Св. Тайна Покаяння

Cповідь— це повне визнання гріхів перед священиком з наміром одержати від нього розрішення.

До доброї сповіді маємо:

1) зробити точний іспит совісті;

2) жаліти, що ти через гріхи втратив(-ла) небо, заслужив(-ла) на пекло й, що найважливіше, що ти образив(-ла) Бога, найвище Добро, та найліпшого свого Отця та Добродія;

3) збудити в собі тверду постанову більше не грішити й уникати нагоди до гріха;

4) висказати свої провини, ясно, нічого не приховуючи, бо інакше твоя сповідь була б святокрадська;

5) відправити покуту, яку священик назначить і виправити зло, заподіяне ближньому.

Коли зачнеш іспит совісті, гаряче помолись до Святого Духа, щоб дав тобі ласку пізнати твої провини й сердечно жаліти за гріхи. Опісля пригадай собі, коли ти сповідався(-лася) останній раз, чи не забув(-ла), або зі сорому не затаїв(-ла) якогось тяжкого гріха, та чи відправив(-ла) наложену покуту? Для полегшення іспиту совісті, переглянь по черзі Заповіді Божі й пильно нагадуй собі, особливо при тяжких гріхах, скільки разів ти провинив(-ла)ся проти котрої Заповіді думкою, словом, ділом на день, на тиждень, на місяць.

Щоб ти привів(-ела) собі те все легше на пам'ять, пригадай собі особи, з якими ти приставав(-ла), що ти з ними говорив(-ла) та як поводив(-ла)ся. Далі застановися над обов'язком свого стану та звання, пригадай собі ті заняття, що ними ти займав(-ла)ся. Якщо спостережеш, що в дечому був тяжкий гріх, то вважай, чи ти зробив(-ла) його раз, два рази, чи більше; бо при тяжкому гріхови треба конче сказати, скільки разів ти зробив(-ла) його й чи сам(-а) зі собою чи з ким другим.

Не соромся визнати все, перед священиком, таким же немічним чоловіком, як і ти сам(-а) — чого ти не соромив(-ла)ся робити, може, перед багатьма, а може, з багатьма особами. Бо згрішити — це людська річ, та християнська — перестати грішити. Але тривати в гріху — це вже диявольська річ.

До сповідальниці приступай з покорою, на священика гляди не як на звичайного чоловіка, але як на заступника самого Христа Господа. Коли мусиш чекати перед сповідальницею поки не прийде твоя черга, то не розмовляй, не пхайся, а молися й роздумуй про милосердя та доброту Ісуса Христа, що установив святу Тайну Покути. Розважай і те, що цю сповідь ти повинен(-а) так точно відбути й з таким сердечним жалем, як би це була остання сповідь у твоєму житті. Приступивши до Святої Сповіді, не чекай, аж священик почне тебе питати, але сам(-а) скажи: коли ти сповідав(-ла)ся, чи відправив(-ла) покуту та якими гріхами образив(-ла) ти Бога.

Молитва перед іспитом совісті

Милосердний Боже! Ти сам сказав, що не хочеш смерти грішника, але щоб він навернувся і жив. Оце я негідний(-а) паду на лице перед Тобою та зі сльозами молю Тебе: поступи зі мною, Боже, по Твоєму безкінечному милосердю. Не відкидай мене, Господи, через множество моїх гріхів, а вчини Твоєю святою лас­кою, щоб я пізнав(-ла) гидоту своїх гріхів, переймав(-ла)ся щирим жалем і засмученим серцем визнав(-ла) всі свої провини перед Твоїм заступником у святій Тайні Покути!

Душе Святий, подателю всіх ласк, прийди й допоможи мені достойно приготуватися приняти св. Тайну Покути. Молю Тебе: просвіти мій розум, щоб я пізнав(-ла) свої провини; скріпи мою пам'ять, щоб я пригадав(-ла) собі все, чим я образив(-ла) свого найліпшого Бога й Пана. Моєму серцю подай ласку сердечного жалю та дай щиру волю на майбутнє поправитись і більше не грішити. Пристанище грішних, Маріє, святий Ангеле Хоронителю й усі святі Божі Угодники, заступіться за мене перед Богом й випросіть мені ласку відправити цю Святу Сповідь так, щоб я міг(-ла) почути слова: «Відпускаються тобі гріхи, йди в мирі!»

