Любі друзі, коли говоримо про найбільш досконалі сотворіння Божі, що є найближчими Йому й найкраще віддзеркалюють Його безконечно досконалі атрибути-досконалості, маємо на гадці ангелів - небесних духів. Вони найкраще об'являють доброту, Маєстат та славу свого Творця - Господа. Вони - це найдосконаліша подоба Господа Бога і її помножують у безконечність своїми особами, віддзеркалюючи досконалості Господа. У Святому Письмі є багато місць, де згадуються ті духові істоти, яких Господь посилає, щоб випереджували й захоронювали людей. Говорячи про Мойсея, Господь сказав: "Нині ж іди, веди людей туди, куди я заповідав тобі. Ось ангел мій ітиме поперед тебе..." /Вих. 32, 34/. Вони мають силу над духами тьми: "Рибний запах відігнав демона, й утік він у горішні частини Єгипту; а Рафаїл, кинувшись за ним, зв'язав його й негайно повернувся" /Тов. 8, 3/. Вони карають і нищать ворогів народу Божого: "Ті, що замишляють зло на мене, нехай будуть, як полова на вітрі, ангел Господній нехай їх прожене. Дорога їхня нехай буде слизька й темна, і ангел Господній за ними нехай женеться" /Пс. 35, 4-6/.
Сила ангелів величезна, без порівняння більша, як сила будь-якої людини. Кажеться в Святому Письмі, що один ангел знищив сотні тисяч асирійських жовнірів: "Тієї ж ночі вийшов ангел Господній та убив в асирійському таборі 185000 чоловік" /Іс. 37,36/. Та вони не завжди є месниками Божими, дуже часто вони послані, щоб радше захоронювати тих, які з вірою уповають на Господа Бога. Так, наприклад, Господь послав ангела, щоб врятувати життя трьом молодцям, що їх цар Навуходоносор вкинув до вогняної печі за те, що вони не поклонилися його кумирові: "Ангел же Господній зійшов з Азарією та його товаришами в піч, віддалив розпалений вогонь від печі і вчинив у середині печі так, немов би там повівав вітерець росистий, і вогонь їх зовсім не торкнувся, не завдав їм болю і не скоїв їм ніякої шкоди" /Дан. З, 49-50/. Господь посилав їх деколи до людей, щоб об'явити їм Божу волю, як у випадку трьох мудреців зі сходу, щоб не повертали до Ірода царя, але щоб повернули прямо до своїх домів Три мудреці. "Увійшли до хати й побачили дитятко з Марією, матір'ю Його, і, впавши ниць, поклонились Йому; потім відкрили свої скарби і піднесли Йому дари: золото, ладан і миро. І попереджені вві сні до Ірода не завертати, пустились іншою дорогою у край свій" /Мт. 2,11-12/. Ангел сповістив Йосифові прийняти Марію, його дружину: "Ангел Господній з'явився йому уві сні й мовив: "Йосифе, сину Давида, не бійсь узяти Марію, твою жінку, бо те, що в Ній зачалось, походить від Святого Духа. Вона породить сина, і ти даси Йому ім'я Ісус, бо Він спасе народ свій від гріхів їхніх" /Мт. 1,20/. Опісля ж приказав Йосифові взяти Ісуса й Марію, Його матір, і втікати в Єгипет: "Устань, візьми дитятко і Його матір, і втікай в Єгипет, і перебудь там, поки я тобі не скажу, бо Ірод розшукуватиме дитя, щоб Його вбити" /Мт. 2, 13/.
