Любі друзі, є величезна різниця між нашим і Божим плануванням та діянням. Нам треба знати, що кожна, навіть найменша дрібниця, кожна хвилина в житті кожної найменшої животинки, як бактерій чи вірусів, були передбачені й поставлені в їхніх відповідних місцях Божим Творцем. Як каже Святе Письмо, Він навіть волосся нашої голови почислив: "А вам же все волосся на голові пораховано!" /Мт. 10, З0/. "Ба, навіть і волосся на голові у вас усе пораховане" /Лк. 12, 7I. Кожну волосинку звірят, кожне пір'ячко пташки Господь уложив. Всі частини всесвіту, як і всі частини нашого тіла, і все, що тільки живе. Творець бачив від віків у своїй Божій природі, як вони можуть наслідувати Божі незліченні досконалості, й тому Він хотів їх, і тим хотінням привів зі світу можливого в дійсний - реальний світ. Ціла вселенна з усіма небесними тілами, зорями, місяцями й планетами були видними очам Творця, й заради їхньої краси Господь полюбив їх і привів до існування. Важко нам навіть подумати про той Божий безмежний розум, що міг те все спланувати, воднораз же цю Божу безмежну всемогутність, яка те все перевела зі світу можливого у дійсний, реальний світ. І то з такою прецизністю у всьому, з таким безмежним знанням Він усе спланував та з нічого сотворив. Тож ми з надією глядимо в майбутнє, коли те все після смерти відкриється перед нашими очима й стане нашим відвічним огляданням, повним подиву щодо Божого розуму та всемогутности.
Коли візьмемо під увагу малесеньких істот, як бактерії й віруси, що не видні для наших очей, але для нашого життя є дуже суттєвими. Вони бо, переробляючи сирі матеріяли, перетворюють іх у енергію, так що їх можна вживати як вітаміни й ферментуючі елементи для вищих форм життя - рослин, звірят і людей. Вони, жируючи на неживих рослинах, спричиняють "гниття", яким звільняють замкнені в них елементи, відповідні для різних сполук, що є конечними як енергія для інших сотворінь. Вони живуть повсюди кругом нас, а навіть і в нас, воднораз же є конечними в розвитку всякого роду рослин, від яких ми залежимо в нашому житті, так що без них і наше життя було б неможливим. А тепер подумаймо, що Господь створив їх і пристосував, щоб вони своїм життям приготовляли конечні речі для нас. Хоч ті малесенькі животини так дуже дрібненькі, що їх неозброєним оком бачити не можемо, Бог все-таки кожну з них знає, подібно як кожний атом і його складники - протони, нейтрони й електрони, кожній з тих малесеньких частинок Він призначив працю, якою керує кожної хвилини їхнього існування.
Коли ж ми тепер порівняємо наше власне планування й нашу дуже обмежену працю, побачимо, що ми стараємось наслідувати щось, що є понад наші сили й спромоги, а тому упадаємо під вагою незнання й немочі. Тому що в нас дуже мале знання, ми зустрічаємось із упадком наших планів. Ми не можемо всього передбачити й не можемо робити всього, що намітили, й тому не диво, що наші, навіть найбільш прецизні плани не видержують всіх перешкод, і тому є без вислідів. А тепер гляньмо, як справа мається з Божим плануванням і ефективністю Його планів. Вони завжди осягають свою мету, і ніщо не може їх змінити або знищити. Як згадує наш Спаситель Ісус Христос про незмінність Божих планів: "Не думайте, що я прийшов усунути Закон або пророків; я прийшов їх не усунути, а доповнити. істинно бо кажу вам: Доки перейде небо й земля, ні одна йота, ні одна риска з Закону не перейде, поки все не здійсниться" /Мт. 5.17-18/. Так-то скоріше ввесь світ загине, ніж одна риска Закону пропаде. Через те матеріяльний світ має непорушну сталість, як це підтверджує Псалом: "Господь царює,- Він вдягнувсь у велич; вдягнувсь Господь, потугою підперезався. І світ стоїть твердо, не похитнеться" /Пс. 93,1/. Або на іншому місці говориться про ту сталість і непорушність у світі: "Ти заснував землю на її підвалинах, - не захитається по віки вічні. Безоднею, немов одежею, покрив її, понад горами стали води. Перед погрозою Твоєю вони втікали, перед голосом грому Твого тремтіли. Звелися гори, зійшли долини до місця, що Ти їм призначив. Поставив їм границю, якої не перейдуть, щоб знову покрити землю" /ПС. 104,5-9/.
Розважмо:
Так-то Господь Бог робить плани й усе влаштовує, в них немає жодної вади чи похибки, немає жодної зміни, лише досконала солідна сталість. Навіть із людською свобідною волею, що є абсолютно вільною й незалежною від Божої волі, Він знає, як собі радити. Здавалось би, що Божий досконалий план про майбутність людей людина опрокинула, хоч Господь планував його для добра і щастя людини. Та мимо всього, злоба людська була не в силі його повністю знищити. Коли людина первородним гріхом спричинила свій власний упадок. Господь уже від віків це все передбачив і вже тоді знайшов і приготував засіб до направи. Він послав Свого Єдинородного Сина, на Нього вложивши весь тягар наших гріхів і проступків та опісля, при помочі Його хресної смерти, знищив гріх і його спричинника - диявола. Так то Син Божий направив те все, що Адам своїм гріхом відвернув від правої дороги, так-то всі намагання злого не могли знищити планів Божих. Любов Бога Отця все перемогла, хоч і воно коштувало смерти Божого Сина; все-таки усе пішло Божим руслом, як Він це від віків намітив. Божа любов до людей усе перемогла: "Бог бо так полюбив світ, що Сина свого Єдинородного дав, щоб кожен, хто вірує в Нього, не загинув, а жив життям вічним. Бо не послав Бог у світ Сина світ засудити, лише Ним - світ спасти, Хто вірує в Нього, не буде засуджений, хто ж не вірує, - той уже засуджений, бо не увірував в ім'я Єдинородного Сина Божого" /Ів. 3. 16-18/.
Молитва:
Отче мій Небесний, яким дивовижним Ти є в усіх Твоїх діланнях. Як мені висказати подив до Тебе за всі Твої чудесні діла з любови до кожного з нас, Твого розумного сотворіння? Бачу, що мені треба прилучитися до прослави Твоєї, що її віддає Тобі ціла вселенна: "Хваліте Господа з неба, хваліте Його на висотах! Хваліте Його, всі ангели Його, хваліте Його, всі воїнства небесні! Хваліте Його, ви, сонце й місяцю, хваліте Його, всі ясні зорі! Хваліте Його, ви, небеса небес, - і води, що над небесами, нехай ім'я Господнє хвалять! Бо Він повелів, і створились. Поставив їх на віки вічні і дав Закон, який не перейде" /Пс. 148, 1-6/. "Нехай ім'я Господнє хвалять, - високе бо ім'я Його єдине. Велич Його понад землю й небо" /Пс. 148, 13/. Пречиста Мати, поможи мені, грішному, хвалити Твого Отця й Бога, воднораз же Сина Твого, що Його Ти почала непорочно від Святого Духа й привела невисказано на цей світ. За Твою поміч у тому ділі поможи й мені віддати Тобі достойну хвалу, бо Ти привела на світ наше спасіння - Сина Твого й Бога, Ісуса Христа. Амінь.