Любі друзі, коли розважаємо нашу вселенну, як вона досконало прямує до своєї, Богом назначеної їй мети, мусимо признати, що немає ніякого непорядку, за винятком сповидного хаосу, безладдя, спричиненого людиною, її свобідною волею. Вся вселенна прямує до своєї мети, наче добрий і точний годинник, без жодної помилки, дорогами, назначеними їй самим Творцем. Він, Творець вселенної, приказав: "Нехай буде світло!" І настало світло" /Бут. 1.3/ "Тоді сказав Бог: "Нехай будуть світила на тверді небесній, щоб відділяти день від ночі, й нехай вони будуть знаками для пір (року), для днів і років; нехай будуть світила на тверді небесній, щоб освітлювати землю". І так сталося. І зробив Бог два великі світила: світило більше - правити днем, а світило менше - правити ніччю, і зорі. І примістив їх Бог на тверді небесній, щоб освітлювати землю та правити днем і ніччю і відділяти світло від темряви" /Бут. 1. 14-18/. Ті два світила такі точні й так незмінно прямують до своєї, Богом їм призначеної мети, що люди згідно з ними наставляють свої точні годинники.
Ті небесні світила є також знаками пір року, які залежать від сонця, чи точніше від нахилу земної осі щодо нього. Все те послідує без жодних помилок, без катастроф, без якихось особливих водіїв, які, будучи розумними істотами, все-таки спричиняють багато випадків. Задумаймось тепер про ті великі сонця, звізди й планети, зібрані в галактиках, що мають мільйони і мільйони різних сонць, місяців, планет. Вони-то з незвичайною швидкістю ширяють Богом назначеними їм дорогами, маючи три різні типи рухів: кругом своєї осі, пізніше кругом їхніх сонць та довкола центрів галактик. А під кінець разом з іншими галактиками ширяють у просторах із такою швидкістю, що нам важко й думати. А тепер порівняймо наші засоби транспорту, які порушуються по коліях чи по широких асвальтових дорогах, скільки там випадків кожної години, і то вони не самі порушуються по дорогах, але ведені рукою розумного водія. Коли ж візьмемо під увагу наші літаки, льотчики в яких постійно глядять на радарові екрани, які вказують напрямки з центральної станції, що вживає прерізних комп'ютерів чи інструментів, та все-таки не є вільні від помилок, які спричинюють різні нещасливі випадки. Коли ж так застановимось над усім тим, нам дивно стає, як Господь Бог може контролювати всі дороги небесних світил, більйони й більйони сонць, місяців, зір та планет без наших допоміжних апаратів? А швидкість тих небесних світил без порівняння більша від наших людських ракет. Справді, Господи, мусимо сказати, що Твоя мудрість безмежна, сила безмірна, бо вистачило Твого єдиного слова: "Нехай буде світло!" І настало світло" /Бут. 1. З/.
Все тут, на землі, прямує до своєї мети певно, без жодних катастроф, почавши від різних пір року, які не змінюються, але кожного року є ідентичними, без жодної помилки поступають по собі непомильно, підкоряючись Божій волі. Так що ми можемо наперед сказати, що станеться та як воно станеться. Глядімо далі на зміни, які наступають в деревах при зміні пір року: вони скидають своє листя перед приходом зими, зібравши соки в коренях і галуззях, так що нічого не марнується, але переховується до весни. То правда, що протягом зими дерева стоять сумовито без своєї окраси - листя, яке жовкне й опадає, але з приходом весни дерева знову пускають пуп'янки, які з часом перемінюються в листя, а то й у квіти, ті знову стають овочами, самостійно, без втручання людини, слухаючись волі свого Творця. Природа самостійно відчуває прихід зими, до якої приготовляється стяганням соків, які рослини зберігають у своїх галуззях і коріннях, щоб їх із приходом весни пустити назад, де вони потрібні, щоб відновити листя й квіти та приготувати овочі. Боже Провидіння діє подібно й із звірятами, яким інстинкт каже про час спілкування й приводження на світ своїх малят, змушує опікуватись ними так довго, аж доки вони не зможуть самі подбати про себе. Це все повторюється незмінно й регулярно щороку. Земля й світ порушується, а з ним усе в ньому, від світанку аж до заходу сонця, від початку аж до кінця місяця, від року до року, від сторіччя до сторіччя, і так постійно й безустанку, згідно з волею Творця. Так само й увесь всесвіт - вселенна слухається свого Творця, який своєю всемудрою і всесильною волею зрушив на самому початку все з нічого до життя й до існування, кожному сотворінню призначив його дорогу та цілі, які воно має осягнути. Так-то ціла вселенна спрямована до її мети безмежним Божим інтелектом. Божим безмежним, всеобнімаючим розумом.
