Любі друзі, надмірно зайняті нашими світськими справами, ми дуже часто забуваємо про небесних духів - ангелів, тільки тому, що не підпадають під наші відчуття. Ми взагалі відкидаємо існування всього, чого не можемо бачити, чути чи доторкатись, що не може бути предметом наших відчуттів. Людина таким способом відноситься до ангелів, як і до злих духів, тобто, ми їх, як членів невидимого світу, замикаємо в особливішому відділі, поза дійсним, реальним світом, щоб ми могли легше про них забути й могти займатися іншими справами, тобто зосереджуватися над тими речима, які під наші відчуття підпадають. Тож і не дивно, що багато людей не вірить у світ духів, який нас усіх оточує, та є дійсним, реальним, хоч ми його ні бачити, ні чути, ні доторкатись не можемо. Багато людей заперечує існування ангелів, кажучи, що вони - це вигадка священиків, щоб страшити дітей та легковірних людей.
Я певний того, що ми самі деколи сумніваємось, чи ті духи дійсно існують чи не є вони лише легендарними істотами. Щоби пізнати правду про духів, загляньмо у Святе Письмо, в той Божий Лист до нас, людей, який включає тільки істину - саму правду, що воно нам говорить про світ духів? Ми свідомі того, що Господь, всезнаючий Бог, не може помилитися й нас уводити в блуд. Господь Бог не може говорити неправди, але, згідно з Його Божою природою, може говорити тільки правду. Й так у тому Листі до нас, у Святому Письмі, Він об'являє нам деякі закриті правди, а в них також правди про світ невидимий, про духів - ангелів, як і дияволів. Вже в Книзі Буття кажеться: "І вигнав Він Адама й поставив від сходу до Едемського саду Херувима, з полум'яним миготливим мечем, щоб стерегти дорогу до дерева життя" /Бут. З, 24/.
Добрі ангели опікуються людьми, як Рафаїл, що охороняв Товита в його дорозі до Єгипту: "Рибний запах відігнав демона, й утік він у горішні частини Єгипту, а Рафаїл, кинувшись за ним, зв'язав його й негайно повернувся" /Тов. 8, 3/. Ангел появився був Ґедеонові, якого Бог вибрав визволити Ізраїльський народ від його ворогів. У Новому Заповіті ангел Гавриїл появився священикові Захарії, коли той приносив ранішню жертву Богові у святині та звістив йому, що його досі неплідна жінка Єлисавета зачне й породить йому сина Івана Хрестителя. Той сам ангел Гавриїл звіщає Пречистій Діві Марії, що вона приведе на світ Месію - Ісуса, Спасителя світу. Архангел Гавриїл будить св. Йосифа й каже йому, забравши Дитя Ісуса й Марію, втікати до Єгипту, бо Ірод бажає вбити Боже Дитя, а після смерти Ірода появляється знову, кажучи повертати до Назарету, тому що вже померли ті, які наставали на життя Божої Дитини. Після спокус у пустині Ісус Христос приймає услуги добрих ангелів, як про те свідчить Святе Письмо: "Лишив тоді його диявол. І ось ангели приступили й почали йому слугувати" /Мт. 4, 11/. При народженні Христа Господа множество ангелів появляється на небозводі, співаючи пісню слави Господеві: "І вмить пристала до ангела велика сила небесного війська, що хвалила Бога й промовляла: "Слава на висотах Богу й на землі мир людям його вподобання" /Лк. 2,13-14/. На день Страшного Суду появиться Спаситель - Страшний суддя в оточенні ангелів: "Якже прийде Син Чоловічий у своїй славі, й ангели всі з Ним, тоді Він сяде на Престолі своєї слави" /Мт. 25, 31/.
