Любі друзі, багато більша частина ангелів зберегла себе в добрі, підкорилась Божому велінню й вислужила собі в Бога Царство Небесне. Вони, будучи вірними своєму Творцеві й Богові, відразу ж одержали свою нагороду - участкування в Божому житті та Його безмежному щасті. Вони осталися вірними своєму Творцеві, бо відкинення Господа Бога, непослух Його святій волі - це насильне відвернення природи від Творця, щоб осягнути повну перемогу без таких помічників, як незнання і пристрасті. А тому що інтелігентні ангельські душі черпають все своє знання безпосередно від Господа Бога, джерела всякого знання, важко говорити про будь-яку ігнорацію. Очевидно, що таке незнання є можливим тільки в нас, сотворінь, що дістають наше ціле знання за допомогою відчуттів. Іґнорація чи незнання - це виключно наша сфера, бо наші відчуття, в першу чергу, не завжди точно повідомляють нас про предмети в зовнішньому світі. Другою причиною тої неточности є висліди нашого власного інтелекту, який не завжди точно збирає крихти інформації, що їх від органів відчуття дістає, й під кінець, не завжди ті інформації відповідно складає; так що з того приводу є можливість багатьох помилок. Тому ми так повільно зростаємо в знанні зовнішнього світу й так дуже скоро попадаємо в помилки й робимо невідповідні й фальшиві заключення. Так що всі наші гріхи мають подобу незрілости, неповности й невироблення.
Всю нашу дію ми починаємо від наших відчуттів, задержуючись на початковій фазі нашої праці, не дозволяючи праці й відповідальності йти поза точку сфери розуму, це є загальною історією людських гріхів. Тому що багато легше є справи зачинати, ніж їх допроваджувати до кінця. Переважна частина людей не переходить поза відчуття, тому гріх є звичайною прикметою в багатьох людей, але лише небувалим винятком у ангельському світі. То правда, що людина дуже рідко переходить від почуттів у сферу розуму, як воно, згідно з планами Господа повинно бути. Тому багато з них повертаються до своїх гріхів, як про те говорить св. Апостол Петро: "Верзуть вони (грішники) пусті нісенітниці, розбещеними похотями тіла приваблюють людей, які ледве що втекли від тих, які проводять життя у блуді. Вони обіцяють їм волю, самі раби зіпсуття; бо хто ким переможений, того він і невільником став. Бо коли ті, що, пізнавши Господа й Спаса нашого Ісуса Христа, втекли від погані світу і знов обплутані нею, їй улягають, останнє їхнє гірше, ніж перше. Ліпше б було їм дороги справедливости не спізнати, аніж спізнавши, відвернутися від переданої їм святої Заповіді. З ними трапилося те, про що приповідка влучно каже: "Пес повернувся до своєї блювотини", або: "Свиня, вимита, качається у грязюці" /II Пт. 2, 18-22/.
З причини браку в нас інтелектуальности й мінливости та нестійности нашої волі, ми дуже легко повертаємо до наших гріхів і знову виставляємо себе на небезпеку втрати Царства Небесного. Це є причиною наших труднощів на дорозі до небесної нагороди, що робить наше спасіння - злуку з Творцем - ще важчим до осягнення. Та є ще й інша причина, яка утруднює нашу дорогу до нашої мети, - це дияволи, яких завжди є багато в нашому крокуванні до Господа, що з усіх сил стараються унеможливити нам доступ до нашої остаточної мети, що її зі страхом і трепетом намагаємось осягнути. Тому напоминає нас усіх св. Апостол Павло словами: "Отож, мої любі, як то ви завжди були слухняні, працюйте над спасінням вашим у страсі та трепеті, не тільки коли я присутній, але ще більше тепер, коли мене немає між вами, бо то Бог викликає у вас і хотіння і діяння за своїм уподобанням" /Флп. 2, 12-14/.