Розважмо:
Застановляючись так над нашою вселенною й подивляючи досконалий порядок у ній, який вимагає не лише безмежного Божого ума, але також безмежної Божої всемогутньої сили, щоб удержувати величезні небесні світила у їхніх місцях на небозводі, попихати чи порушувати на їхніх дорогах до призначення. На них не видно водіїв, які могли б контролювати їх напрям до мети чи оминати інші планети, які були б на їхній дорозі до призначення, тож не диво, що ми дивуємось, що ними кермує. Відповіддю є те, що єдиний Божий безмежний інтелект, який їх сотворив і на їхньому місці поставив, та Його Божа всемогутність удержує їх у їхніх дорогах і непомильно веде до їхньої мети. Вони не мають ні рейок, ні розлогих доріг, ширяють у просторах, завжди держачись Богом призначених їм доріг. Ніщо іншого як тільки закони, що їх Творець дав їм, вщіпивши їх при сотвореній в матерію, всі ті світила вдержують у просторах і ведуть їх без жодної помилки до їхнього призначення.
Молитва:
Господи й Творче мій, коли гляджу на вселенну, яку Ти з нічевости привів до існування, мушу подивляти не тільки Твій Божий інтелект, але також незмірну силу, з якою те все вдержуєш в просторах та без жодної помилки провадиш до їхньої мети. Кожне Твоє твориво, Господи, яке до мети провадять Твої Закони, фізично повинується Твоїм Божим велінням, а також живі нерозумні творива підкоряються своїм провідникам, у тому випадку інстинктові, й осягають свою мету. Єдино людина, яка від Тебе, Господи, має бистрий ум, метою якого є вести її до її призначення, та й волю, яка є помічною їй під тим оглядом, дуже часто сходить із Богом даної прямої дороги на манівці й через те не осягає визначеної мети. Такою людиною є також я, грішний. Ти мені також призначив мою мету, для її осягнення наділив мене розумом, який мав би вказувати дорогу, й волею, що повинна б повинуватися йому, але що з того? Мій розум часто хитрує, не хоче повинуватися Тобі, бо вважає, що все краще знає навіть від Тебе, Творче всесвіту, й звичайно у висліді пізнає, що зблудив. Зблудивши, я жалую не лише тому, що не осягнув призначеної мені мети, але передусім, що моїм нерозумом образив Тебе. То правда, я обіцяю поправитися й уже помилки не робити, але я так скоро забуваю про свої обіцянки й повертаю знову до моїх давніх гріхів. Я свідомий того, що, залишений собі самому, не зможу від них звільнитися, під тим оглядом все надіюся на Твою поміч, але не можу усвідомити собі того, що Ти даєш свою поміч тільки тим людям, які співпрацюють із Твоєю Божою ласкою. Допоможи мені, Господи, щоб я не тільки просив Твоєї помочі - ласки, але також із нею співпрацював, бо тільки тоді зможу сповнити Твою Божу волю щодо мене. Пречиста Діво Мати й заступнице наша перед Твоїм Божим Сином! Зглянься над нашим народом, нашими отцями й сестрами, допоможи нам стати добрими Твоїми синами. Ми були добрими людьми, аж доки не підпали під вплив безбожних людей і не пішли за їхнім прикладом. Ми так легко попадаємо в гріхи, бо як каже св. Павло: "Адже знаємо, що закон духовий, а я тілесний, запроданий під гріх. Бо що роблю, не розумію: я бо чиню не те, що хочу, а що ненавиджу, те роблю. Коли ж роблю те, чого не хочу, то я згоджуюсь із Законом, що він добрий. Тепер же то не я те чиню, а гріх, що живе в мені. Знаю бо, що не живе в мені, тобто в моїм тілі, добро: бажання бо добро творити є в мені, а добро виконати, то - ні; бо не роблю добра, що його хочу, але чиню зло, якого не хочу. Коли ж я роблю те, чого не хочу, тоді вже не я його виконую, а гріх, що живе в мені. Отож знаходжу (такий) закон, що, коли я хочу робити добро, зло мені накидається; мені бо милий, за внутрішньою людиною Закон Божий, але я бачу інший закон у моїх членах, який воює проти закону мого ума і підневолює мене законові гріха, що в моїх членах" /Рм. 7, 14-23/. Допоможи нам, Пречиста, щоб ми не тільки любили Божий Закон і уважали його добрим, але також щоб йому підкорялись і його слухали! Амінь.