СВЯТИЙ ПАНТЕЛЕЙМОН
Церковний історик Теодорет, який у V сторіччі був єпископом у Сирії, засвідчив, що за його часів вже була збудована церква на честь св. Пантелеймона, пам'ять про якого християни звеличували окремим урочистим святом.
Св. Пантелеймон походив з поганської родини, що проживала в Нікодімії (Мала Азія). За професією був лікарем. До Христової віри його навернув і охристив священик Єрмолай.
Пантелеймон визначався великим милосерддям до вбогих, яких лікував без грошей, часто чудесним способом. Оскаржений своїми колегами-лікарями перед імператором Діоклетіаном у тому, що він проповідує Христову віру, св. Пантелеймон загинув мученицькою смертю приблизно 305 року. Разом з ним прославив Христа його св. христитель Єрмолай і два його слуги Єрміп і Єрмократ.
СВЯТИЙ КЛИМЕНТ ОХРИДСЬКИЙ
Св. Климент був учнем слов'янських апостолів Кирила й Методія, що найбільше причинився до закріплення ідей своїх св. учителів. За походженням був слов'янином. Ще замолоду познайомився зі св. солунськими братами, бо й сам, мабуть, жив поблизу Солуня і наскрізь пройнявся їхнім духом. Можливо, св. Климент був уже священиком, коли св. брати вирушали на місію в Моравію, і був для них першим помічником. У Моравію з Климентом прибув також його молодший брат Наум.
Після невдалої праці в Моравії Климент з братом прибули в Болгарію, поселившись в домі місцевого урядовця Ехача, який прийняв їх з любов'ю та честю. Там розпочалася невпинна праця Климента серед болгарського народу, що й дала йому право називатися покровителем Болгарської Церкви та батьком болгарської культури.
Цар Борис призначив Климента вчителем-провідником освіти в Кутмичевицькій землі в Македонії (від Солуня аж до побережжя Адріатичного моря, славної Охриди). Там невтомно працював Климент над впровадженням національних слов'янських шкіл. У 893 році Климента висвятили на єпископа Охриди. Охридським єпископом він був аж до смерті. Перед смерю Святий просив царя Симеона звільнити його від єпископських обов'язків, але володар на те не погодився. Тоді Климент оселився в монастирі, де скоро помер у глибокій старості і був похований 27 липня 916 року.
Св. Климент Охридський — найплодовитіший письменник початкової доби слов'янської літератури. Писав дуже багато. Праці його містяться в різних збірниках, і лише частина з них відома вченим дослідникам слов'янської старовини. Св. Климент усюди засновував національні школи. В Охриді збудував монастир, що став осередком болгарського релігійного життя й національної культури.
Письменницька праця св. Климента — різноманітна. Крім церковних розвідок, він помагав св. Кирилові й Методієві у перекладах , писав багато проповідей, "Слів" та "Похвал" на всі свята року. Писання св. Климента — прості та ясні, доступні для всіх. Відомою є його "Похвала Кирилу й Методію". Климент дав Церкві "пісенні канони", що могли бути перекладом Квітневої Тріоди. Дослідники вважають, що він написав життєписи своїх учителів Кирила й Мето дія. Твори Климента були дуже відомі, в давнину їх охоче читали. Можливо, що саме св. Климент склав після Кирилової "глаголиці" зрозумілішу абетку — так звану кирилицю.
Вшанування св. Климента започаткувалося в Македонії. Мощі Святого спочивали до 1408 року в Пантелеймоновому монастирі (в якому він помер), а коли турки загарбали Охриду, тоді їх було перенесено до церкви Пресвятої Богородиці.
У св. Климентієві постійно жив дух його св. учителів. Тому невмирущою є його пам'ять у християнсько- слов'янському світі.
.jpg)
