Любі друзі, коли розважаємо наші уявлення про ангелів Божих, зауважуємо в них багато недосконалостей. Очевидно, сьогодні навіть дитя не дивується, як ангел, помимо своїх могучих крил, може вдягнути прегарні шати, що їх бачить на образках. Воно також знає, що ангели - це чисті духи, що не мають тіла, тобто жодних матеріяльних частин, включно з крилами. Отже, не маючи тіла, їм не потрібно й одежі, щоб хоронила їх від холоду в зимі чи від горячі літа. Ті всі зображення ангелів як людей із крилами - це ніщо інше, як символи. Їхні крила взяті від скорого лету птиць, як соколів чи орлів, що такі протилежні до повільних кроків людини. Крила означають радше швидкість порушування тих небесних духів, що їх прославляли сотні літ тому назад наші предки. В наші часи для порівняння швидкости ангелів ми радше брали б швидкісні реактивні літаки або й ще скоріші ракети. Коли ж ми ще трохи довше застановимось, тоді будемо порівнювати швидкість порушування ангелів зі швидкістю світла - 360000 кілометрів на секунду. Та згідно з гадкою деяких богословів їхня швидкість, подібно як і наша буде після смерти, коли дійдемо до Бога Творця й злучимось із Ним, буде ще більшою, що важко навіть подумати. Бо засобом комунікації для ангелів і всіх праведників у небі буде сила їхньої волі, так що миттю, одним митом ока вони зможуть переноситися від одного до другого краю вселенної. В той спосіб немає жодного порівняння між якостями ангелів чистих духів і нашими людськими, що складаються з матеріяльного тіла й духової душі. В нашому думанні про ангелів нам треба наближатися більше до Божого знання, ніж до людського. Бо ангели, хоч лише скінченні істоти, є творені радше на подобу Божого безмежного Духа. Так, наприклад, ми не стараємось знайти для Господа Бога якогось обмеженого приміщення, бо Він не обнятий, а радше сам усю вселенну обнімає. Як про те голосить псалмоспівець, кажучи: "Куди мені піти від Духу Твого? Куди мені втекти від обличчя Твого? Зійшов би я на небо - Ти там єси, ліг би я в Шеолі - і там Ти. Взяв би крила зірниці, осівся б на край моря, - і там рука Твоя мене б водила, і Твоя десниця мене б тримала. Сказав би я: "Принаймні тьма нехай мене покриє, і світло, неначе ніч, мене сповиє", - та навіть темрява для Тебе не занадто темна; і ніч, немов день, світить. Так темрява, як і світло!" /Пс. 139, 7-12/. Так то ангел, на подобу самого Господа Бога, є там, де він діє. Господь Бог, однак, є всюди, бо всюди, в усій вселенній є Його твори, що їх Він мусить у їхньому існуванні й у житті підтримувати, як про те говориться в Діяннях Апостольських: "Бог, що сотворив світ і все, що в ньому, Він, бувши владикою неба і землі, не живе у рукотворних храмах, ані не приймає служби з рук людських, немов би Він потребував чогось, даючи сам усім життя, дихання і все. Він сотворив з одного ввесь рід людський, щоб він жив по всій земній поверхні, призначивши часи і границі їхнього оселення, щоб вони шукали Бога, чи, може, навпомацки не знайдуть Його, - хоч Він від кожного з нас недалеко. У Ньому бо живемо, рухаємося й існуєм..." /Ді. 17,24-28/.
Так само нам неможливо вмістити ангела, оточуючи його якимось способом, бо він також є чистим духом. Щоб знати, де ангел знаходиться, треба знати, де він діє, тому що лише в той спосіб ангел знаходиться в якомусь місці. Крім того, жодне місце не є для ангела замалим ані завеликим, ані жодне місце не є для нього задалеким. Бо для ангела, що є духом, не існує питання стиснутися в якесь мале й невигідне місце, ані простягнути рамена, щоб покрити більше простору або спокійно опуститися на якусь територію. Щоб хоч якось зрозуміти той вислів, що ангел є в тому місці, де діє, може, порівняймо це з електрикою, яка діє там, де знаходиться. Навіть у тому, щоб діяти в якомусь місці, електриці потрібно провідника, тобто дорогу, щоб її перевести до місця її діяння. А навіть найбільшу електричну напругу можна перевести тонким мідяним дротом або, в нинішніх часах, навіть дуже тонким скляним дротом. То правда, що ангел може бути миттю в різних місцях, та не може бути всюди присутнім, таким єдино є Господь Бог. Ангел не є всемогутнім, бо це також єдино Божа прикмета. Та, з другого боку, ангела не можна описати довжиною його рамен чи кольором тіла або очей, бо він безтілесний, а значить, тілесних прикмет мати не може. Будучи чистим духом, він обмежений місцем, лише ступенем сили в місці, де діє, що є прикметою. властивою його природі, яку дав йому Господь Бог.
Розважмо:
Опираючись на теорії деяких учених-богословів. що люди мають колись у майбутньому зайняти місце упалих ангелів, серед яких є стільки різниць, ступенів щодо досконалости, сили тощо, ми повинні з великою цікавістю очікувати того часу, в якому зможемо зайняти їхнє місце в Царстві Небесному, сподіваючись, що, може, остаточно після смерти осягнемо ці місця в домі нашого Небесного Отця. Одне нам треба тямити: наше місце в Царстві Небесному залежатиме від ступеня досконалости або святости, що її осягнемо в нашому туземному житті. А ми знаємо, що той ступінь святости залежить від нашого сповнювання Божих Заповідей. Тому стараймось усіми силами заховувати Божі Заповіді, якими Він об'явив нам свою Божу волю, бо чим краще й точніше заховуватимемо Заповіді, тобто чим досконаліше сповнятимемо Божу волю, тим вищий ступінь святости осягнемо, а затим більшу нагороду матимемо в Царстві Небеснім.
Молитва:
Господи Боже всемогутній, тепер я вже зрозумів, що ступінь моєї близькости до Тебе повністю залежить від мого точного сповнювання Твоїх Божих заповідей, як про те навчає Твій Єдинородний Син: "Як хочеш увійти в життя, додержуй Заповідей" /Мт. 19,17/. Чи, інакшими словами, наша любов до Господа Бога тут, на землі, або додержування Божих Заповідей - це лиш вияв нашої любови до Бога, згідно зі словами Спасителя: "Якщо любите ви мене, то мої Заповіді берегтимете. Бо "Той, у кого мої Заповіді, й хто їх береже, той мене любить" /Ів. 14, 15; 21/ Прости мені, Господи, мої гріхи, що їх я допускався в моєму житті, бо ними я виявляв не любов, але зневажав Тебе, Господи. Допоможи мені завернути з тієї гріховної дороги й повернути назад до Тебе. А Ти, Пречиста Мати, заступнице нас, грішних, перед Твоїм Божим Сином, наставляй мене на добру дорогу й помагай мені йти нею до кінця мого туземного життя. Я знаю, що Ти все можеш випросити в Твого Божого Сина, який ніколи не відмовляє Твоєму проханню. Сподіваюсь, що й мені також не відмовиш, але допоможеш. Згадай, наймилостивіша Діво Маріє, що від віків не чутно, щоб хто-небудь, прибігаючи під Твою охорону, благаючи Твого заступництва й просячи Твоєї помочі, був Тобою опущений. Оживленний таким довір'ям, Діво над дівами й Мати, до Тебе прибігаю, до Тебе приходжу й стаю перед Тобою як грішник, дрожачи. Не погорди моїми словами, але послухай їх ласкаво й вислухай. Амінь.