Любі друзі, як уже було сказано в попередньому розважанні, знаком життя є діяльність істоти з нутра, з виключенням будь-якого руху, що походить зі зовні. Коли це застосуємо до життя Господа Бога, мусимо ствердити, що в Бога є неможливим будь-який рух зі зовні, який би порушував Божу Істоту. Боже знання й дія Його волі, що її називаємо Божою любов'ю, є повністю й абсолютно внутрі Бога. Що більше, Боже знання чи мудрість, подібно як і Божа любов, є ідентичними-тотожними з Богом - Його Істотою. Тому й Святе Письмо каже: Бог - це правда і любов. Це підтверджує сам Спаситель, звертаючись до св. Апостола Томи: "Я - дорога, правда й життя" /Ів. 14, 6/. Той сам Євангелист називає Господа Бога - любов'ю: "Ми пізнали й увірували в ту любов, яку Бог має до нас. Бог є любов, і хто перебуває в любові, той перебуває в Бозі, і Бог перебуває в ньому" /II Ів. 4, 16/. При іншій нагоді каже: "Любі, любім один одного, бо любов від Бога, і кожен, хто любить, народився від Бога і знає Бога. Хто не любить, той не спізнав Бога, бо Бог - любов" /І Ів. 4, 7-8/. Спаситель вказує на себе самого як життя, кажучи: "Я - дорога, правда і життя!" /Ів. 14, 6/. Це дійсна Божа правда, що Бог є почином - джерелом усякого життя, як про те говориться в Пролозі св. Івана Богослова: "Споконвіку було Слово, із Богом було Слово, і Слово було - Бог. Ним постало все, і ніщо, що постало, не постало без Нього. У Ньому було життя" /Ів. 1, 1-4/. Це найважливіша й головна правда, що Господь Бог є не лише живим, але що Він є самим життям - повнотою життя.
Вже навіть імення Боже вказує нам, що Господь Бог є життям. Так бо сказав Господь Бог до Мойсея: "Я той, хто є" І додав: Так промовиш до синів Ізраїля: "Я - є" післав мене до вас". І сказав Бог знов до Мойсея: "Так промовиш до синів Ізраїля: Господь Бог батьків ваших, Бог Авраама, Бог Ісаака і Бог Якова післав мене до вас. Таке моє ім'я навіки, і таке моє найменування з роду в рід" /Вих. З,14-15/. Це означає, що Господь Бог є самим життям - життям досконалим, без початку й без кінця, джерелом усякого життя, бо Він дає життя всякому сотворінню, яке тільки існує й живе у всесвіті. Бог - це непорушний рушій усього, що поза Ним, джерело усякої дії та її мета. Як про те говорить: "Я - Альфа і Омега, початок і кінець, - говорить Господь Бог, хто є і хто був, і хто приходить, Вседержитель" /Од. 1, 8; 21. 6/. "Я - Альфа і Омега, початок і кінець, перший і останній" /Од. 22,13/. Він є початком усього, тому що все прийшло від Нього: "Ним постало все, і ніщо, що постало, не постало без Нього" /Ів. 1,3/. Та Господь воднораз є й метою - призначенням усіх сотворінь, а головно - розумних сотворінь, тому що тільки в Ньому вони можуть знайти спокій і повне щастя. Як про те висловлюється св. Августин: "Ти сотворив мене для себе, й неспокійне моє серце аж доки не спочине в Тобі, о Боже!" Про той спокій Божий говорить Лист до Євреїв, розказуючи про діло сотворення: "Бог закінчив сьомого дня своє діло, що його творив був, і спочив сьомого дня від усього свого діла, що творячи зробив був." /Бут. 2, 21. До того місця Божого відпочинку не кожен може увійти, як виходить зі слів самого Бога: "Я поклявся в моїм гніві: Вони не ввійдуть у мій відпочинок", хоча діла його були закінчені від сотворення світу" /Євр. 4. З/.
Розважмо:
Застановляючись над Божим ім'ям: "Я той, хто є", розуміємо, що Він є відвічним життям, живучи найвищим ступенем життя, тобто життям розуму-інтелекту й волі-любови. Відвічне й безконечно інтенсивне знання й любов є есенцією-істотою Божества. Діяльність розуму-інтелекту, що відвічно й безустанно є активним і ніколи не перестає діяти, не потребує будь-якого підсилення енергії, робить це без будь-якої втоми, без відпочинку, бо Господь Бог є найчистішою енергією. Через те не можна казати, що Господь Бог має життя, бо Бог є самим життям - Чистим Актом життя. Він, що є самим безконечно досконалим життям, в якому ми "живемо, рухаємося й існуєм" /Ді. 17.28/. Говорячи про життя всіх живучих сотворінь, можемо сказати, що вони всі живуть життям від Бога. Він не тільки привів їх із нічевости до життя, але в тому житті постійно піддержує, так що без Його підтримки вони знову перемінилися б у ніщо. Тим життям від Бога ми живемо так довго, як довго Господь підтримує нас і співпрацює із кожним нашим ділом. Тому кажемо, що ми дійсно живемо життям, яке приходить до нас від Господа Бога-Творця. Тим самим гасло "Бог умер" є протиріччям саме в собі, бо саме життя є завжди живим і з Його смертю, як того бажали б собі невіруючі люди, все життя у всесвіті перестало б існувати. Заперечуючи життя Бога, ми воднораз заперечуємо наше власне життя, яким зараз живемо. Отже, з нашого власного життя доказуємо, що мусить жити й Той, хто дає й підтримує наше власне життя. Живий, життя даючий Бог-Творець.
Молитва:
О всемогутній, відвічний і даючий життя всьому сотворінню у вселенній, Боже. Хто я такий, що Ти дозволяєш мені звертатися до Тебе: "Отче мій, мій Небесний Отче?" Я свідомий того, що живу лише заради Тебе той означений час, в якому Ти дозволяєш мені існувати. Ти призначив мені оце життя, щоб я сповнив діло, до якого Ти мене призначив, яке повинно довести мене до моєї цілі й мети. Я знаю, що моєю метою є увійти у Твій Божий спокій, що його Ти приготував для всіх, що вірують у Тебе і сповняють Твою Божу волю. Допоможи мені, Господи, якнайкраще використати моє життя тут, на землі, бо, як запевняє нас твій Єдинородний Син Ісус Христос: "А вічне життя в тому, щоб вони (люди) спізнали Тебе, єдиного, істинного Бога, і Тобою посланого - Ісуса Христа" /Ів. 17, 3/. Дай мені силу й охоту шукати за Тобою й пізнавати Тебе якнайкраще, тому що моїм бажанням є одержати Твоє життя вічне, щоб я міг участкувати в Твоєму відвічному Божому житті. Дозволь мені також участкувати в Твоїй Божій любові, тому що Ти сам бажаєш того від мене, даючи мені Твою найбільшу Заповідь любови Бога: "Любитимеш Господа Бога твого всім серцем твоїм і всією душею твоєю, і всією силою твоєю" /Втор. 6, 5/ . Тож допоможи мені, Господи, щоб я міг знайти Тебе і в Тобі моє призначення й мету в злуці із Тобою. Амінь.