Любі друзі, то правда, що ми, люди, мешканці нашої землі, маємо всі прикмети жителів землі, які спільні нам та іншим звірятам. Наше тіло складається з таких самих первнів, що й земля, на якій живемо, подібно як і тіла земних звірят. Наші відчуття подібні до їхніх, хоч, може, не такі гострі й точні, як їхні, але вони діють так само, як і в них. У нас є подібні сприймання й пізнавання зовнішнього світу, як і його відчування. Тобто ми відчуваємо біль і радощі, страх і задоволення, всі ті відчування, однак, мають знак людини. Тобто вони є людськими речами, що діють людським способом, його диктує наш інтелект і свобідна воля. Подібно як у звірят, у нас є також уява, пам'ять, подібно як інстинктивний спосіб осуду й координації даних наших відчуттів. У нас, однак, усі ті речі є піднесені й вигладжені контактом із нашим інтелектом та волею, які високо перевищують рівень дії в звірят. Чудесним порядком у людини є те, що в ній світ рослин та звірят є сполучений із духовим, який творить одну людину, що її не можна змішати з ніяким іншим Божим сотворінням.
Людина - це чудесне Боже сотворіння, що має деякі подібні речі з іншими сотворіннями, що здаються майже подібними, однак, у тому, в чому вони видаються нам подібними, вони воднораз є дуже відмінними. Візьмімо, наприклад, ангелів і нашу духову душу. Вони мають багато спільних речей, бо вони обидвоє є безсмертними духами, не підлягають знищенню, мають розум-інтелект і свобідну волю. Воднораз же вони дуже відмінні. Наша душа, наприклад, сама в собі є неповною субстанцією, до свого доповнення вона конечно вимагає злуки з нашим тілом. Без нього вона не може свобідно працювати, бо їй бракує контакту зі зовнішнім світом. Ангели ж, будучи чистими духами, мають інший спосіб збирання матеріялів про зовнішній світ, що поза ними, а також про правди, які їм є конечними, щоб могли працювати. Господь Бог вливає їм ідеї, та й при помочі Господа Бога вони дістають усе, що їм конечне до праці. Подібно й ми, люди й земні звірята, маємо подібні тіла, однак, у нашому тілі віддзеркалений людський дух, що його заселяє. Ми є прості, випрямлені, подібно як наша ціла природа. Ми є сотворіннями між небом і землею; в нас є дещо з неба й дещо зі землі, з неба маємо духову душу, а з землі наше туземне тіло. Звіря, що має лише земне тіло, тяготить до землі, бо з неї його взято; це вже видно навіть із горизонтальної позиції звірячого тіла. Воно порушується на чотирьох ногах, навіть хоч закінчення їхніх двох передніх кінцівок нагадують людські руки (як це бачимо в мавп). Структура їхньої голови не вказує на духа, як це є в людини. Навіть хоч вони є так дуже подібні, та лише людина була сотворена на Божий образ і подобу, як про те говориться в Книзі Буття: "Тож сказав Бог: "Сотворімо людину на наш образ і на нашу подобу, і нехай вона панує над рибою морською, над птаством небесним, над скотиною, над усіма дикими звірями й над усіма плазунами, що повзають на землі". І сотворив Бог людину на свій образ; на Божий образ сотворив її; чоловіком і жінкою сотворив їх" /Бут. 1. 26-27/.
Хоч образ і подоба Божа є лише в душі людини, тому що Господь Бог є чистим духом, ця подоба Божа в людини виходить і відлунюється також у її тілі. Воно є більш одуховленим і не цілком подібним до тіла звірини. Так що людина мусить бути більше відважною, щоб могла зустрінути правду своєї людської подоби. Боязливість знаходить звіриний світ більше потішаючим і тому шукає родинної подоби серед звірят, щоб могти відмовитися від людської природи. Тут відповідальність, здається, грає велику роль. Знаходячи велике задоволення й розкіш тіла, воднораз же страхаючись відповідальности перед Божим Законом, людина дуже легко схиляється до того, щоб відректися від людської природи, за можливість уживання земних розкошів, щоб не бути покликаною перед Божий справедливий Суд перед свого Бога Творця, найвищого законодателя й месника свого Божого Закону.
