Любі друзі, кожна хвилина в житті нашого Спасителя Ісуса Христа була актом саможертвування. Як людина, Христос мав свою людську волю, а як Бог, мав Божу волю, спільну в злуці зі своїм небесним Отцем і Святим Духом. Як Жертва за наші гріхи та проступки Спаситель віддав свою людську волю своїй Божій волі. Цим послухом і саможертвою Христос задосить учинив за всі наші гріхи й відчинив небесні двері для всіх нас і вислужив нам усім конечні ласки, щоб увійти в життя вічне. Це вміло вияснює св. Апостол Павло в Листі до Римлян: "Тим-то як через одного чоловіка війшов у світ гріх, і з гріхом смерть, і таким чином, смерть перейшла на всіх людей, бо всі згрішили. Бо коли через переступ одного померло багато, то тим більша ласка Божа і дар через ласку одного чоловіка, Ісуса Христа, щедро вилились на багатьох. Бо коли через переступ одного смерть царювала завдяки чинові одного, то тим більше ті, що одержують щедру ласку і дар оправдання, царюватимуть у житті через одного Ісуса Христа. І таким чином, як через переступ одного на всіх людей прийшов засуд, так через чин справедливости одного на всіх людей приходить життєдайне оправдання" /Рм. 5,12; 15,17-18/. "Бо як через непослух одного чоловіка багатьох стали грішниками, так через послух одного багатьох стане праведними" /Рм. 5,19/.
Христос Спаситель висів на дереві хресному в агонії як досконала Жертва за наші гріхи, своєю саможертвою Він заплатив повністю за наші гріхи й проступки. Як людина, Христос представляє увесь людський грішний рід, а як Бог, маючи Божу природу, міг заплатити за всі гріхи людства. Перед саможертвуванням Христос установив Літургійну Жертву, щоб вона пригадувала про Його саможертвування на горі Голготі. В ній Христос продовжує діло спасіння, яке зачав на Голготі; з того часу Він жертвує своє пресвяте Тіло й пречисту Кров у жертві своєму Небесному Отцеві як акт досконалого почитання, подяки, задосить учинення, перепрошення й прохання в наших потребах. Як Він один раз приніс себе в жертві на хресті, так тепер жертвує себе безкровного в Безкровній Жертві. У ній Спаситель є Жертвою і воднораз же й Первосвящеником, яким настановив Його Небесний Отець заради нашого спасіння. "Христос, з'явившись як архиєрей майбутніх благ, через більший і досконаліший намет, що зроблений не людською рукою, тобто не земної будови, - і не з кров'ю козлів та телят, але з власною кров'ю - увійшов раз назавжди у святиню і знайшов вічне відкуплення, бо коли кров биків і козлів та попіл із телиці, як покропить нечистих, освячує, даючи їм чистоту тіла, то скільки більше Кров Христа, - який Духом вічним приніс себе самого Богові непорочним - очистить наше сумління від мертвих діл на служіння Богові живому!" /Євр. 9, 11-14/
Спаситель все ще виконує в кожній Божественній Літургії свій найвищий акт любови супроти нас. В ній Він здійснює те, що ми повинні б виконувати, тобто просити про прощення наших гріхів і проступків, почитати Божий Маєстат, дякувати Отцеві Небесному за всі Його безчисленні дари й ласки й під кінець просити про всі речі, конечні нам кожного дня. Ми повинні почитати й дякувати Спасителеві під час кожної Божественної Літурґії, бо в ній Він виявляє свою відданість нам і свою Божу любов до нас. Нашу вдячність зможемо доказати Йому, коли спроможемося бути на Його Безкровній Жертві щодня, перед нашими щоденними заняттями. Тому стараймось брати участь у Його Безкровній Жертві, як найчастіше воно для нас можливе. А тоді йдімо до наших щоденних занять, перемінюючи наше щоденне життя в нашу службу для Нього, тобто жертвуймо себе Йому на вівтарі нашої любови до Нього. В той спосіб утворимо тісний зв'язок між Його ділом для нас і нашою щоденною працею.
Тим способом зробимо наше щоденне життя досконалим саможертвуванням Христові. Вже не будемо шукати того, чого бажаєм за всяку ціну, бо заради Христа Господа ми стерегтимемо нашу терпеливість, щедрість, нашу віру в Нього. В наших заведеннях, труднощах, неспокоях, упадках, намаганнях і працях ми єднатимемо нашу волю з Його Божою волею. Ми будемо старатися належати до Нього досконаліше, стараючись про більший самоконтроль та умертвлення. Як Спаситель жертвується нам у Святому Причасті, так само й нам треба старатися робити кожний наш акт актом саможертвування Христові.
Розважмо:
Багато важливих подій заходить у житті поодиноких людей і націй. З тих усіх подій, що стаються кожного дня, найважливішою є Безкровна Жертва Св. Літурґії. Це головна акція всього спасіння, головне джерело Божої ласки. Найвище благословення й добродійство Голготи приходить до нас щодня в Божественній Літурґії. Подібно, як кожна хвилина нашого життя є продовженням Божого діла сотворення, так само кожна Безкровна Жертва є продовженням відкупительної хресної Жертви Спасителя на горі Голготі. Беручи участь у Святій Літурґії, ми стаємо учасниками всеобнімаючої любови Спасителя, подібно як жидівський натовп, що глядів на муку Божого Сина, висячого на хресті. Чи ж можемо вдоволятися бути учасниками Безкровної Жертви лише тоді, коли нас до того змушує обов'язок бути на Богослужбі, а не старатися брати участь у ній, як тільки зможемо?
Молитва:
Мій люблячий Спасителю, Ти приносиш себе в жертву в кожній Святій Літургії. Я недоцінював Тебе в Твоєму чудному акті любови, що Ти вже стільки зробив і далі робиш для мого добра. Божественна Літургія є осередковим актом Твоєї Церкви, подібно як Ти є центральним актом Твоєї релігії. Старатимусь зробити Божественну Літургію головним актом мого денного життя, так що моя злука з Тобою буде поширена Святою Жертвою Євхаристії. Моя діяльність буде посилена, коли я навчуся зробити Божественну Літургію моєю щоденною діяльністю. Буду старатись вивчати дещо більше про Твою Безкровну Жертву, щоб я міг її краще пізнати, воднораз же краще її цінити. Допоможи мені краще оцінювати Твою Безкровну Жертву, де Ти так щиро й із любов'ю віддаєшся мені. Амінь.