Архангел Гавриїл появився Захарії, повідомляючи його про народження його сина Івана (Хрестителя), а тоді появився також Пречистій Діві Марії, звіщаючи Їй про зачаття й народження Ісуса Христа, Божого Сина, об'являючи їй також ім'я її дитини - Ісус "Єгошуа" - Бог є спасінням /Лк. 1,13-20; Лк. 1,30-37/. Тому що ангели є безтілесними сотворіннями, чистими духами, часто між людьми приймається, що вони надприродні істоти. Та вони такими не є, бо надприродною Істотою є єдиний Господь Бог. Ангели, навпаки, є природними істотами, вони належать до світу, панують у ньому, бо їхня сила величезна, та й прикази вони одержують від Владики всесвіту Господа Бога. Вони є лише сотворіннями, такими самими, як і інші сотворіння, створені Господом-Творцем. Вони є природними сотворіннями Божими, подібно як і інші сотворіння, різниця між ними й іншими земними сотворіннями полягає в тому, що вони безтілесні духові сотворіння Божі. Вони стоять на найвищому щаблі сотворінь Божих, найбільш могутні в порівнянні з іншими сотворіннями, їхній розум є без порівняння досконалішим від нашого, свобода їхнього порушування більша від нашої, подібно як і їхня воля сильніша. Однак, називати їх надприродними істотами тільки тому, що вони не є такими, як і ми, - це лише справа нашої провінційної гордости, яка виділяє людину в світі, головно тому, що вона сама є людиною, - найвищою, на чолі всього сотвореного.
Розважмо:
Це є доброю річчю думати про тих небесних духів, що своїм існуванням завжди пригадують нам, що в світі є вищі від нас істоти-сотворіння - безтілесні ангели. Вони сильніші, досконаліші й ближчі до Господа Бога, ніж ми, люди, хоч Бог Творець одарив нас такими численними даруваннями й ласками, вказуючи тим, що Він нас любить і так дбає про нас. Псалмоспівець, думаючи про те, каже: "...то що той чоловік, що згадуєш про нього, або людська істота, що про неї дбаєш. Мало чим зменшив єси його від ангелів, славою й честю увінчав його. Поставив його володарем над творами рук Твоїх, усе підбив йому під ноги" /Пс. 8, 5-7/. Так, воно правда, Господь Бог зробив людину царем всього земного творива, змислового й матеріяльного світу, й у тому розумінні людина є, як про це висловлюється Святе Письмо: "Мало чим зменшив єси його від ангелів" /Пс. 8, 6/. Ангели є чистими духами, завжди перебувають у присутності Творця, як на те натякає Спаситель, кажучи: "Глядіть, щоб ви ніким з оцих малих не гордували; кажу бо вам, що ангели їхні на небі повсякчас бачать обличчя мого Отця Небесного" /Мт. 18,10/. Але й для нас немає причини ревнувати й заздрити їхньому положенню, бо його вони одержали як нагороду за те, що остались послушними Богові, у противенстві до інших, збунтованих ангелів. Крім того, їхнє щастя буде також і нашим, коли ми перейдемо із успіхом протягом нашого туземного життя і зійдемо з цього світу в стані Божої ласки, освячуючої!
Молитва:
Господи й Творче вселенної, розважаючи над щастям ангелів небесних, моє серце також радіє їхнім щастям, що вони його собі заслужили сповнюванням Твоєї Божої волі. Ти, Господи, доказуєш на них, що Ти вірний у своїх обіцянках, так що кожний, хто сповняє Твою волю, може бути певним своєї нагороди. Тож, як Ти винагородив своїх ангелів щастям понад їхні спромоги, тільки тому, що вони були вірними Тобі, сподіваюсь, що й я удостоюся її в небі, коли зможу до кінця бути вірним Твоїм Заповідям, як про те запевняєш нас словами: "Вас ненавидітимуть усі за моє ім'я, але хто витриває до кінця, той спасеться" /Мт. 10, 22/. Допоможи, Господи, своєю ласкою, щоб і я також міг спастися помимо гріховности та немочей. А Ти, Пречиста Мати, охороняй мене Твоїми ласками, які вимолюєш у Твого Божого Сина. Дай, щоб я поправив моє життя й підкорився Божим Заповідям, бо це єдина дорога до вічного щастя в Царстві Небеснім, згідно зі словами Твого Сина: "Як хочеш увійти в життя, заховуй Заповіді". Бо то єдиний спосіб доказати Господеві, що Його любимо, згідно з навчанням Христа Господа: "Якщо любите ви мене, то мої заповіді берегтимете" /Ів. 14, 15/. Бо "Той у кого мої Заповіді, і хто їх береже, той мене любить" /Ів. 14, 21/. Допоможи мені, Пречиста, справді любити Твого Сина, не тільки словами, але заховуванням Його Заповідей. Амінь