Розважмо:
Під тим оглядом людина подібна до Ісава, який продав своє право первородства за миску сочевиці: "Дай-но та вихилю ось цю червону юшку, ось цю червону, бо я знемігся" ... А Яків відповів: "Продай мені найперше твоє первородство". Ісав сказав: "Я ось вмираю! Навіщо воно мені, оте первородство?" І сказав Яків: "Клянися мені перше". Поклявся той і продав Якову своє первородство. Тоді Яків дав йому хліба й юшки з сочевиці. З'їв той і напився, а потім устав і пішов геть" /Бут. 25, 30-34/. Подібно й ми також, спонукувані нашими тілесними пристрастями й спокусами, не хочемо ждати на Богом обіцяні щастя й радощі, але хочемо зажити трохи радощів тут, на землі, навіть хоч вони такі вульгарні й негідні людської духової істоти. Заради тієї невпорядкованої пристрасти й бажання, що є проти Заповідей Бога, який бажає порядку та хоче, щоб ми той порядок удержували в нашому людському тілі, ми радше переступаємо Божий Закон, ніж підкоряємось йому, щоб не відмовити нашому тілові дещо з розкошів. Тож не дивно, чому Господь Бог грозить страшними карами за безчещення нашого тіла, що є святинею Святого Духа та мешканням Пресвятої Трійці. Спаситель наш вказує, як нам треба Його почитати й любити: "Той, у кого мої Заповіді, й хто їх береже, той мене любить". "Коли хтось мене любить, то й слово моє берегтиме, і злюбить його мій Отець, і прийдемо ми до нього, і в ньому закладемо житло" /Ів. 14. 21; 23/.
Молитва:
Мій Господи, Отче Небесний, допоможи мені завжди шанувати моє тіло, знаючи, що воно є мешканням Пресвятої Трійці. Хорони мене від усіх спокус, передусім від тих, спричинених неупорядкованими пристрастями мого тіла. Моїм бажанням є вдержувати моє тіло в чистоті й підкоренні Твоїм Божим Заповідям. Але Ти знаєш мої всі немочі, що без Твоєї помочі нічого вдіяти не можу. Вже Спаситель наш Ісус Христос виразно сказав: "У мені перебувайте - а я у вас! Як неспроможна гілка сама з себе плоду принести, якщо не перебуватиме вони на виноградині, ось так і ви, якщо не перебуватимете в мені. Я виноградина, ви - гілки. Хто перебуває в мені, а я в ньому, - той плід приносить щедро. Без мене ж ви нічого чинити не можете" /Ів. 15, 4-6/. Пошли, Господи, мені твою поміч, щоб я справді міг дещо зробити відносно моєї душі. Пречиста Мати, вимоли в Твого Божого Сина ласки для нашого покривдженого й знесиленого народу. Дай йому звільнитися від усіх пороків, що йому дісталися від часу окупації комунізму. Він уже до них привик, і важко його від того відзвичаїти. Тільки Твоя Материнська поміч може дати йому силу відтягнутися від зла й завернути на дорогу праву, на дорогу Заповідей Божих. Ми віримо, що Ти в своїй доброті не відкинеш наших прохань. Але змилосердишся над нашим страждаючим народом і подасиш йому Твою помічну руку, випросивши в Твого Божого Сина ласк для нашого народу, щоб він міг піднестися з того багна, в яке упав під час ворожої окупації. Ми всі віримо, що Ти нам допоможеш, бо Ти не тільки добра наша Мати, але й всемогутня своїми молитвами в Твого Божого Сина. Амінь.