Любі друзі, останнім вислідом існування Божого є ясне й свідоме свідчення Божої всемогутності в дії. Ніщо в світі, за винятком Божої всемогутности не є в спромозі діяти так незалежно, як всемогутність Божа. Ми кажемо, що Господь Бог створив усе з тих мікроскопічних частинок, що їх називаємо молекулами, атомами та їх складовими частинами. Все, що існує, тобто вся матерія, із них складається, бо вона не є такою монолітною, як нам здається, але складена з таких маленьких світів, не підпадаючих під наші очі - атомів. Вони ж є наче наслідуванням великих світів, небесних світил, що їх бачимо й подивляємо на небозводі. Ті атоми, чи ж пак мікроскопічні світи, з яких кожне тіло складається, Божа всемогутність держить разом, так що вони не відділюються й не розсипаються, подібно як і ті гігантські світи, що їх Божа всемогутність удержує в їхніх дорогах, так що вони не зударяються, ані не розбігаються в просторах. Кожна, навіть найменша частинка матерії, - це мікроскопічний світ, подібний до вселенної, тобто ті атоми, з яких усе складається, всемогутність Божа після їхнього сотворення мусить удержувати разом, інакше все, що існує, розлетілось би. І Господь не вживає якихось матеріяльиих речей, але своїми Божими, тобто природними, законами вдержує разом, подібно як і вселенну. Та хоч вони й є в постійному русі, не розлітаються, але виконують те, до чого Господь їх призначив. Тож не дивно, що все, що існує чи живе, як заявляє Псалом 19, прославляє Господа Бога, всемогутнього Творця: "Небеса оповідають славу Божу, і діло рук Його проголошує твердь небесна. День дневі передає слово, ніч ноні об'являє вістку ...по всій землі залунав їх звук, на край світу - їхні слова. На них Він розіп'яв намет для сонця... Від краю неба його вихід, і кругобіг його - до другого краю... Закон Господній - досконалий... Веління Господнє - ясне" /Пс. 19, 2-3; 5; 7-9/.
Вся вселенна від краю до краю простору прославляє свого Творця, вона повна всіх Божих сотворінь, які віддзеркалюють на всі лади незліченні Божі досконалості. Людина, розважуючи чудо всесвіту, Богом сотвореного, який, як знаємо, складається з тих основних маленьких частинок, атомів, стоїть з острахом і подивом перед всемогутнім Богом. Вона навіть не може зрозуміти Його всемогутність. Бог в одну мить, єдиним рішенням і актом своєї всемогутньої волі, наче кинув їх зі світу можливостей у дійсний, реальний світ. Ніхто й ніщо, як тільки єдино всемогутність Божа, може зі своєю абсолютною незалежністю створити нашу чудну вселенну й вдержувати її в існуванні, як то Богові подобається. Лише таким способом неконечний світ з усіма його частинами мав свій початок, бо тільки абсолютно незалежна всемогутність Божа може такі світи творити.
Розважмо:
Немає в світі нічого незалежного. Передусім, багато речей, що їх самі посвідчуємо, перед тим не існували, нараз заіснували та й, як самі з досвіду знаємо, за якийсь час перестануть існувати. Всі ті зміни вказують, що ті речі є неконечними й тому можуть або набувати якихось досконалостей чи прикмет, яких перед тим не мали, або ті, які мали перед тим, тратити, Навіть солідні скалисті гори мають такі самі властивості, тобто можуть розпадатися, тратити свої частини й із часом зовсім розпастися й зникнути з лиця землі. Щось подібного сталося з різними сонцями й планетами в просторах, які з палаючих мас остигають і перемінюються в холодні маси матерії. Тим способом вони доказують, що мали свій початок, подібно як і мільйони небесних тіл, які, з розпечених мас остигли, перемінились у холодну матерію. Ці зміни, які зайшли й цілий час заходять у всесвіті серед сонць, зір, планет, доказують що вони є тільки неконечними речами, які в сотворенні Божому мали свій початок, та, як усе інше в світі, матимуть і свій кінець. Оскільки неконечні речі не можуть постати самі від себе, але з конечністю вимагають всемогутньої сили, яка їх із нічого привела до існування, Господь і далі мусить їх повсякчас у тому існуванні піддержувати, інакше без тієї підтримки всемогутньої Божої сили вони самі зі себе повернулись би в ніщо. Про цю конечну Божу підтримку говорить ясно Псалом: "Усі вони від Тебе дожидають, щоб дав їм у свій час поживу. Коли даєш їм, вони її збирають, як розтулюєш Твою руку, вони насичуються благом. Вони бентежаться, коли ховаєш вид Твій; як забираєш дух у них, вони гинуть і повертаються в свій порох. Зішлеш Твій дух, - вони оживають, і Ти відновлюєш лице землі" /Пс. 104, 27-30/.
Молитва:
Всемогутній Господи Боже, Ти - дивовижний Архітектор вселенної. Коли так думаю про все, мені важко знайти слова, щоб описати мій подив і подяку Тобі за те, що Ти все так пречудно з нічого сотворив. Допоможи мені, Господи, подивляти Тебе завжди протягом мого туземного життя. Дай мені розуміння й допоможи впокорювати себе перед Твоєю величчю, красою й добротою та дозволь разом з усіма Твоїми сотворіннями хвалити Тебе - Творця всесвіту. Ти все сотворив на те, щоб я, бачачи те все, старався віддавати Тобі хвалу. Діво Пречиста, що ціле життя була покірною рабинею Господа, навчи мене покори, щоб і я також старався впокоритись перед моїм Творцем і в покорі дякувати за всі ласки, якими мене, грішного, повсякчас осипає. Я знаю, що я грішник, хоч, може, й не хочу, та все-таки дуже часто переступаю Його Божу волю. Тож, Мати Божа, допоможи мені поправитися й старатись поступати в чеснотах, які мені конечні, щоб осягнути мету мого життя, злуку з Творцем у Його Божому Царстві. Амінь.