Розважмо:
Знаючи про нашу неміч зоставатись на дорозі до нашого спасіння, Господь Бог допомагає нам спасти наші душі. Знає добрий Отець наш Небесний, що на дорозі до Нього знаходяться наші могутні й повні ненависти вороги - дияволи, від яких ми не можемо сподіватись будь-якого милосердя. Ненависть до людського роду взяла всю силу досконалої мудрости диявольської природи, щоб нас знищити. Вони назавжди остались такими самим досконалими, хоч і злими духами. Гріх не відняв у них нічого з їхньої природної досконалості! Вони все ще мають повноту знання, яка є в спромозі пройти наші відчуття, нашу пам'ять, подібно як і наші мрії, й то зі швидкістю гадки. Їхній досвід у тій справі, завжди готова живучість, а передусім їхнє знання й інтелект, без порівняння вищі від наших. Те, що вони з причини гріха втратили, робить їх там більше небезпечними для нас, бо лише те, що було надприродним, у них віднято, а саме надприродну любов, квітучий мир, радощі, милосердя, доброту, надприродне знання Таїнств віри з її об'явленнями шляхетности людини в світлі блиску Господа Бога, надприродну надію, яка держить здалеку розпач і знищення всякої оборони перед чеснотою. Позбавлені усіх тих чеснот, вони є дуже небезпечними нашими ворогами. Лише безконечне милосердя Боже держить здалеку їхнє насилля та, очевидно, переможна смерть і воскресіння Христа Господа, який своїми муками й хресною смертю подолав їхню силу. Все-таки вони роблять все, що тільки можуть, щоб нам перешкодити в осягненні нашої остаточної мети. Тож не дивно, що св. Апостол Петро остерігає нас перед їхнім насиллям, кажучи: "Будьте тверезі й чувайте! Противник ваш, диявол, ходить навколо вас, як лев ревучий, шукаючи, кого б пожерти. Противтеся йому, сильні вірою, відаючи, що таких самих страждань зазнають і брати ваші скрізь по світі. А Бог усякої благодаті, що вас покликав до вічної своєї слави у Христі, Він сам, коли постраждаєте трохи, удосконалить, утвердить, зміцнить, і утривалить. Йому слава й сила по віки вічні! Амінь" /І Пт. 5, 8-11/.
Молитва:
Спасителю мій і Господи, Ти хочеш нашого спасіння і в ньому нам допомагаєш. Коли так глянемо кругом себе й подумаємо, скільки то ворожих сил намагаються зупинити нас перед нашим призначенням - перед злукою з нашим Отцем Небесним і участкуванням в Його Божому житті й безмежному щасті, самі не знаємо, як зможемо дійти до Тебе. Бо ми самі - немічні грішники, без Твоєї помочі нічого зробити не можемо. Ти вже сам натякнув на те словами: "У мені перебувайте - а я у вас! Як не спроможна гілка сама з себе принести плоду, коли не перебуватиме вона на виноградині, ось так і ви, якщо не перебуватимете в мені. Я виноградина, ви - гілки. Хто перебуває в мені, а я в ньому, - той плід приносить щедро. Без мене ж ви нічого чинити не можете. Якщо хтось в мені не перебуває, той, мов гілка, буде викинутий геть і всохне; їх бо збирають, кидають у вогонь, - і вони згоряють" /Ів. 15, 4-7/. Так, Господи, без Тебе, без Твоєї помочі чи злуки з Тобою ми тільки сухі гілки, які не спроможні принести жодного овочу, а коли ще до того подумаємо, скільки могутніх ворогів приготовляють нам загибель, що може закінчитися вічним пекельним вогнем. В тому безнадійному положенні Твої слова додають нам сили й охоти до дальшої боротьби за спасіння наших душ. Ти бо запевнив нас такими словами: "Не полишу вас сиротами; я прийду до вас. Ще трохи, і світ вже мене не побачить. Ви ж мене побачите, бо я живу, і ви будете жити. І взнаєте того дня, що я в моєму Отці, і що ви в мені, а я в вас. Той, у кого мої Заповіді, і хто їх береже, той мене любить. Хто ж мене любить, того мій Отець полюбить, і я того полюблю і йому об'явлю себе. Коли хтось мене любить, то й слово моє берегтиме, і злюбить його мій Отець, і прийдемо ми до нього, і в ньому закладемо житло" /Ів. 14,18-21; 23/ Маючи таке запевнення нашого Спасителя, що в наших душах замешкає Пресвята Трійця, увесь страх та неспокій щезає. Бо хто може нам пошкодити в нашій дорозі до спасіння й до нашого вічного щастя? Допоможи нам, Господи, щоб ми, спроможені Твоєю ласкою, спішили до Тебе, не задержуючись у дорозі, аж доки до Тебе не дійдемо! Мати Пречиста, будь із нами повсякчас і допомагай нам бути вірними синами Твоїми та вірними членами Христової Церкви. Помагай, Пречиста, нам усім, моїй родині, нашій многострадальній та вірній Тобі Церкві, нашій різними переслідуваннями досвідченій державі. Допоможи, щоб ми вірно сповняли Заповіді Твого Сина й при їхній помочі наближалися до Нього. Наш народ стільки натерпівся за свою вірність до Нього й до Тебе, Пречиста, тож не дозволь, щоб він відвернувся від Нього, але щоб аж до останнього віддиху оставався Йому вірним. Ми такі нещасні, такі грішні, тож випроси в Нього очищення наших гріхів. Щоб Він допоміг нам стати справді Його вірними поклонниками в нашому житті, щоб до посліднього віддиху служили Йому й славили Його. Бо Він - добрий і милостивий Бог, наш Спаситель, і Йому єдиному віддаємо славу на віки віків. Амінь.