Іспит совісті

Божі заповіді

1-а заповідь: Нехай не буде в тебе інших богів крім мене.

Чи не сумнівався в правдах святої віри і чи не розбуджував таких сумнівів у комусь іншому?

Чи не стидався відверто визнавати святу християнську віру?

Чи не мовчав, коли хтось говорив проти Христової Церкви і віри?

Чи не прислухувався науці сектантів, брав у них книжки?

Чи не соромився свого обряду або чи не легковажив собі його?

Чи не занедбував молитви?

Як поводився під час Богослуження?

Чи не вірив в забобони, ворожбу, прикмети? Чи не читав гороскопи, сонники? Чи не ходив до ворожбитів, екстрасенсів, гадав на картах чи ін.? Чи не виконував порад, які вони тобі давали?

Чи не брав участі в різних антихристиянських організаціях?

Чи не займався окультизмом?

2-а заповідь: Не взивай намарне імени Господа Бога твого.

Чи не вимовляв без пошани імені Бога або Святих?

Чи не насміхався з релігійних обрядів або не вживав святих слів до жартів в гніві, в звичці?

Чи не присягав криво?

Чи не поводив себе в Храмі, святих місцях непристойно, неповажно?

Чи не було так, що не дотримував даних Богові обітниць, легковажно складав обітниці, присяги.

Чи не прикликав Бога у свідки, чи не склав фальшиву або неморальну присягу?

Чи не соромився християнських привітів чи вияву релігійності (знаку хреста, знімання шапки перед Хрестом, фігурою,цвинтарем).

Чи не носив релігійні символи як оздоби, талісмани, а не як вияв віри?

Чи не вживав слів Святого Письма для жарту, грішних аргументів, підтвердження фальшивої віри?

3-а заповідь: Пам'ятай день святий святкувати.

Чи не опускав Служби Божої в неділі і свята? Як часто і чому?

Чи в неділі або свята не працював тяжко без конечної потреби?

Чи не занедбував обізнатися з правдами християнської віри?

Церковні заповіді

Чи не ламав посту і як часто опускав приписану молитву підчас іди м’яса в пості?

Чи не пропустив великодньої святої Сповіді або святого Причастя?

Чи не брав участи в гучних забавах у забороненім часі?

Чи не читав заборонених Церквою книжок та часописів або не давав їх іншим читати?

Чи робив щось для того, щоб поправитися від останньої сповіді?

4-а заповідь: Шануй батька твого і матір твою, щоб тобі було добре і щоб ти довго прожив на землі.

Чи не зневажав своїх родичів та настоятелів? Чи не смутив їх, не був їм непослушний або невдячний? Чи не бажав їм злого і не говорив зле про них? Чи молився за них? Чи не стидався їх або погорджував ними?

Чи виявляв до батьків любов і пошану?

Чи не сварився з ними, обмовляв, встидався їх, не вибачав? Чи направив завдані їм кривди?

Чи не вдарив батька, або матір?

Чи допомагав їм добровільно, не чекаючи на їхні просьби чи нагадування?

Чи був послушний батькам, вчителям, вихователям?

Чи молився за батьків?

Чи дбав про моральне та духовне виховання своїх дітей, катехизацію (молитва. Літургія, Таїнства)?

Чи давав добрий приклад в щоденних обов'язках, релігійних практиках, праці, співжитті?

Чи присвячував дітям час, чи цікавився їх життєвими проблемами?

Чи дбав про їх освіту, утримання, відпочинок?

Чи однаково їх любив і трактував?

Чи не був несправедливим в покараннях?

Чи не розбещував своїх дітей виконанням їх забаганок або пускав їх життя на самоплив?

