Любі друзі, те, що Спаситель сказав своїм учням і Апостолам, те саме Він каже і вам: "Як мене Отець полюбив, так я полюбив вас. Перебувайте в моїй любові" /Ів. 15, 9/. Всі люди дістають від Нього життя й силу. Без огляду на те, якими вони є великими чи малими, багатими чи вбогими, повними різних талантів чи без жодного таланту, Він є джерелом усякого добра, Дателем усіх ласк, що дбає про кожну найменшу живу істоту, а передусім про людей, що є короною Його сотворіння на землі. Він знає, що кожне сотворіння очікує від Нього всього йому потрібного для життя, як про те говорить Псалом 104: "Усі вони від Тебе дожидають, щоб дав їм у свій час поживу. Коли даєш їм, вони її збирають, як розтулюєш Твою руку, вони насичуються благом. Вони бентежаться, коли ховаєш вид Твій, як забираєш дух у них, вони гинуть і повертаються в свій порох. Зішлеш дух Твій, - вони оживають і Ти відновлюєш лице землі" /Пс. 104,27-30/. Тому Спаситель запевняє всіх, що Господь найкраще знає про потреби всіх сотворінь, кажучи: "Не турбуйтеся вашим життям, що вам їсти та що вам пити; ні тілом вашим, у що одягнутись. Хіба життя не більш - їжі, тіло - не більш одежі?... Отож не турбуйтеся, промовлявши: Що будемо їсти, що пити й у що одягнемося. Про те все побиваються погани. Отець же ваш Небесний знає, що вам усе це потрібне. Шукайте перше Царства Божого та Його справедливости, а все те вам докладеться" /Мт. 6, 25; 31-33/. Заради своїх добрих причин Спаситель знає й рішає, що, кому й коли дати; Він рішає також про те, кому дати більше, а кому менше. Той, що має менше дарувань, не повинен бути сумним чи знеохоченим і не повинен завидувати іншим, які мають більше дарувань чи талантів. Лише зверніть свої очі до доброго Спасителя й побачите, що вам буде легше переносити ті всі нерівності. Зрозумійте, що якраз із любови до вас Христос Господь трактує вас таким способом. Ваші сучасні досвіди й терпіння є також Божими ласками й даруваннями, подібно як усі блага й потіхи, які походять від Його Божих рук. Колись може пізнаєте, чому Христос так нерівно, на вашу гадку, розділяє свої дари чи ваші терпіння. Коли ж колись те пізнаєте, тоді прославлятимете Його мудрість і Його доброту, якої зараз не розумієте й тому дивуєтесь.
Ми задуже часто бачимо лише людські причини, що нас журять і турбують. Залишім їх і глядімо на Христові люблячі руки, які так лагідно ведуть нас до нашої досконалости й до вічної слави. Пам'ятаймо, що в наших справжніх потребах і труднощах Він завжди є дуже близько нас, щоб нас хоронити, заступати й допомагати нам в усьому, що нам є конечним. Пам'ятаймо, що не все, чого ми боїмось, є для нас лихом, подібно як і не все те, чого ми собі бажаємо, є для нас добром! В усьому шукаймо в першу чергу Господа Бога, а Він уже сам проведе нас до нашого безмежного щастя в Царстві Небесному, до злуки з нашим Небесним Отцем.
Розважмо:
Один із наслідків правдивої злуки із Господом Богом є те, що дозволяє нам думати ясно і прямо. Коли ми осягнемо ту злуку, ми знайдемо причину славити Господа Бога, хоч життя наше буде видаватися хмарним і не можливим до перенесення. Знаючи, що Господня любов кермує всім у світі, нам треба шукати й віддавати Йому честь у всіх речах. Без огляду на те, чи ми є успішними в наших планах і починаннях, чи ми щасливі, чи сумні, нашим єдиним бажанням повинно бути - подобатися нашому Господеві в кожній гадці, слові чи бажанні.
Молитва:
Господи, мій Спасителю, Ти провадиш моє життя своєю превеликою мудрістю і провидінням. Ти дбаєш про мене в кожній хвилині мого життя, не можеш мені присвятити більше уваги, як це зараз робиш; не можеш дати мені більше Твоєї любови, як це робиш тепер. Мені не можна глядіти зневажливо на тих, які мають більше від мене. Мені треба лише глядіти на Тебе й дозволити, щоб Ти провадив моє життя відповідно Твоєму бажанню. Коли я вже оглядатиму Тебе лицем у лице, на що я сподіваюся колись у небі, тоді побачу, яким мудрим і люблячим був Ти супроти мене в Твоїй дбайливості про мене. Тоді я зрозумію, як дуже Ти гідний мойого повного довір'я і вірности. Тоді я бажав би зуживати весь мій час на землі, віддаючи Тобі хвалу за Твої безмірні добродійства й ласки, якими мене завжди осипаєш. Сподіваюсь, що в кінці зрозумію, як я повністю в усьому від Тебе залежу та яким безпомічним я є без Твого благословення, Господи. Не дай мені чекати так довго, коли вже буде конечним правду прийняти, бо вона вже буде наглядною. Дай, щоб я те все прийняв тепер, зараз, кожним моїм вчинком, словом та гадкою. Допоможи мені прославляти Твою мудрість, ласку, а передусім Твою безмежну любов до мене, грішного, хоч я є велике ніщо, або, висловившись краще, - грішник, який стільки разів у своєму житті ображав Тебе, замість Тебе любити й Тобі вірно служити. Амінь.