так щоб під кінець ви могли прийти до Нього без самолюбних причин, лише з єдиним бажанням подобатись Йому й бути близько Нього. Коли ж ви вознесетеся до такої високої площини вашого духовного життя, Спаситель осипле вас ласками, про які ви, може, й не мріяли. Одною з тих ласк буде прагнення надприродної любови Христа. Ваше бажання злучитися з Христом Господом ростиме щораз то більше й ставатиме щораз то сильнішим. Те бажання злучитися зі Спасителем дійде до того ступеня, що будете бажати приймати Його більше разів денно. А тому що приймати Його в Святій Тайні Євхаристії так часто буде неможливо, ви звернетесь до духовного Причастя, щоб заспокоїти духовну спрагу вашої душі.
Тоді-то зможемо звертатись до Спасителя частіше протягом дня, прохаючи Його, щоб прибув до нас духовним способом. наче в Святому Причасті. При помочі такого духовного Причастя будемо старатись до певної міри наслідувати Його таїнственні відвідини. Коротенько будемо старатись до Нього говорити, вслухатись у Його слова й чинити так, начеб Він справді прибув до нас у Пресвятій Євхаристії. Хоч, що правда, духовне Святе Причастя не зможе ніяк заступити справжнього Причастя, але все-таки воно може стати досконалою методою молитви. Таке духовне прийняття Спасителя напевно подобатиметься Йому, а нам приноситиме Його безмірні ласки як нагороду за наші старання подобатися Йому. Він допоможе нам забути повністю про зовнішній світ і цілковито присвятитися Йому самому. Ми ж навчимося бути свідомими Його близькости в усіх наших щоденних діяннях. Ми будемо щораз то більше оцінювати Його приязнь у кожному нашому щоденному ділі. Тим способом ми зможемо глибше оцінити приязнь Христа Господа, бо ми приклали багато старань щоб прийти ближче до Спасителя.
Розважмо:
Хоч немає жодної можливости будь-чим заступити Тайну Пресвятої Євхаристії, ми все-таки можемо вправляти це духовне прийняття Спасителя, щоб до певної міри заспокоїти духовну спрагу нашої душі. Господь тим способом пізнає наше бажання бути близько Нього, бути Його особливішим приятелем, за те бажання Він віддячиться нам своїми ласками. Маючи такий спосіб побільшувати в собі Його Божу ласку й любов, ми повинні Його якнайбільше вживати, бо тим способом, побільшуючи в нас бажання за Ним слідувати, збільшуємо Його Божу любов. Щоб могти приходити до Спасителя частіше, ми будемо мусіти відректися дечого з того, що нам подобається, що приносить приємність, задоволення. Заради нашої любови до Христа Господа ми повинні бути готовими піднятися до деяких тягарів, хрестів, як на те Він натякає словами: "Коли хтось хоче йти за мною, нехай зречеться себе самого, візьме хрест свій і йде слідом за мною. Хто хоче спасти своє життя, той його погубить; а хто своє життя погубить ради мене, той його знайде" /Мт. 16, 24-25/. Виходить із тих слів Христа, що кожне наше терпіння чи умертвлення заради Христа принесе нам не тільки більші ласки Божі, але й добро для нашого тіла. Так що навіть смерть, прийнята заради Христа, не буде смертю, але радше народженням до нового надприродного життя, до життя вічного в небі. При помочі умертвлень можемо витворити собі особливішу методу молитви й можемо наблизитися до Нього в кожній хвилині, коли цього будемо бажати. З таким нашим бажанням бути близько Христа Він завжди буде співпрацювати, бо Він сам бажає бути з нами якнайчастіше, про що вже висловлюється в книзі Приповідок: "Я гралась на його земному крузі, моя бо втіха: бути з людськими синами" /Прп. 8, 31/.
А святий Іван Євангелист так говорить про Ісуса: "Перед святом Пасхи Ісус, знаючи, що вибила Його година переходу з цього світу до Отця, полюбивши своїх, що були в світі, полюбив їх до кінця" /Ів. 13, 1/.
Молитва:
Спасителю мій, Господи, близький товаришу моєї душі, мені вже надоїла моя недбалість, що я так часто забував про Тебе в моїх щоденних заняттях. Хоча Ти присутній у небі, на землі Ти також є приявним на інших місцях, хоч, може, не в такий досконалий спосіб. У Пресвятій Тайні Євхаристії Ти приявний надприродним способом зі Своєю людською й Божою природою, так як Ти ходив по землі як Богочоловік. Іншим способом Ти присутній у моїй душі, коли приходиш до неї у Святому Причасті й тоді моя злука з Тобою є найсильнішою й найбільш активною. Твоя людська природа, Господи, в'яже мене якнайпевніше з Твоєю Божою природою. Твоє пречисте Тіло й пресвята Кров діє наче пожива і напій у моїй душі, помагаючи мені жити чимраз то досконаліше Твоїм життям. Хоч духовне Св. Причастя є дуже недосконалим способом Тебе приймати, Ти все-таки вдоволений тим моїм бажанням наближатися до Тебе таким духовним способом, бо дійсно приймати Тебе під видами хліба й вина можу тільки раз у день. Тому що й Ти, Господи, бажаєш, постійної злуки зі мною, грішним, Ти дасиш мені свої чудесні ласки кожного разу, коли старатимусь приймати Тебе хоч таким духовним способом, щоб бути близько Тебе. Старатимусь наближатися до Тебе тим новим способом, якнайчастіше зможу, попри мої щоденні заняття. Амінь.