У Святому Письмі знаходимо сотні місць, де воно розказує про ангелів Божих, про їхнє існування та їхню службу своєму Творцеві. В ньому говориться також про існування злих духів, дияволів, які також зайняті боротьбою зі своїм Творцем, щоб відводити людей від їхньої мети, від Творця, на дорогу гріха й вічного прокляття. З тих повищенаведених місць виходить ясно, що існує невидимий світ із його мешканцями - добрими і злими духами. І вони, подібно як і ми, люди, деякі служать Господеві, сповняючи Його святу волю, інші ж противляться Йому, стараючись перешкодити у виконанні Його Божих планів. Ті, що заперечують існування невидимого світу, забувають, що той сам всемогутній Творець, який одним словом "хай буде" привів усю вселенну з нічевости до буття, сотворив і той невидимий світ ангелів, які мали також свою мету й свою роль у вселенній. Спочатку всі вони були добрими духами, але спротивилися Божому велінню, й тому Всемогутній відкинув їх від себе у бездонну пропасть, де вони від того часу караються. Ті духові сотворіння Божі існують подібно, як існуємо й ми, й мають свою особливішу роль у Божих планах. Дияволи стараються помститись на своєму Творцеві за всі ті муки, які переносять у пекельному вогні, та тому, що всемогутньому Творцеві нічого вчинити не можуть, намагаються знищити Його образ і подобу, що її Він витиснув у душах людських. Та марні намаганя їхні, бо що може немічне сотворіння зробити Всемогутньому, як про те вже висловився св. Архангел Михаїл, від чого виводиться Його ім'я: "Хто як Бог!" Про ті слова треба й нам також пам'ятати, коли нам приходить гадка противитися Божим планам. Бо щоб ми не старалися робити проти Божих планів, Він їх завжди осягає, бо Він всемогутній, всевідучий і премудрий. Крім того, у всьому, що Він планує, Він має на гадці й меті тільки добро своїх сотворінь, тож замість противитись Його Божій волі, стараймось підкоритись Йому в усьому й сповняти Його Божу волю.
Розважмо:
Коли так застановляємось над тим Божим прекрасним світом, над множеством його мешканців з таким множеством сотворінь, різних існувань і видів життя, подив наповняє наш ум. Найперше приходить нам гадка, що всі творива на різні лади наслідують Божі досконалості, безмежні щодо числа й безграничні самі в собі. Всі вони, віддзеркалюючи Його атрибути-досконалості, вказують на Божу силу, красу, доброту й мудрість. Вони, в першу чергу, мають на меті допомагати нам краще й всесторонньо пізнавати нашого Творця. То правда, що ми тут не пізнаємо їх досконало як про те говориться в св. Павла: "Коли я був дитиною, говорив, як дитина, думав, як дитина, міркував, як дитина. Коли ж я став мужем, покинув те, що дитяче. Тепер ми бачимо, як у дзеркалі, неясно; тоді ж - обличчям в обличчя. Тепер я спізнаю недосконало, а тоді спізнаю так, як і я спізнаний" /І Кор. 13, 11-12/. Коли ж цей недосконалий світ такий чудний для мене й для всіх людей і ми, помимо прерізних трудів та хвороб, так дуже привикаємо до нього, що з часом навіть не думаємо, що будемо мусити його опустити, то що скажемо про те щастя, яке нам Господь приготував після смерти, де ми не тільки все сотворене пізнаватимемо досконало, але й самого Творця.
Молитва:
Господи Боже, дякую Тобі за любов, що нею обнімаєш - нас усіх та бажаєш нам усім щастя й добра, тільки тому, що Ти нас сотворив. Допоможи нам своєю ласкою приготуватись до того Твого майбутнього щастя, яке жде нас після закінчення нашої туземної мандрівки. Ми свідомі того, що ми не є Твоїми добрими дітьми, бо так часто прогрішуємось проти Твоєї Божої любови. Але Ти милосердний супроти всіх нещасних і покірних. Під тим оглядом наш народ перейшов стільки терпінь і болів, стараючись оставатися вірним Тобі. Тож прости нам безмір наших провин і допоможи звільнитися від них та й Тобі до кінця нашого життя вірно служити. Пречиста Мати, вимоли нам ласку в Твого Божого Сина уже більше не грішити. Ми знаємо, що Ти можеш усе випросити в Нього, бо Він Тобі ні в чому не відмовить, головно тоді, коли йдеться про щастя Твоїх грішних дітей. Тож із вірою й надією на Твою Материнську поміч звертаємось до Тебе з проханням допомогти нам отрястися з усіх наших гріхів і проступків та піти за Твоїм Божим Сином. Він заради нас ніс свій важкий хрест, допоможи й нам нести наші власні хрести з любови до Нього, стараючись сповнити Його веління: "Коли хтось хоче йти за мною, хай зречеться себе самого, візьме на себе хрест свій і йде слідом за мною" /Мк. 8, 34/. Амінь.