Любі друзі, багато прихильних почувань хибно сприймаються за любов, аж доки їх не піддати на пробу. Лише час і клопоти можуть доказати правдивість вашої любови до Господа. Тим способом Господь випробовує вашу любов до себе, ваше довір'я і вашу віру в Його Божу любов і опіку. Не заведіть Його в ваших щоденних діях. Додержуйтесь ваших добрих рішень, тобто тримайтесь їх та здійснюйте їх у вашому щоденному житті. Не дозвольте, щоб ваша добра воля охолола, але з бігом дня відновлюйте ваші добрі постанови й вводіть у життя ваші рішення. Інакше, коли прийдуть труднощі, ви глядітимете за полегшенням, замість прийняти їх і жертвувати Господеві як жертву.
Сьогодні матимемо багато нагод доказати Господеві нашу любов. Коли заводи, труднощі й упадки прийдуть, не дозвольте, щоб вони страшили вас, робили вас сумними чи зневірили вас. Радше стараймось розв'язати наші проблеми нашими силами, розумно й інтелігентно, а коли вони будуть понад наші сили, тоді приймімо їх як Божу волю. Коли ми були вдоволені, як Господь посилав нам приємні речі, то так само ми повинні добровільно прийняти й немилі, коли Господь пошле їх до нас. Хто знає, котрі з них є для нас більшою ласкою Бога? Немилі допомагають нам. без сумніву, доказати Господеві нашу любов і наше віддання Йому, якщо ми сприймемо їх добровільно й дякуватимемо Йому за все. Стараймось під тим оглядом наслідувати терпеливого Йова, який казав: "Нагим вийшов я з матерньої утроби, нагим і повернусь туди. Господь дав, Господь і взяв. Нехай ім'я Господнє буде благословенне!" /Йов. 1. 21/. Глядімо, дорогі, на дателя, а не на Його дар. Глядімо на Його любов до нас, Його мудрість і Його відвічну ціль відносно нас. Не дозвольмо собі жалуватися з нашої причини або роздумувати про свою долю. В усіх справах дозвольмо Господеві спрямовувати наше життя. Не встидаймося служити іншим заради Господа, бо Він бажає, щоб ми кожну хвилину жили для Нього. Спрямовуймо наші очі на Господа Бога в усіх речах. Благословімо Його, подібно як це праведний Йов робив, без огляду на те, яким є наше життя, милим для нас чи, може, немилим. Якщо ми знаємо добре Господа Бога, ми ніколи не повинні переставати Його благословляти, навіть коли Він не дарить нас добром, але посилає терпіння й страждання! Тому що все, що Він дає нам, є лише для нашого добра. Він бо є нашим найкращим Батьком і лише добра бажає нам.
Розважмо:
Чи ми є приятелями Господа Бога лише тоді, коли Він добрий для нас і осипає нас своїми ласками? Або ж чи ми є справжніми й вірними Його приятелями? Наше щоденне життя дасть нам відповідь на ці запитання. Наше ставлення, наші бажання, наші дії в часі, коли ми в біді, клопотах і неприємному положенні, докажуть нам найкраще, чи ми справді належимо до нашого Спасителя - Христа. Ці речі нам треба держати перед нашими очима протягом дня, а головно в часі, коли наше самолюбство старається бунтуватись проти людей, які роблять наше життя важким. Замість ненавидіти неприємні обставини, ми зможемо доказати нашу правдиву любов до Ісуса, приймаючи і терпеливо переносячи ті терпіння. Наслідуймо Ісуса Христа, який серед страшних болів і страждань мусів переносити насмішки, кпини й богохульства своїх ворогів. Він не карав їх, хоч одною гадкою чи словом міг змести із лиця землі й загнати глибоко в вогняну безодню пекла. Замість того з Його гарячкою й болем знесилених уст прозвучала лише тиха молитва до Небесного Отця: "Отче, пробач їм, бо вони не знають, що роблять" /Лк. 23, 34/. Тим способом, коли нам прийдуть несподівані й неприємні речі, ми, без сумніву, доказуємо нашу любов до Господа Бога. Ми виявляємо або частинну й нестійку, або чисту й несамолюбну любов
Молитва:
Мій Господи й Спасителю. Все, що тільки діється сьогодні, залежить від Тебе, є під Твоїм оглядом і контролем. Навіть те зло, що люди можуть мені завдати, і те також допускаєш, маючи для того добрі причини. Сприймаючи щоденні труднощі й клопоти, я співпрацюю з Твоїм святим і премудрим Провидінням та допомагаю виповнити Твій відвічний план. Для людей зі світським поглядом на світ я можу здаватися нерозумною людиною, але це велика мудрість бути таким "немудрим". Це є "глупота" Божої людини, яка перемагає мудрість розумних цього світу. Що підкреслює св. Апостол Павло словами: "Нехай ніхто себе не обманює! Як комусь із вас здається, що він мудрий у цьому віці, хай дурним стане, щоб зробитись мудрим; бо мудрість цього світу - глупота в Бога. Написано бо: "Він ловить мудрих їхніми хитрощами"; і ще: "Господь знає думки мудрих, що вони марні" /І Кор. З, 18-20/. Та я, Господи, віддаю Тобі все, що маю, й те, ким я є. Дай мені Твоє Боже світло, щоб я знав, як я можу цю жертву практикувати сьогодні. Дай мені відвагу й великодушність слідкувати за тим світлом і добрий приклад, за яким би я йшов у всьому, що могло б приключитися мені сьогодні. Амінь.