Любі друзі, є багато таких людей, які не вірять в існування ангелів тільки тому, що їх не можуть бачити. Але багато з нас не бачили атомів чи їх складових частин, та все-таки вірять у їхнє існування, бо вони об'являють своє існування різними наслідками на матерію. В тім числі вони чинять це страшними дорогами, як атомова бомба. Таким способом переконуємось, що мікроскопічно маленькі частини матерії існують та мають страшенно велику силу. Ми можемо також обсервувати їхню доброчинну працю, коли дають нам енергію, для огрівання й інші пожиточні речі. Отже, твердити, що ангелів немає, тому що ми їх не бачимо, - це подібне, до тих людей, що твердять, що вони ніколи не сплять, бо не зловили себе сплячими. А крім того, Спаситель наш, Ісус Христос, учив нас про них у багатьох місцях, кажучи: "Син Чоловічий пошле своїх ангелів, які зберуть із Його Царства всі спокуси й тих, що чинять беззаконня, і кинуть їх до вогняної печі: там буде плач і скрегіт зубів" /Мт. 13. 41-42/. "Тоді Він (Спаситель) пошле ангелів і збере своїх вибраних із чотирьох вітрів, від краю землі до краю неба" /Мк. 13, 27/. Звертаючись до Натанаїла, каже Христос: "Істинно, істинно кажу вам: Побачите небеса відкриті й ангелів Божих, як висходять та сходять на Сина Чоловічого" /Ів. 1, 51/.
Отже, не може бути й сумніву в існуванні ангелів, чистих духів, коли сама правда - Господь Бог, їхній Творець, запевняє нас про те, тобто, що вони існують та виконують Його святу волю. Після спокус Ісуса в пустині кажеться, що, коли диявол залишив Христа: "І ось ангели приступили й почали Йому слугувати" /Мт. 4.11/. Крім того, ангели являлися деяким людям, приймаючи подобу людини, як наприклад, Архангел Гавриїл, який появився Захарії, або пізніше Пречистій Діві Марії. Після Воскресіння Спасителя ангели появляються як молодці св. Марії Магдалині й іншим невістам, які прийшли до гробу Господнього, щоб намастити оліями тіло Спасителя. Тому немає причини сумніватися в існуванні ангелів, чистих духів, більше сенсу має припущення, що ангели могли б прогнати нас із землі, бо їх є без порівняння більше, ніж нас на землі. Ми не маємо монополії на розумну природу чи на свобідну волю, чи на інтелектуальне знання в природі. Зате маємо братів, які перевищують наші маленькі сили, та все-таки є нашими братами, частиною нашого сотвореного всесвіту.
Глядячи на себе й порівнюючи себе з рослинами чи звірятами, ми деколи є гордими, що ми є людьми, шляхетнішими сотворіннями в порівнянні з іншими, нижчими від нас сотворіннями. Так що, якби звірята могли думати й розумувати, вони, напевно, уважали б нас за якихось богорівних сотворінь. Тож і не дивно, що й ми, дивлячись на ангелів з нашої площини, негайно відступаємо до наших власних пропорцій. З цілого сотвореного світу ми маємо найбільше прив'язану до землі природу й найслабшу з усіх розумних сотворінь інтелігентність та любов. Воно дійсно правда, що ми є слабкими сотворіннями в порівнянні з ангелами, та й під будь-яким оглядом є менш досконалими, як вони. Ми підкорені багатьом впливам зовнішнього світу, й багато з них ми не в силі подолати. Вихор і вода, вогонь та інші сили природи перевищують наші сили й спромоги, так що не можемо їм спротивитися, і в багатьох випадках ми улягаємо їхній нищівній силі. Ангели перевищують нас своїм життям, інтелектом, силою волі, будучи безтілесними духами, вони ніяк не залежні від матерії (тіла), а матерія - наше тіло з його обмеженостями - лише перешкоджає нам у нашому думанні й дії нашої волі. А тому що ангели не мають таких перешкод, які б здержували їх у їхній акції-дії. вони могутніші й досконаліші від нас.
Розважмо:
Ангели видаються вищими від нас, коли дивитися з нашої людської площини, подібно як і ми відносно звірят, дивлячись з їхньої площини. Щоб це нам було не надмірно впокорюючим, ми можемо думати, що те саме відноситься й до ангелів, вони видаються нам такими чудесними, але знову з нашої площини, що ми навіть сумніваємося в їхньому існуванні. Але, коли дивитися на них з небесних висот, вони є лише слабкими істотами й слабким та недосконалим віддзеркаленням доброти й краси Господа Бога. їхня недосконалість виявилася вже в рішенні Сатани й інших збунтованих ангелів, які, одурені їхньою гордістю, бажали бути такими, як їхній Бог і Творець. Тож і не дивно, що Господь так строго осудив їх і скинув навіки до пекла. Вони втратили те щастя, яким до того часу втішалися, Бог відняв у них всі привілеї, які до того часу вони мали, й послав до вогняної безодні. Там вони страшно терплять, позбавлені близькости Господа Бога, якою перед тим втішалися.
Молитва:
Господи Боже наш, дай мені навчитися з прикладу збунтованих ангелів, що як довго я живу на землі, в дорозі до моєї остаточної мети - до Тебе, я ніколи не можу бути певним мого спасіння. Тому що остаточна нагорода - злука з Тобою й участь у Твоєму житті й безмежному щасті, - така велика й гідна всяких терпінь і туземних клопотів. Однак, знаючи мої немочі й мою схильність до злого та лінивство, що є наслідками мого первородного гріха й моїх власних проступків, звертаюсь до Тебе, Господи, з проханням: поможи мені держатись здалеку від гріхів та уникати спокус. Дозволь мені, щоб я, відвернувшись від гріхів, полюбив Тебе цілим серцем і всіма моїми силами. Мати Пречиста, що так дуже любила Небесного Отця й тою любов'ю до Нього й своєю покорою заслужила собі безмірну ласку стати Матір'ю Божого Сина, Допомагай і мені в моїй мандрівці до мети кожної людини - до злуки з Господом Богом і до участкуваня в Його Божому житті та безмежному щасті в Царстві Небесному. Амінь.