Любі друзі, все, що не є Богом - несотвореною істотою, все те є Його сотворінням, бо є лише єдина несотворена, відвічна істота, сама від себе, яка існує силою своєї есенції - самобутнє Буття. Все, що поза ним, Він із нічого сотворив, привів до існування й до життя, так що все поза Ним походить від Нього єдиного й залежить від Нього в своєму початкові - походженні, в існуванні й у житті, в продовжуванні того життя чи існування, а також у всякому прояві існування чи життя й у всякій діяльності. Всі сотворіння, всі речі, живі істоти й людину чи ангелів Він створив із нічого. З того виходить, що нам треба цінити Його понад усі сотворіння, бо вони є лише слабеньким відблиском Його безмежних щодо числа й безмежно довершених самих у собі досконалостей - прикмет (атрибутів). Ніяке сотворіння не може порівнятися з Ним. Будь-яка прикмета чи досконалість, яку зауважуємо в сотворіння, походить від Нього єдиного, бо всяка прикмета чи досконалість є лише слабким віддзеркалюванням - відблиском Його безконечних щодо числа й безграничних щодо досконалости атрибутів. Немає в світі нічого такого, що могло б принести вам такі досконалі радощі й щастя, що їх Він дасть вам колись після смерти в Царстві Небесному. Коли ваше оце туземне життя зі смертю скінчиться, тоді пізнаєте, якими незначними й недосконалими є всі сотворіння в порівнянні з їхнім Творцем - Господом Богом. Якщо вашим єдиним зацікавленням є лише оця земля, тоді ви волітимете думати завжди тільки про туземні речі й про людей. Ви завжди бажатимете того, що вам подобається, що приносить вам розкіш, вдоволення, що більше, ви навіть рідше грішитимете, щоб тільки уникнути того, що вам немиле.
Коли Господь Бог є предметом нашої любови, тоді ми волітимемо Його понад усі сотворіння й те наше прив'язання до Нього ми будемо виявляти нашим бажанням ще більше подобатися Йому в нашому щоденному житті, старатимемось займатись Ним і жертвувати Йому якнайбільше нашого часу й нашої уваги. Старатимемось прийти якомога ближче: читаючи про Нього, розважаючи й молячись до Нього, прохаючи про Його духовні надхнення. Головним завданням в наших заняттях буде подобатись Йому, без огляду на те, чи це приємні чи неприємні для нас речі. Якщо якась річ чи особа має силу притягати нас до себе й відтягати від Господа, вона не може бути нашим головним предметом зацікавлення. Сотворіння можуть притягати наші почування, схоплювати наші мрії й збуджувати наші нерозумні бажання, але вони не матимуть сили над нами, аж доки вони не опанують нашої волі. Як довго ми не послідуємо за нерозумними принадами, ми належимо до Господа Бога. Через те стараймося упростити наше щоденне життя чимраз то більше: відкиньмо всякі неконечні зацікавлення, але зосередьмося на речах, які помагають нам любити Господа Бога щораз то більше. Скажімо разом із пророком Ісаєю: "На стежці присудів Твоїх ми, Господи, Тебе чекали; до Твого імени, до споминання Тебе змагає наша душа. Душа моя вночі Тебе прагне, мій дух шукає Тебе ревно, бо коли присуди Твої сходять на землю, мешканці світу справедливости вчаться" /Іс. 26, 8-9/. Стараймось думати подібно, як Господь Бог, бо це буде більше помічним для тих, що кругом нас, як також допоможе й нам нашу увагу та наші наміри спрямувати й зосередити на Господеві Богові. Якщо ми справді так упростимо наші бажання й наше життя, тоді сотворіння будуть мати менше влади над нами!
Розважмо:
То правда, що це не є злом любити людей, наших ближніх, а також бажати речей, які мають вдосконалити наше життя. Фактично тому, що ті речі є відблиском доброти й досконалостей Божих їх треба любити й їх бажати. Ми ж, однак, поступаємо недобре, коли любимо будь-яку особу чи річ більше, як вона того гідна. А ми це робимо в тому випадку, коли є готовими заради них переступити Заповідь Божу - допуститися гріха. В таких випадках ми воліємо цих сотворених речей більше, ніж Господа. Наше спілкування з усіма особами й речами повинно бути розумним і безгрішним. Господь Бог бажає, щоб ми жили звичайним упорядкованим життям, ставлячи перші речі на першому місці, а другорядні - на другому. Лише в тому випадку ми зможемо сказати, що ми любимо Господа Бога понад усе, понад усі речі. До єдиного Господа Бога належить вся наша любов і вся наша слава, й Він не дозволить, щоб ми прославляли будь-яку сотворену річ як нашого Творця, згідно зі словами: "Я - Господь: це ім'я моє! Я другому не поступлюся славою моєю, ані моєю честю - різьбленим божищам /Іс. 42, 8/.
Молитва:
Мій Господи - Творче всіх речей, яким прегарним Ти створив увесь світ! Мене постійно притягають до себе різні люди й різні речі. Причиною того притягання є те, що вони всі є слабким відблиском Твоєї краси й Твоєї слави. Але тому що вони є лише недосконалим відблиском Твоїх Божих прикмет, вони не завжди є такими добрими для мене, як мені видається. Допоможи мені, Господи, щоб я уживав їх чи здержувався від них згідно з тим, як вони на те заслуговують. Бо все те, що приводить непорядок в моє життя, є для мене злим.. А все те, що помагає мені більше Тобі подобатися, є для мене добрим. Моїм же щирим бажанням є любити Тебе понад усі сотворені речі. Сподіваюсь все робити так, щоб подобатися Тобі кожної хвилини мого життя. Нехай ніяка особа чи якась сотворена річ не доведе мене до переступлення Твоєї Заповіді - до гріха. Старатимусь, Господи, Отче Небесний, в усьому наслідувати Твого Єдинородного Сина Ісуса Христа в уживанні всіх сотворених речей. Амінь.