Чи турбувався про спільну молитву, читання Святого Письма, вияв знаків релігійності?

Чи не байдужий, з ким мої діти приятелюють?

Чи вимагав від дітей відповідної пошани до батьків, духовних осіб, вчителів, старших, і кожної людини?

Чи не критикував в присутності дітей духовенство і Церкву?

Чи не втручався в подружні позиції дітей, викликаючи конфлікти?

Чи не розбив своїм дітям подружжя?

Чи виконував обов'язки щодо похресників?

Чи є наш дім прикладом християнського життя?

Чи шукав щиро добра для моєї країни? Чи давав патріотичний приклад?

5-а заповідь: Не убивай.

Чи не вбив когось?

Чи не вчинив аборту? Чи не мовчав, радив, хвалив, давав гроші або водив когось щоб вчинити такий гріх?

Чи не бився, знущався над кимсь?

Чи не заподіяв кому шкоди в здоров'ї, не підмовляв до бійки, не розбуджував ненависті?

Чи не злився, сварився, нервувався, гнівався?

Чи не гніваюся зараз з кимсь?

Чи не бажав комусь злого, не проклинав, не був мстивий?

Чи не давав кому згіршення і не намовляв до гріха?

Чи не хотів зробити самогубство?

Чи не шкодив собі на здоров’ї, в який спосіб?

Чи не вживав надміру алкоголь,наркотики?

Чи не маю якоїсь залежності? 

6-а і 9-а заповіді: Не чужолож. Не пожадай жінки ближнього твого.

Чи не любувався в нечистих думках, не оглядав непристойних порнографічних малюнків, фільмів, газет, часописів, не говорив сороміцьких слів, не вчинив безстидного діла, сам чи з кимсь і як часто?

Чи не вчинив содомського гріха?

Чи не згрішив поглядом, дотиком?

Чи не приставав з безсоромними людьми, не прислухувався безсоромним бесідам, не читав неморальних книжок?

Чи не дбав занадто про красу тіла і одежі?

Чи не вдягався занадто відверто і легковажно, через що міг стати спокусою для інших?

Чи брав шлюб у Церкві?

Чи любив щиро жінку / чоловіка?

Чи не згрішив пожадливим поглядом, що до іншої особи?

Чи не зрадив подруга ділом, думкою (скільки разів, обставини)?

Чи не відмовляв подругові у співжитті?

Чи не уникали потомства в грішній спосіб (вживав контрацепцію)?

Чи турбувався про здоров'я подруга?

Чи не приховував від подруга важливі справи і правди, був нечесним перед подругом?

Чи не затруднювали собі життя через гнів, поганий настрій, капризи, погані звички, поганих приятелів?

Чи не роз'ятрювали незгоди, розповідаючи іншим, що нас ділить, обмовляючи та принижуючи один одного перед іншими?

Чи не прагнув до розлучення, розлучився задля наступного зв'язку?

7-а і 10-а заповіді: Не кради. Не пожадай нічого того, що є власністю ближнього твого. 

Чи не привласнив собі чужої речі?

Чи не ошукав кого на грошах, майні або товарі?

Чи не робив легкодушно довгів, не витрачав грошей на непотрібні речі. не завидував комусь або не скривдив кого?

Чи направив заподіяну шкоду, віддав позичену або знайдену річ?

8-а заповідь: Не свідчи ложно на ближнього твого.

Чи не говорив неправди?

Чи не виявляв без потреби чужих хиб, не посуджував несправедливо, не обмовляв, очорнював, пліткував, робив наклепи, не виявляв чужої тайни, не образив кого?

Чи не свідчив ложно на інших?

Чи не сквернословив.

Головні гріхи

Чи не був гордий? Не понижав інших? Не тішився з чиєїсь шкоди або нещастя? Не їв та не пив надміру? Чи не був лінивий до молитви та до своїх обов'язків? Чи не був скупий?

Чужі гріхи

Чи не намовляв кого до гріха? Чи не помагав комусь у грісі? Чи не похваляв і не боронив гріх?