Розважання 303

СВОБОДА Й ШЛЯХЕТНІСТЬ АНГЕЛІВ І ЛЮДЕЙ

Любі друзі, відносно шляхетности людей треба сказати, що ангели не є більш свобідними, як останній із людей. Свобода не допускає ступенів, вона не є більшою або меншою, тобто вона є або досконало повною, або зовсім не існує. Відносно Божого Закону, так званого природного закону, що керує матерією, свободи цілком немає. Всі планети, сонця, місяці й небесні тіла, що підпадають під природний закон, підкоряються йому повністю! Господь Бог, сотворюючи вселенну, підкорив її під той природний закон, що регулює дороги в просторах, в яких небесні тіла ширяють і ширятимуть, як довго того Господь Творець захоче, не відхиляючись від тих Божих доріг. Про те говорить нам Псалом 104: "Ти заснував землю на її підвалинах - не захитається по віки вічні" /Пс. 104, 5/. Той самий закон володіє всіма матеріяльними речами на землі: "Безоднею, немов одежею, покрив її, понад горами стали води. Перед погрозою Твоєю вони втікали, перед голосом грому Твого тремтіли. Звелися гори, зійшли долини до місця, що Ти їм призначив. Поставив їм границю, якої не перейдуть, щоб знову покрити землю. Джерела посилаєш у ріки, які течуть поміж горами" /Пс. 104, 6-Ю/.

Тоді сказав Бог: "Нехай будуть світила на тверді небесній, щоб відділяти день від ночі, й нехай вони будуть знаками для пір (року), для днів і років; нехай будуть світила на тверді небесній, щоб освітлювали землю. І так сталося. І зробив Бог два великі світила: світило більше - правити днем, а світило менше - правити ніччю, і зорі. І примістив їх Бог на тверді небесній, щоб освітлювати землю, та правити днем і ніччю і відділяти світло від темряви" /Бут. 1,14-18/. Неначе досконалий годинник, вони повинуються природному законові, служать людині з приказу Творця, подаючи їй часи пір року, часи днів та років. Зарядженням Божим у природі панує досконалий порядок, що ним кермують закони природні. Зміни пір року дають змогу землі відпочити й розбудитись після зимового сну, щоб приготувати людині й звірятам поживу та пристановище. Звірята, птиці й риби керуються законом інстинкту, що ніколи не підводить їх, але допомагає в їхньому розмножуванні, ростові й вихованні їхнього насліддя. Вони не є вільними, але при помочі інстинкту Господь завжди осягає в них свої наміри. Вони, хоч і не свобідні, та все-таки Господь осягає з ними краще свої плани, як із людиною, помимо її повної свободи.

Люди, однак, подібно як і ангели, є свобідними, й завдяки тому є не менше відповідальними, як найвищі ангели, за свою свободу, тобто за свої вчинки, перед їхнім Творцем і Богом. І ця страшна відповідальність перед Господом Богом за своє життя на землі, за послух Його Божим Заповідям страшить людей. Ми, подібно як і ангели, призначені Творцем до тієї самої мети - участкування в Його Божому житті й у Його безмежному щасті, - до якої ніхто, навіть найвищі ангели, не мають жодного права. Через те Господь Бог мусів піднести ангелів, подібно як і людей, до гідности прибраних - адоптованих дітей Божих, щоб вони вже, як діти Божі, мали право до Божого життя і Його безмежного щастя в небі. Ця Господом, заради Його милосердя, надана нам гідність не повинна збуджувати в нас гордости, бо вона може нам дуже пошкодити, подібно як пошкодила збунтованим ангелам, які вважали себе рівними своєму Творцеві та з тої причини відмовились віддати Божу честь Христові, Єдинородному Божому Синові в людському тілі. Ця велика гідність, яку наш Творець бажає нам уділити, повинна радше спонукати нас до покори, бо перед Божим безмежним Маєстатом ми - ніщо. Бо ми грішне й недосконале сотворіння разом із нашими чеснотами й нашими гріхами.

Розважмо:

Ангели, очевидно, не мають таких не досконалостей, як ми, люди. Їхні чесноти набагато досконаліші від наших, але зате їхні гріхи завели їх до глибин злоби пекла. Господь поставив їх на пробу, і тих, які, впокорившись, повинувались Його велінню, негайно винагородив синівством Божим і допустив до участі в Божому житті та безмежному щасті. Ті ж, що не хотіли Йому повинуватись, були в ту ж мить покарані за їхню пекельну злобу. В них було повне знання, що роблять і що їх жде за непослух, і в їхньому рішенні не було місця на сумніви; тож за свобідне і свідоме знехтування приказу Божому справедливим рішенням Творця постигла їх страшна кара вічного пекельного вогню. Рішення їхньої волі було гідним закінченням моментальної досконалости їхнього знання. Отже, за звернення одних до добра, до підкорення досконалій доброті Бога Творця, нони заслужили собі на участкування в Божому житті. А для других відвернення від Бога й звернення до себе самих, до їхньої гордости зробило їх винними в страшному гріху - непослуху, а затим спав на них Божий проклін. Він скинув їх із небесних висот до пекельної безодні. З того часу з дітей Божих вони стали запеклими ворогами Божими, воднораз же найбільш нещасними сотворіннями в цілій Вселенній.

Молитва:

Мій Господи Боже, сотворюючи мене, Ти наділив мене розумом і свобідною волею, щоб я пізнавав Тебе якомога найкраще. Про що навчає нас катехизм, кажучи: "Господь Бог сотворив людину, щоб Його пізнала, полюбила, Йому служила й тим способом заслужила собі на вічне щастя в небі". Тож, Господи, допоможи мені, щоб мій розум шукав за Тобою, бо від досконалости пізнання Тебе ростиме й моя любов до Тебе, а від досконалости моєї любови до Тебе залежатиме моє наближення до Тебе й моя любов. А мірилом моєї любови буде збереження Твоїх Божих Заповідей, бо Ти, Господи, сам сказав: "Якщо любите ви мене, то мої Заповіді берегтимете". Бо "Той, у кого мої Заповіді, і хто їх береже, той мене любить" /Ів. 14, 15; 21/. Така правдива любов спричинює любовну відповідь з боку Пресвятої Трійці: "Коли хто мене любить, то й слово моє берегтиме, і злюбить його мій Отець, і прийдемо ми до нього, і в ньому закладемо житло" /Ів. 14, 23/. Мати Пречиста, вимоли нам усім у Твого Божого Сина ласку любови до Нього, й то правдивої любови, яка об'являлась би збереженням Його Божих Заповідей, бо Він такої любови собі від нас бажає і є такої любови повністю гідним. Вимоли в Нього захорону нашої Греко-Католицької Церкви й нашої держави, бо вороги нашої волі й нашої віри кують нашу загибель. Покажи свою силу, щоб ті всі, які бажають нашої згуби, пізнали, що Ти є з нами, й що їхні наміри підкорити нас під своє ярмо не будуть успішними. Ми, уповаючи на Твою допомогу, Пречиста, кличемо: "З нами Бог, розумійте народи й підкоріться, бо з нами Бог. Якщо навіть переможете, то все-таки будете переможені, бо з нами Бог". Захорони нас. Мати Божа, під Твоїм покровом, вимоли в Твого Божого Сина милосердя для нас, грішних. Бо Він Твоїх просьб не відкине й своєю всесильною правицею прожене всіх, що нам зла бажають. Амінь.