Любі друзі, то правда, що розум-інтелект ангелів є набагато сильнішим від нашого, але він все-таки, подібно як і наш, є обмеженим. Навіть хоч і дуже великий об'єм їхнього знання, що його безпосередньо від джерела, тобто від Господа Бога одержали, все-таки вони ще не є самим знанням, як Господь Бог, але вони спроможні до безконечності! побільшувати своє знання, одержуючи його від Господа. Правдою є й те, що їхній спосіб одержування й побільшування їхнього знання є відмінним від нашого. Ми бо одержуємо наше знання при допомозі наших чуттів від зовнішнього світу, що нас оточує. З тих вражень, якими наші органи чуття нам звітують про зовнішній світ, ми працею нашого розуму витискаємо й побільшуємо наше знання. То правда, це важка й утяжлива праця, хоч і не завжди безпечна, бо ми приймаємо за правду все, що нам наші відчуття подають, а вони не є непомильними, так що в тих враженнях про зовнішній світ є багато хиб. Навіть коли ми дуже уважно переглядаємо матеріял, поданий нам нашими відчуттями зі зовнішнього світу, все-таки ми не годні повністю виділити всі помилки й блуди, що їх враження наших чуттів мам подають. Через те наше знання ніколи не може бути згідним з правдою. Та й тим способом ми ніколи не можемо бути певними тих правд, що їх ми при помочі наших відчуттів одержали, та працею нашого розуму з матеріялів, поданих нам органами чуття, витворили. Тому-то, як було вже згадано, ми ніколи не можемо бути певними тих нами витворених правд.
Господь Бог і Його Божі ангели, живучи в повному, нічим не закаламученому спокої, не мають жодних труднощів. Бо треба нам знати, що ангели не одержують свого знання від зовнішнього світу, як ми, люди, бо в них немає органів чуття, які могли б контактуватися зі світом. Св. Григорій каже: "Людина вживає відчуттів, подібно як і звірина, а розуміється з ангелами при помочі свого ума-інтелекту". Тут, однак, мусимо додати, що змисли звірят є набагато гострішими, точнішими від людських, через те їхні враження про зовнішній світ є до певної міри ближчими до правди, ніж наші людські. Людина, однак, зі своїм розумом, подібно як і ангели, знає, як його вживати та як справляти похибки, які вкралися в матеріял, поданий їй відчуттями. В тих розшуках за правдою ми подібні до шукачів золота, ми шукаємо повсюди за нею, й час до часу нам удається знайти дещо правди серед численного пороху й шутру, тобто непотрібної інформації. Інакшими словами, тут, на нашій землі, немає нічого легкого, навіть в одержанні звичайного знання. Проклін Божий, під який попав Адам після свого первородного гріха, проявляється в усьому, чого людина тільки доторкнеться.
Адамові ж сказав: "За те, що ти послухав голос твоєї жінки, і їв з дерева, з якого я наказав тобі не їсти, проклята земля через тебе. В тяжкім труді живитимешся з неї по всі дні життя твого. Терня й будяки буде вона тобі родити, і їстимеш хліб твій, доки не вернешся в землю, що з неї тебе взято; бо ти є порох і вернешся в порох" /Бут. З, 17-19/. Це істинна правда, що все тут, на землі, коштує людині багато труду й поту, щоб будь-що з неї одержати, бо це справедлива Божа кара за її гріх. Та, з другого боку, ця важка праця є для людини також і благословенням Божим, бо це важке зусилля, хоч і піт заливає її чоло, хоч, може, й мучить її, все-таки скріплює тіло людини, розвиває м'язи й дає насолоду при виді довершеного діла, яке їй стільки труду коштувало. То й не диво, що деколи те, що людині стільки труду коштувало, чим важчим було діло й праця, над якою вона працювала, тим більше задоволення воно дає людині, яка завершила успішно своє діло. Так-то важка праця, яка стала прокляттям для людини, що її наложив Бог Творець за первородний гріх, є воднораз і великим Божим благословенням для неї, даючи їй заняття, яке побільшує її знання та досвід, як осягати певні корисні для неї речі. Те практичне знання, як собі радити в тому світі та як здобувати речі, конечні для життя, Господь Бог мав також на меті. Тим способом Господь навіть прокляття вміє завернути на добро. Важка мозолиста праця дає людині можливість осягнути й набувати речі, які їй конечні для життя й для її вдосконалення, воднораз же помагає людині краще пізнавати оточуючий світ і як його собі підкорювати, згідно зі словами Господа: "Будьте плідні й множтеся і наповняйте землю та підпорядковуйте її собі; пануйте над рибою морською, над птаством небесним і над усяким звіром, що рухається по землі" /Бут. 1, 28/. При помочі кращого пізнання світу людина дістає краще знання Господа Бога, Творця світу, бо він також є слідом Творця, відблиском Його безмежної краси й доброти, хоч і дуже недосконалим. Так-то важка праця й пильне заняття людини є для неї подвійно корисними, бо не лише приносить їй конечні речі для життя, але також допомагає сповняти волю Господа Бога. Так-то тою важкою працею людина проходить щораз то ближче до свого призначення й до своєї мети - до Господа Бога.
