Любі друзі, ангелів Господь Бог сотворив у їхньому природному стані ангельської природи, тобто всі вони поза характеристикою їхньої духової природи мали також дар освячуючої ласки та чесноти Божі: віри надії й любови. Ті чесноти враз із освячуючою ласкою мали бути для них знаряддям, засобом, призначеними здобути їм вічне мешкання в небі. Їх, подібно як і нас самих, Творець забезпечив усім, що було конечним і вистачаючим для осягнення мети, до якої вони були Господом сотворені, тобто участкувати в житті Господа Бога, та також у Його безмежному щасті, яким Він від віків втішається. Небесний Отець не жалував нічого, що Він, як всезнаючии Творець, певно знав, що воно було конечним для них в осягненні їхньої мети. Нам треба подивляти доброту нашого Творця, який давав можливість кожному своєму сотворінню осягнути мету, до якої воно було призначене, й то ні більше, ні менше, але стільки лише, щоб було конечним і вистачало для осягнення Богом наміченої йому мети. Чому так? Саме тому, бо Господь Бог хотів, щоб кожне Його сотворіння робило, що тільки в його спромозі, для осягнення вічної щасливости, очевидно, при помочі Божої ласки, якої Він також нікому не скупив.
Через те Господь не лише дає сотворінням засоби, конечні для осягнення їхньої мети, а воднораз із ними й ласки, так звані ласки актуальні, вистачаючі для її осягнення, які лише помагають сотворінням в осягненні їхньої мети, але не змушують їх до того, бо є лише допоміжними в осягненні того, до чого Господь їх призначив! Без тих засобів і актуальних вистачаючих ласк ангели чи ми самі були б безпомічні й безпорадні в нашому прямуванні й осягненні Господа Бога. При їхній помочі ангели й ми самі є спроможними знати Господа Бога, як Він знає сам себе, очевидно, згідно з спромогами їхнього інтелекту, й любити, наскільки їхні сили любови на те дозволять. Забезпечені всіма тими помочами, ангели могли з довір'ям прямувати до Царства Небесного силою Божої могутности. Вони, однак, не були сотворені ще в славі, тобто в посіданні видіння блаженних, бо якщо б вони вже її одержали, тоді б вже ніколи не могли втратити. Доброта й краса Бога є такою великою й такою поглинаючою, що кожне сотворіння, яке тільки раз могло би побачити Боже лице, вже ніколи не було б у спромозі Його відкинути. Воно не було б у спромозі вже більше вибирати будь-що, тому що безмежна Божа краса не терпить жодного суперництва. Бог - це єдина несотворена краса, й у порівнянні з нею все інше - це лише слабеньке наслідування чи, як ми це називаємо, слабеньке віддзеркалення Божої безмежної краси й доброти.
Те, що деякі ангели не осягнули їхнього призначення, доказує, що Господь не дав їм видіння блаженних перед їхнім судом - пробою, яка мала доказати Господеві, що вони дійсно гідні такого величезного дару нагороди за те, що встоялися в пробі. Тому що призначення кожного сотворіння можна втратити, але лише свідомим і добровільним відкиненням Господа Бога Творця. А це знову на свій спосіб доказує, що вони перед тією пробою ще не мали видіння блаженних й лише приготовлялися до остаточної проби їхньої гідности осягнення такої величезної нагороди. Тим способом, в останній хвилині вони взяли на себе повну відповідальність за вислід того осуду. Вони мали всі можливості й усі ласки, конечні до остаточного й успішного осягнення своєї мети, а затим повністю самостійно осягнути і завершити вислід, що мав їм дати безмежне щастя, а з другого боку, рішення їхнє, цілком свобідне, визначило їхню втрату призначення.
Розважмо:
Коли ж ми тепер розважаємо наш власний суд, нам здається, що Господь Бог не був до нас таким прихильним, як до ангелів. Ми не маємо стільки нагод, як вони, в осягненні нашого призначення, тобто злуки з Господом Богом і участкування в Його Божому житті та Його безмежному щасті. Ми вважаємо, що вберігання Його Божих Заповідей є неможливим серед стількох спокус, які нас повсякчасно переслідують, тим більше що наша, первородним гріхом звихнена природа є схильною до злого. Ми сумніваємося й ніяк не хочемо повірити словам і запевненням Спасителя, який каже: "Істинно кажу вам, коли матимете віру й не завагаєтесь, ви зробите не тільки таке зі смоковницею, але коли й горі цій скажете: двигнись і кинься в море! - воно станеться. І все, його проситимете в молитві з вірою, одержите" /Мт. 21; 21-22/. Або іншими словами: "Просіть, і дасться вам; шукайте, і знайдете; стукайте, і відчинять вам. Кожний бо, хто просить, одержує; хто шукає, знаходить; хто стукає, тому відчиняють. Чи ж є між вами хтось такий, що, коли син попросить у нього хліба, дасть йому камінь? Або коли попросить рибу, дасть йому гадюку? Тож коли ви, злі бувши, вмієте давати дітям вашим добрі дари, оскільки більш Отець ваш, що на небі, дасть дари тим, які Його просять" /Мт. 7, 7-11/.
Молитва:
Господи мій і мій Небесний Отче! Ти поступаєш із нами, як найкращий батько, якого лише хто-небудь може мати, поступаєш з нами згідно зі своїм безмежним милосердям і ніколи не тратиш Твоєї терпеливости й милосердя; помимо того, що ми так часто своїми незліченними гріхами Тебе ображаємо, Ти завжди готовий забути наші гріхи й провини, якщо ми тільки готові жалувати за наші гріхи й повернути до Твого батьківського дому. Словами Твого Пророка запевняєш нам свою готовність забути про всі наші провини й не карати нас смертю; "Клянусь, як от живу я, - слово Господа Бога, - я не бажаю смерти грішника; бажаю, щоб він відвернувся від своєї поведінки і жив. Відверніться, відверніться від вашої лихої поведінки! Чому б вам умирати, доме Ізраїля?" /Єз. 33,11/. Запевняючи мене про Твою готовність, Господи, простити мені, якщо перестану грішити й ображати Тебе, грозиш мені воднораз, що, як останусь на моїй грішній дорозі, жде мене вічна кара пекельного вогню. Пречиста Мати Божа й Мати наша, допоможи мені повернути на дорогу чеснот і ніколи від неї не відхилятися. Заступайся за нами всіма, за українським добрим народом, якого комунізм звів із дороги добра та правди й завів на манівці Ти знаєш, яким добрим він був перед тією комуністичною навалою, а тепер валяється в тому болоті гріха, до якого попав під час ворожої окупації. Ти, Пречиста, можеш усе зробити своїми молитвами та заступництвом у Твого Божого Сина. Тож рятуй нас усіх, наш колись побожний та вірний Тобі народ, допоможи нам знову повернути на дорогу правди й чеснот, іти нею повсякчасно, аж доки не дійдемо до нашої мети - до Господа Бога й до злуки з Ним, участкуючи в Його Божому житті та Його безмежному щасті. Амінь.