Любі друзі, - любов це найважливіша чеснота, як св. Апостол Павло нас запевняє: "Дбайте пильно про ліпші дари. Я ж покажу вам путь куди значнішу" / 1 Кор. 12,31/. "Якби я говорив мовами людськими й ангельськими, але не мав любови, я був би немов мідь бреняча, або кимвал звучний. Якби я мав дар пророцтва і відав усі тайни й усе знання, і якби я мав усю віру, щоб і гори переставляти, але не мав любови, я був би - ніщо. І якби я роздав бідним усе, що маю, та якби віддав моє тіло на спалення, але не мав любови, то я не мав би жодної користи. Любов - довготерпелива, любов - лагідна, вона не заздрить, не чваниться, не надимається, не бешкетує, не шукає свого, не поривається до гніву, не задумує зла, не тішиться, коли хтось чинить кривду, радіє правдою, все зносить, в усе вірить, усього надіється, все перетерпить. Любов ніколи не переминає. Пророцтва зникнуть, мови замовкнуть, знання зникне. Бо знаємо частинно й частинно пророкуємо. Коли настане досконале, недосконале зникне... Тепер ми бачимо, як у дзеркалі, неясно; тоді ж - обличчям в обличчя. Тепер я спізнаю недосконало, а тоді спізнаю так, як і я спізнаний. Тепер же зостаються: віра, надія, любов - цих троє; але найбільша з них любов" / 1 Кор. 13,1-13/. Тепер розуміємо, чому ця найбільша й найважливіша чеснота мусить бути збудована на скелі справедливости.
М'який пісок сентиментальности або пристрасти може легко змінитися в хвилі несправедливости, яка повністю нищить щиросердечну присвяту до щастя ближнього. Це не є відблиском Божої готовности любови людства, але радше її оборона, наставати, що "Господь Бог є справедливим і любить справедливість". Якщо справедливість є найменшою вимогою любови та солідною основою, ми повинні бачити її, як щось притягаюче в любові, дорогоцінну річ, яка кличе лояльність нашого серця проти небезпек, які підносяться проти любови. Так любов, щоб була сильною і такою зоставалась помимо всяких труднощів і перешкод, помимо невдячности й злоби улюбленої особи, мусить бути справді сильною, щоб оставалась і не завела. Таку сильну і незмінливу любов маємо в нашому Богові й Творцеві й у Його Єдинородному Синові, Ісусі Христі. В Них, що б ми не зробили, їхня любов не зменшується. Без огляду на первородний гріх і на наші незлічимі особисті гріхи, ця любов Бога Отця остає сильною і незмінною.
Ісус Хрнстос вказує на цю любов Бога Отця словами: "Бог бо так полюбив світ, що Сина Свого Єдинородного дав, щоб кожен, хто вірує в Нього, не загинув, а жив життям вічним. Бо не послав Бог у світ Сина світ засудити, лише Ним - світ спасти. Хто вірує в Нього, не буде засуджений, хто ж не вірує - той уже засуджений, бо не увірував в ім'я Єдинородного Сина Божого" /Ів. З, 16-18/. Тут описана любов Бога Отця, основана на справедливості. Бачачи рід людський, засуджений на пекло через первородний гріх прародича Адама, Господь Бог не прокляв його, бо це не було б справедливим для людей, які помимо їхньої свобідної волі не могли повзяти рішення про їхнє майбутнє, бо їх ще не було, ще не існували. Тому Господь, будучи ображеним їхнім представником Адамом, вимагав задосить учинення за той злочин, але замість роду людського видав свого Єдинородного Сина, Ісуса Христа, який добровільно рішився піднятися до тієї жертви, як про те говорить Лист до Євреїв: "Тому, входячи в світ, говорив: "Ти не хотів ні жертв, ані приносу, але приготував єси тіло мені. Ти не вподобав собі ні всепалень, ні жертви за гріхи. Тоді я сказав: Ось іду, бо в сувої книги написано про мене щоб учинити Твою волю, Боже" /Євр. 10, 5-7/. При іншій нагоді вказується також на сильне рішення волі Ісуса Христа: "Тому й ми, маючи навколо себе таку велику хмару свідків, відкиньмо всякий тягар і гріх, що так легко обмотує, й біжімо витривало до змагання, що призначене нам, вдивляючись пильно в Ісуса, засновника й завершителя віри, який, замість радости, що перед ним була, витерпів хрест, на сором не звертаючи уваги, і який возсів праворуч Божого Престолу. Тож думайте про Того, хто витерпів від грішників таке велике проти себе противенство, щоб ви, ізнемігшись, не впали духом" /Євр. 12, 1-3/.
Розважмо:
Любі друзі, справедливість Божа, а особливо незмінна справедливість Божа, зостає для нас джерелом страху. Справедливий Божий Суддя є повністю протилежним до милосердного й люблячого Спасителя, а хрест, на якому Він витерпів, - страшному Престолові Божого Судді. Й воно, помимо того, що та сама особа є тим самим Сином Пречистої Діви Марії, який висить розп'ятий на хресті й сидить на судейському Престолі, є не менш люблячим Господом, яким Він є у своїй предсмертній аґонії. В Ісусі Христі, Божому Сині, любов і справедливість не є запеклими ворогами, але нерозлучними друзями. Ісус Христос - це не обмежена людина, яка, коли любить, не може бути справедливою, але навіть, коли справедлива є вибачливою і люблячою. Його любов і справедливість є безмежними, через те Він може бути безмежно люблячим, з одного боку, воднораз же безмежно справедливим, із другого. А це тому, що Його любов супроти нас є основана на справедливості, тобто "віддає кожному, що йому належиться". Тому кожен, хто Господа Бога дійсно любить та робить усе, що тільки може, щоб заховувати Його Святі Заповіді, той не повинен боятися, тому що Господь є безконечно справедливим. А з другого боку, той, хто сподівається осягнути милосердя Справедливого Судді, не роблячи нічого зі свого боку, повинен боятися безмежної Божої справедливості!
Молитва:
Господи Боже мій і мій безмежно справедливий Суддя! Я обдумую слова Листа до Євреїв: "Бо коли ми, одержавши повне спізнання правди, грішимо добровільно, то вже немає за гріхи жертви, а якесь страшне очікування суду й вогонь помсти палаючий, який має пожерти супротивників. "Знаємо Того, Хто мовив: "До мене належить відплата, я відплачу". І ще: "Господь судитиме народ свій. Страшно впасти в руки Бога живого!" /Євр. 10, 26-27; 30-31/. Пречиста Діво! Мати милосердя, Ти знаєш, скільки я свідомо й добровільно переступав Божий Закон, деколи, може, зі слабости, але деколи злобно ворохобився проти нього. Бачачи, що за мої гріхи може постигнути мене справедливість Твого Божого Сина Ісуса Христа, як Його Мати й моя Мати також, заступися за мене й випроси в Нього ласки прощення для мене, грішного. Бо Ти можеш це зробити, будучи Його Матір'ю, й можеш це в Нього осягнути, бо Він не відкаже Твоїм проханням. Тож рятуй мене від Його справедливости й вимоли в Нього любов і милосердя для мене, грішного. Амінь.