Любі друзі, коли ви досить зросли в чеснотах, так що шукаєте потіху й задоволення лише від Господа Бога, перед усіма земними справами. Він дасть вам ласку Його інтимного пізнання. Його приязні, як ніколи перед тим. Вашого внутрішнього спокою ніщо більше не захитає. Ви вже більше не будете прив'язуватись до того, що маєте, ані не будете нарікати з причини, що чогось не маєте. Ви покладаєте себе повністю в Божі руки. Він буде вашим повним зацікавленням, і ніхто більше не зможе відняти від вас Його місця. Він бо є джерелом правдивого миру й триваючих радощів, тому старайтесь бути близько Нього у вашому щоденному житті. Людина ж, що її зацікавлення є в земних речах, не знає знання правдивого спокою, її радощі є дочасними й скоропроминаючими. Ніяка річ і ніяка особа в світі неспроможна повністю заспокоїти спраги, що є всередині нашої душі, тому що Господь Бог прищепив у наші душі сильне бажання за самим собою, і ніщо не може заспокоїти це бажання за щастям, що його кожна людина відчуває. Св. Августин сказав: "Так, Господи, Ти створив нас для себе й Ти єдиний можеш дати нам повний спокій, тож неспокійне наше серце, аж доки не спочине в Тобі, о Боже!" Так, Господи, Ти створив нас для себе й Ти єдиний можеш принести нам досконале все заспокоююче щастя, за яким ми всі усюди шукаємо.
Ця надприродна приязнь вимагає від нас, щоб ми повністю віддали Богові свої серця. Це означає, що ми повинні трактувати з увагою кожну особу й кожний обов'язок в нашому щоденному житті, але не приділяючи їм більше уваги чи часу, як їм належиться. Нашим обов'язком і бажанням повинно бути віддавати Господеві всю увагу й увесь можливий час кожного дня. Бо коли ми будемо робити певні застереження в нашому самовідданні Господеві, якщо ми в будь-чому шукатимемо наші особисті бажання, радше, ніж Божу волю, ми перешкоджатимемо Господеві дати нам ті особливіші ласки, які Він хоче нам дати. Наша злука з Ним буде недосконалою, й ми не будемо ще готові до Його найвищого жертвування в різних часах, якщо не відновимо наш намір виключити всі наші самолюбні бажання. А тоді, якщо ми витримаємо в наших наміреннях і справді докажемо Господеві, що ми гідні Його особливішої ласки. Він дасть нам свої найбільші чудесні дари ласк.
Розважмо:
Мир і радощі - за ними люди тужать, і кожна людина шукає їх протягом всього свого туземного життя. Все, що люди роблять у їхньому туземному житті, вони це роблять тільки для того, щоб осягнути певну міру спокою й радощів. Тому що сотворені речі є лише віддзеркаленням Божих, безмежних числом і безмірних самих у собі досконалостей, вони можуть нам дати лише маленьку частинку щастя й радощів, що за ними тужить і їх шукає наше серце. Тому нам треба зрозуміти, що лише в Бозі зможемо знайти те досконале щастя, яке повністю заспокоїть наше ненаситне серце. Хоч не знати як важко приходиться нам віддатися повністю Богові, Його святій волі, нам треба завжди тямити, що це дуже маленька жертва з нашого боку, що її платимо Богові за той Його незмірно досконалий дар. Коли ж ми насправді віддамося Богові без застережень, тоді й Господь віддасться нам так досконало й повністю, що ми вже нічого більше не будемо потребувати.
Молитва:
Господи Боже, я відчуваю певне притягання іноді до одної особи, іншим разом до іншої. Деколи цікавить мене одна річ, іншим разом - друга. Та в тих усіх особах і речах те, що мене дійсно притягає, - це віддзеркалення Твоєї власної безмежної й необмеженої доброти й краси. А ми навіть не розуміємо, що це дійсно Ти, кого ми справді шукаємо. Це бажання досконалого щастя є вже в моїй природі. Тому я не можу його знищити, не знищивши себе самого. Тому дай мені мудрість і знання приходити до Тебе щораз то ближче при помочі добре уложеного й урегульованого життя. Дозволь мені знайти мій правдивий мир і спокій у сповнюванні Твоєї святої волі Сповни мою душу радощами мати Тебе щораз то більше свідомо в усіх моїх гадках та в усіх моїх ділах. Амінь.