Розважмо:
Тут маємо найкращий приклад, як Господь може навіть свій проклін змінити на добро людини, Його улюбленого сотворіння. То правда, що Господь Бог карає непослушне дитя, але вже навіть у тій карі Він знаходить лік на його хворобу. Тому що вигідне життя для людини в раї, брак справжньої праці й заняття не було корисним для неї, бо радше сприяло лінивству; займатися лише вдержуванням порядку в раї було радше забавкою, як серйозною працею й успішним заняттям, воно правдоподібно стало й причиною їхнього упадку, гріха непослуху супроти Божого Закону. Тому Господь накладає на людей важку працю, при помочі якої вчить їх конечности такої праці й труду. Опісля ж показує, що з такої затяжної й пильної праці прийде їм велике вдоволення. Й чим більше вони трудилися й працювали, тим більше будуть втішатися, бачачи, скільки важкий труд приніс добра для них самих і для їхніх родин. Такою постійною й усильною працею Господь допомагає людям поправити їхній інтелект, винаходити прерізні речі, що роблять їхню працю легшою, успішнішою й кориснішою. Така важка усильна праця навчила людину не лише, як робити її життя на землі легшим, воднораз же, як захоронювати себе перед різними ворогами, що є загрозою для її життя й здоров'я. Всі прерізні ліки та способи лікування людина винайшла при помочі лікарів, що, очевидно, є вислідом розшуків, усильної праці та великих зусиль і поту.
Молитва:
Мій Господи, всесильний Отче! Яким добрим і милосердним Ти є навіть у своєму каранні людини за її переступлення Твоїх Божих Заповідей. У книзі Товит прославляється Божу справедливість: "Ти - справедливий, Господи, й усі Твої діла - справедливі! Усі Твої путі — милость і правда; Ти - Суддя світу!" /Тов. З, 2/. "Душа моя чекає на Господа більш, ніж сторожа на ранок. Надійсь, Ізраїлю, на Господа бо в Бога є милість, і відкуплення велике в Нього" /Пс. 130, 6-7/. "...бо милість Твоя велика надо мною, і Ти вирятував мою душу з найглибшого Шеолу" /Пс. 86,13/. Нам треба повернути до Твого милосердя, Господи, бо ми грішники, які ображали Тебе багато разів у нашому житті. "Коли Ти, Господи, зважатимеш на провини, - о Господи, хто встоїться? Та в Тебе є прощення, щоб мали страх перед Тобою" /Пс. 130, 3-4/. Тож, Господи, змилосердися надо мною й допоможи мені, бо Ти єдиний Всемогутній, що можеш мене очистити від гріхів! Діво Пречиста, Мати Божого Сина, вступися за мене перед Ним і випроси в Нього прощення для мене. Я знаю, що Ти все можеш у Твого Бога Сина випросити, тож коли Він не відмовив Твоїм просьбам у Кані Галилейській, не відмовить Тобі й тепер, коли Ти в небі сидиш праворуч. Прошу Тебе про молитви не тільки для мене самого, але також для нашої Церкви й держави, щоб рятував нас із такого скрутного положення, в якому ми знаходимось. Бо Ти добра наша Мати й любиш нас, грішних Твоїх дітей, та не дозволиш, щоб ми пропали без Твоєї піддержки й охорони. Амінь.